Нетримання сечі після пологів – що з цим робити

Зміст:

Нетримання сечі після пологів або післяпологова інконтиненція обумовлено декількома факторами, включаючи ослаблення м’язів тазового дна під час вагітності та їх розтяжіння у процесі пологів. Однією з основних причин розвитку патології є ушкодження тканин у області промежини пов’язані з різними видами пологових травм, включаючи розриви промежини та інші ускладнення.

Цей стан характеризується мимовільним виділенням сечі при підвищенні внутрішньочеревного тиску – при кашлі, чханні, фізичній активності, а у запущених випадках і при найменших рухах.

Слід зазначити, що порушення сечовипускання після пологів не повинно розглядатися як неминучий аспект післяпологового відновлення та варіант норми у післяопераційному періоді. Ця патологія вимагає медичного втручання та допомоги кваліфікованих фахівців, оскільки успішно піддається лікуванню у найкоротші терміни.

Не затягуйте зі зверненням до клініки і не чекайте, коли симптоми патології стануть настільки яскраво вираженими, що змусять відмовитися від звичного ритму життя та засісти вдома.

Порушення процесу сечовипускання виникає з різних причин і найчастіше спричинене комбінацією фізичних, психологічних та медичних факторів.

У контексті післяпологового періоду ця патологія може мати особливі причини, пов’язані зі змінами, що відбуваються в організмі вагітної жінки та після пологів. Нетримання сечі – чому виникає цей стан?

• Слабкість м’язів тазового дна. У процесі родової діяльності розширення та розтягування тазових м’язів обумовлено фізіологією жінки. У деяких випадках після пологів відновлення тазових м’язів затягується або зовсім не відбувається і в такому стані органи сечостатевої системи не підтримуються належним чином.
• Родові травми. У разі розриву промежини або виконаної епізіотомії існує підвищений ризик пошкодження тканин в ділянці перинеуму (промежини), що підвищує ризик виникнення нетримання.
• Гормональні зміни в період вагітності та після пологів можуть впливати на функції м’язів тазового дна та сечового міхура.
• Індивідуальні фактори: вік, надмірна вага та ожиріння, спадковість, раніше існуючі проблеми з сечовивідною системою.

Симптоматика порушення сечовипускання проявляється різноманітно і залежатиме від конкретного типу нетримання сечі. Розглянемо ряд типових ознак, якими характеризується післяпологове нетримання:

• Підтікання сечі при кашлі, чханні, сміху, піднятті тяжкості або фізичному навантаженні.
• Імпульсивне, раптове сечовиділення без попереднього сигналу із боку сечового міхура.
• Відчуття нездатності утримати сечу до того моменту, коли з’являється можливість піти до туалету.
• Труднощі в утриманні сечі при відчутті сильного бажання спорожнитися чи спробі придушити це бажання.
• Відчуття неповного спорожнення після походу до вбиральні.
• Часте сечовипускання при невеликих обсягах виділення сечі.

Дані ознаки можуть вказувати на різні типи нетримання сечі, такі як стресове (пов’язане з фізичними навантаженнями), ургентне (пов’язане з раптовим бажанням випорожнитись) або змішане (поєднання декількох видів) нетримання. Мимовільне сечовипускання після пологів поширена проблема, яка зазвичай діагностується вже на пізніх стадіях, так як жінка відчуває сором і дискомфорт, які і заважають їй звернутися до лікаря відразу. Пам’ятайте, що післяпологове нетримання сечі є одним із ускладнень, що потребує кваліфікованого лікування у медичній установі.

Необхідно уважно стежити за своїм станом у післяпологовому періоді та при появі перших тривожних симптомів негайно записатися на консультацію до лікаря-гінеколога чи уролога.

Лікування нетримання сечі після пологів залежить від багатьох аспектів і тому в кожному випадку розробляється індивідуально з урахуванням анамнезу пацієнтки та клінічної картини захворювання. Існує кілька методик корекції та лікування нетримання, які найчастіше застосовуються в комплексі і дозволяють досягти повного одужання, розглянемо кожен з них:

Фізіотерапія та вправи спрямовані на зміцнення м’язів тазового дна (гімнастика за Кегелем).

Консервативна терапія антимускариновими препаратами для зменшення частоти сечовипускання та іншими медикаментами, які можуть бути спрямовані на лікування першопричини розвитку нетримання.

Операція методом ТVT-O є малоінвазивною хірургічною процедурою, що використовується для лікування стресового нетримання сечі у жінок. Цей метод зазвичай застосовується, коли консервативні методи, такі як фізіотерапія та медикаментозне лікування не були досить ефективними. Процедура ТVT-О включає використання спеціальної протезної стрічки для зміцнення тканин і підтримки сфінктера сечового міхура. Цей метод сприяє зміцненню тазового дна, що допомагає запобігти витоку сечі.

Корекція способу життя: достатнє вживання рідини, здорове та збалансоване харчування, помірна та регулярна фізична активність та дотримання правил туалетної гігієни також може покращити контроль над сечовим міхуром.

У кожного випадку нетримання сечі унікальна клінічна картина та лікування цього стану потребує індивідуального підходу. Тому важливо вчасно звернутися до кваліфікованого медичного закладу та записатися на прийом до фахівця. Лікуванням нетримання сечі у жінок займається лікар-гінеколог або лікар-уролог. Не займайтеся самолікуванням та довіряйте своє здоров’я професіоналам.

1. https://www.womenshealth.gov/a-z-topics/urinary-incontinence
2. https://www.mayoclinic.org/diseases-conditions/stress-incontinence/symptoms-causes/syc-20355727
3. Pelvic floor muscle training for prevention and treatment of urinary and faecal incontinence in antenatal and postnatal women. National Center for Biotechnology Information, U.S. National Library of Medicine.
4. Traditional suburethral sling operations for urinary incontinence in women. National Center for Biotechnology Information, U.S. National Library of Medicine.