Рак молочної залози 2 стадія

Ціну інших досліджень уточнюйте у операторів.

За частотою народження злоякісні утворення молочної залози поступаються тільки раку легенів, а серед жінок впевнено займають лідируючу позицію. Висока частота та важке перебіг захворювання пов’язані, в першу чергу, з пізнім зверненням до лікаря, що ускладнює своєчасну діагностику. Велике значення має також недостатня поінформованість пацієнтів щодо необхідності регулярного самостійного обстеження молочних залоз та способів профілактики захворювання. Слід пам’ятати про те, що виявлення цього виду онкопатології на ранніх стадіях розвитку та проведення комплексного лікування дозволяють досягти лікування у більшості жінок.

Виділяють основні фактори, що сприяють розвитку захворювання:

• вік — рак грудей
• діагностується у пацієнтів різних вікових груп: найчастіше онкозахворювання виявляється у жінок від 40 до 60 років, але в останнє десятиліття значно зросла кількість молодих пацієнток (цю тенденцію пояснюють погіршенням загального стану населення планети, збільшенням кількості факторів ризику, забрудненням навколишнього середовища );
• спадкова схильність – за наявності близьких родичів, у яких діагностувався рак молочної залози;
• гінекологічні розлади – дисфункція яєчників, гормональні порушення, хронічні запалення статевих органів;
• ендокринні порушення – цукровий діабет, розлади функцій щитовидної залози;
• ранній початок менструацій та пізня менопауза;
• штучні переривання вагітності;
• тривалий прийом гормональних контрацептивів;
• надлишкова маса тіла;
• неправильне харчування з переважанням у раціоні жирів, вуглеводів, недостатньою кількістю білків;
• куріння, часте вживання алкогольних напоїв.

За міжнародною системою класифікації TNM виділяють 5 стадій онкопатології грудей: [1]

• 0 стадія – неінвазивне новоутворення незначного розміру, яке, як правило, неможливо виявити за допомогою пальпації, відсутність уражень регіонарних лімфатичних вузлів та віддалених метастазів.
• 1 стадія — пухлина не більше 2 сантиметрів, злоякісний процес не зачіпає навколишню клітковину, не відзначається ураження лімфатичних вузлів та віддаленого метастазування.
• 2 стадія – виділяють стадії 2А та 2В. На стадії 2А пухлина до 5 сантиметрів у діаметрі не торкається навколишніх тканин, немає метастазів у регіонарних лімфовузлах та віддалених органах. Новоутворення може розвиватися до менших розмірів (до 2 сантиметрів), але при цьому уражається підшкірна жирова клітковина, а в деяких випадках і шкіра (зовні проявляється синдромом зморшкуватості). На стадії 2В виявляються метастази у пахвових лімфовузлах, також можуть виявлятися метастази у внутрішньогрудних лімфатичних вузлах, віддалене метастазування відсутнє.
• 3 стадія — стадія 3А (новоутворення більше 5 сантиметрів, ураження підшкірної клітковини та м’язової кулі, втягування соска, симптом «лимонної кірки», поява виразок на шкірі, ураження пахвових і внутрішньогрудних лімфовузлів, відсутність віддаленого метастазування , або метастази у пахвових та внутрішньогрудних лімфовузлах, відсутність віддалених метастазів), стадія 3С (пухлина будь-якого розміру, з’являються метастази у підключичних та надключичних лімфовузлах, віддаленого метастазування немає).
• 4 стадія — пухлина будь-якого розміру, уражені всі тканини молочної залози, метастази у регіонарних лімфовузлах та віддалених органах.Рак молочної залози 2 стадії вважається прикордонним станом між ранніми та пізніми стадіями захворювання. На стадії 2А злоякісний процес може не поширюватися на підшкірну жирову клітковину, а може торкатися шкіри та підшкірної клітковини (при пухлині меншого розміру). На 2В стадії з’являються метастази у 1-3 пахвових лімфовузлах, а в деяких випадках відзначається ураження внутрішньогрудних лімфатичних вузлів. При цьому характерною особливістю є відсутність спайок між лімфовузлами та елементами сусідніх тканин. При виявленні спайок йдеться вже про третю стадію онкопроцесу. [2]

Загалом ця стадія відрізняється сприятливим прогнозом та можливістю успішного лікування. При цьому в більшості випадків можливе проведення органозберігаючої операції, при якій вилучається не вся молочна залоза, а лише уражений сектор. Повного лікування вдається досягти лише за своєчасного проведення комплексного лікування, що включає хірургічне видалення опухоли, хіміолучеву терапію. В останні роки все ширше використовується гормональна та таргетна терапія.

На початкових стадіях онкозахворювання молочної залози протікає безсимптомно або проявляється слабо вираженими ознаками. Виявити захворювання можливо під час проведення самостійного огляду чи ультразвукового дослідження грудей. При розвитку злоякісного новоутворення до другої стадії проявляються такі характерні симптоми: [3]

• невеликі вузлуваті утворення у тканинах молочної залози;
• ущільнення в ділянці пахв;
• болючість грудей;
• зміна форми молочної залози, її розміру;
• втягування соска та виділення з нього (частіше кров’янисті, але можуть бути прозорими або зеленими);
• ущільнення (освіта так званої панцирної кірки), гіперемія та підвищення температури шкіри.

На другій стадії злоякісне новоутворення грудей вже досягає розмірів, достатніх для виявлення при самостійному обстеженні та при пальпаторному огляді. У молодому віці жінці слід проводити самостійну оцінку стану грудей раз на кілька місяців, а у віці старше 35 років – щонайменше 1 раз на місяць. Для більш точної діагностики до сорокарічного віку необхідне щорічне УЗД молочних залоз, а жінки після 40 років мають щорічно проходити мамографію (рентгенологічне дослідження грудей).

Остаточний діагноз ставиться після проведення тонкоігольчастої біопсії та подальшого проведення патогістологічного дослідження (ПГІ) отриманого матеріалу. За допомогою ПДМ визначають злоякісність пухлини, її морфологічні особливості, стадію, гістотип. [4]

При раку молочної залози в обов’язковому порядку проводиться імуногістохімічний аналіз пухлини, в ході якого визначається наявність рецепторів естрогену (РЕ), прогестерону (РП), HER-2/neu, маркера проліферації Ki67 (від його концентрації залежить ступінь агресивності та темпи зростання новоутворення). [5] За наявності РЕ та РП новоутворення є гормонозалежним та чутливим до гормонотерапії, виявлення HER-2/neu свідчить про можливість ефективної терапії герцептином. [6]

До уточнюючих діагностичних методик належать комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія, що дозволяють з точністю визначити розміри пухлини, її локалізацію та ступінь поширення, оцінити стан лімфатичних вузлів, виявити метастази у віддалених органах.

Також проводиться визначення наявності в крові онкомаркерів раку молочної залози.

Лікування раку молочної залози 2 стадії можна розділити на два блоки: місцеве і системне. До місцевого відноситься хірургічне видалення пухлини, як і раніше є основним лікувальним методом, та променева терапія (опромінення ураженої молочної залози та лімфовузлів). До системного відноситься введення хіміотерапевтичних, гормональних та таргетних препаратів, що згубно діють на циркулюючі в організмі злоякісні клітини.

Спосіб та обсяг оперативного втручання вибираються залежно від розмірів та локалізації пухлини, виявлення уражених регіонарних лімфовузлів. Якщо раніше при діагностиці раку молочної залози всім пацієнткам призначалася радикальна  мастектомія (повне видалення молочної залози), то зараз по можливості намагаються цього уникнути і провести органозберігаючу операцію: [7]

• лампектомію — видалення ураженого злоякісним новоутворенням сектора грудей разом з мінімум 1 сантиметром навколишніх тканин;
• тилектомію – видалення ураженого сегмента залози до фасції, в комплексі з мінімум 1 сантиметром навколишніх тканин;
• квадрантектомію – видалення пухлини, фасції та більше 2 сантиметрів навколишніх тканин.

На другій стадії видаляється новоутворення та розташовані поблизу пухлинного вогнища пахвові лімфовузли, з подальшим проведенням ПГІ та імуногістохімічного аналізу. При виявленні злоякісних клітин у лімфатичних вузлах призначається опромінення можливих зон поширення патологічного процесу.

Після проведення операції та отримання результатів імуногістохімічного аналізу та ПГІ призначається хіміо- та гормонотерапія. Якщо виявлено, що розміри пухлини перевищують 5 сантиметрів, можливе проведення неоад’ювантної (передопераційної) хіміотерапії, спрямованої на зменшення новоутворення, що дозволить провести органозберігаючу операцію. Також неоад’ювантна хіміотерапія при раку молочної залози 2 стадії пригнічує пухлинну активність, знижує темпи зростання і зменшує ймовірність метастазування.  [8]

Якщо при імуногістохімічному дослідженні отримано показник Ki 67 менше 25% і злоякісний процес залучено невелику кількість лімфовузлів, ад’ювантна хіміотерапія зазвичай не призначається.

При доведеній гормонозалежності пухлини проводиться гормонотерапія

за допомогою препарату тамоксифен. При показаннях призначається анти-HER2-терапія таргетним препаратом герцептин (трастузумаб). Таргетна терапія має високу ефективність, сприяє руйнуванню пухлини та зникненню метастазів. Мінімальна кількість побічних ефектів пояснюється тим, що таргетні препарати впливають виключно на злоякісні клітини, не впливаючи на здорові.

Після хірургічного видалення пухлини проводиться променева терапія для зменшення ймовірності виникнення рецидивів захворювання. [9]

Рак молочної залози виживання розрізняється при різних підстадіях. За підстадії 2А вона становить 87-91%, при 2В – 75-81%. Показники п’ятирічної виживання також залежать від форми онкопатології: при місцеворозповсюдженому раку грудей 2 стадії – від 60% і вище, при локалізованій формі – щонайменше 90%.

• Народження дитини віком до 30-35 років та подальше грудне вигодовування.
• Грамотне використання гормональних контрацептивів.
• Відмова від шкідливих звичок.
• Правильне харчування.
• Мінімум стресів.
• Регулярне самостійне обстеження грудей.
• Проходження УЗД молочних залоз та мамографії.

1. https://emedicine.medscape.com/article/2007112-overview
2. https://www.nationalbreastcancer.org/breast-cancer-stage-2
3. https://www.healthline.com/health/breast-cancer
4. Apantaku, Lecia M. / Breast Cancer Diagnosis and Screening // American Family Physician.- 8/1/2000.- Volume 62, Issue 3.- pp. 596-599. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/10950215
5. Carlos S. Vallejos, Henry L. Gómez, Wilder R. Cruz, Joseph A. Pinto, Richard R. Dyer, Raúl Velarde, Juan F. Suazo, Silvia P. Neciosup, Mauricio León, Miguel A. de la Cruz, Carlos E. Vigil / Breast Cancer Classification According to Immunohistochemistry Markers: Subtypes and Association With Clinicopathologic Variables in a Peruvian Hospital Database // Clinical Breast Cancer.- Volume 10, Issue 4.- August 2010.- pp. 294-300. https://doi.org/10.3816/CBC.2010.n.038
6. Syed K Mohsin, Heidi Weiss, Thomas Havighurst, Gary M Clark, Melora Berardo, Le D Roanh, Ta V To, Qian Zho, Richard R Love & D Craig Allred / Progesterone receptor by immunohistochemistry and clinical outcome in breast cancer: a validation study // Modern Pathology, 17, 1545-1554(2004). https://doi.org/10.1038/modpathol.3800229
7. Allen S. Lichter, Marc E. Lippman, David N. Danforth, Jr, Teresa d’Angelo, Seth M. Steinberg, Ernest demos, Harold D. MacDonald, Cheryl M. Reichert, Maria Merino, Sandra M. Swain, Kenneth Cowan, Lynn H. Gerber, Judith L. Bader, Peggie A. Findlay, Wendy Schain, Catherine R. Gorrell, Karen Straus, Steven A. Rosenberg, and Eli Glatstein / Mastectomy Versus Breast-Conserving Therapy in the Treatment of Stage I and II Carcinoma of the Breast: A Randomized Trial at the National Cancer Institute // Journal of Clinical oncology.- Volume 10, No 6 (June), 1992: pp 976-983. DOI: 10.1200/JCO.1992.10.6.976
8. Henry M Kuerer M.D., Ph.D. , S.Eva Singletary M.D. , Aman U Buzdar M.D. , Frederick C Ames M.D. , Vicente Valero M.D. , Thomas A Buchholz M.D. , Merrick I Ross M.D. , Lajos Pusztai M.D., Ph.D. , Gabriel N Hortobagyi M.D. , Kelly K Hunt M.D. / Surgical conservation planning after neoadjuvant chemotherapy for stage II and operable stage III breast carcinoma // The American Journal of Surgery.- Volume 182, Issue 6.- December 2001.- pp. 601-608. https://doi.org/10.1016/S0002-9610(01)00793-0
9. Barbara L. Fowble M.D. , John P. Einck M.D. , Danny N. Kim B.A. , Susan McCloskey M.D., MSHS. , Jyoti Mayadev M.D. , Catheryn Yashar M.D. , Steven L. Chen M.D., MBA. , E. Shelley Hwang M.D., MPH , Athena Breast Health Network / Role of Postmastectomy Radiation After Neoadjuvant Chemotherapy in Stage II-III Breast Cancer // International Journal of Radiation Oncology*Biology*Physics.- Volume 83, Issue 2.- June 2012.- pp. 494-503. https://doi.org/10.1016/j.ijrobp.2012.01.068

Онкологічний центр «Добрий прогноз» спеціалізується на комплексному лікуванні цього виду онкопатології. Нашою основною метою є максимально швидке обстеження пацієнтів та ухвалення рішення про стратегію лікування на лікарському консиліумі у складі онкохірурга, хіміотерапевта та променевого терапевта.

У нашому онкоцентрі пацієнтам пропонуються:

• консультації професійних онкологів та вузькопрофільних фахівців;
• проведення комплексної діагностики протягом 1 дня;
• оплата послуг за системою «все включено» (вартість операції, послуг медичного персоналу, медикаментів, наркозу, перебування у стаціонарі, харчування, цілодобового контролю за станом здоров’я);
• безкоштовні консультації упродовж місяця після проведення операції;
• проведення курсів хіміотерапії (у кріслі чи умовах стаціонару);
• застосування сучасної апаратури, новітніх медичних технологій та препаратів;
• можливість перебування у клініці родичів пацієнта;
• позитивна психологічна атмосфера;
• укладання договору лікування.

В Україні дозволено застосування протоколів лікування, затверджених Європейською асоціацією онкологів ESMO та Американською Національною онкологічною мережею NCCN.

Стандартної схеми лікування, ефективної кожного пацієнта з цим діагнозом, немає. Методи та режим проведення терапії, тривалість лікування підбираються індивідуально, залежно від стадії захворювання, віку та загального стану пацієнта, наявності у нього протипоказань.

 Розібратися в ситуації та скласти індивідуальний план обстежень та лікування зможе лише кваліфікований лікар онколог.