Рак молочної залози. Про захворювання

Ціну інших досліджень уточнюйте у операторів колл-центру на день запису.

З усіх онкозахворювань рак грудей є, мабуть, одним з найбільш вивчених і знайомих людству з давніх часів. Перша згадка про нього була виявлена ​​в папірусах Стародавнього Єгипту, складених приблизно за півтори тисячі років до нашої ери. Саме там знайшли опис восьми випадків смертельного захворювання, від якого немає порятунку. Цікаво, що один чи два випадки розвинулися у чоловіків.

Протягом наступних століть це захворювання постійно описувалося в різних медичних трактатах, але лікарі, як і раніше, не змогли досягти будь-яких помітних успіхів у його лікуванні. Так тривало до XVII століття, коли медики довели, що патологічний процес вражає пахвові лімфовузли і поширюється організмом по лімфатичних судинах. Тоді європейські хірурги зрозуміли, що видаляти потрібно не лише уражену молочну залозу, а й сусідні лімфовузли та грудний м’яз. Наприкінці XIX століття ці розробки продовжив і вдосконалив Вільям Холстед, ввівши в хірургічну практику операцію, яку він назвав «радикальна мастектомія». Популярність операції стала настільки великою, що її навіть назвали ім’ям творця «мастектомія за Холстедом».

Сьогодні медична наука зробила крок далеко вперед. За останні десятиліття виділено багато гістологічних форм і молекулярних типів патології, що відрізняються швидкістю росту і поширення, підходами до лікування.

Розвитку онкозахворювання сприяють такі фактори: [1]

• статева приналежність — найчастіше цей вид онкопатології виникає у жінок, рак молочної залози у чоловіків розвивається в сто разів рідше;
• вік – у більшості випадків захворювання діагностується у жінок старше 35-40 років;
• гінекологічні захворювання – гіперплазії, хронічні запалення репродуктивних органів, порушення функції яєчників, безпліддя;
• висока концентрація естрогенів; [2]
• спадкова схильність — злоякісна пухлина молочної залози у близьких родичів (матері, бабусі, сестри);
• генні мутації – у жінок з наявністю мутації у гені BRCA1 ймовірність розвитку патології досягає 65%, у гені BRCA2 – 40-45%;
• пізня перша вагітність (після 30 років), відсутність вагітностей та пологів;
• настання першої менструації раніше дванадцятирічного віку чи пізня менопауза;
• ендокринні порушення – цукровий діабет, ожиріння, розлади функцій щитовидної залози;
• атеросклероз; високий артеріальний тиск;
• тривале застосування гормональних контрацептивів;
• фіброзно-кістозна мастопатія;
• незбалансоване харчування з переважанням у раціоні вуглеводів та жирної їжі;
• шкідливі звички (куріння, вживання алкогольних напоїв);
• вплив іонізуючої радіації;
• часті стреси.

Залежно від особливостей гістологічної будови виділяють понад 20 типів злоякісних новоутворень грудей. Найчастіше діагностуються аденокарциноми, солідний рак. Як правило, патології представлені внутрішньопротоковим та часточковим інвазивним раком, у деяких випадках виявляються папілярні, слизові та скірозні новоутворення.

Велике значення під час виборів лікувальної тактики має також иммуногистохимическая класифікація. Визначають наявність на пухлинних клітинах рецепторів до естрогену та прогестерону, від яких залежить зв’язування з жіночими гормонами, що стимулює зростання новоутворення (гормонозалежні пухлини, що відрізняються більш сприятливим прогнозом). Високу агресивність та несприятливий прогноз обумовлює експресія гена HER-2/neu. Такі пухлини належать до гормонорезистентних. При виборі тактики хіміотерапевтичного лікування та оцінці прогнозу враховується також вміст пухлинних клітин маркера проліферації Ki67, який визначає швидкість розвитку новоутворення.

Загальноприйнятою вважається класифікація за міжнародною системою TNM (T – розміри первинної пухлини, N – ураження регіонарних лімфовузлів, M – віддалене метастазування).

Розрізняють також класифікацію за клінічними формами патології, при якій в першу чергу враховуються симптоми раку молочної залози: [3]

• вузлова форма – діагностується у 75-80% випадків, відрізняється розвитком вузлового утворення у тканині грудей;
• інфільтративна форма (до 15% випадків):

– набряково-інфільтративний рак – набряклість грудей, що особливо проявляється в районі соска (симптом лимонної кірки), різке збільшення пахвових лімфовузлів;

– рожеподібний рак – клінічні симптоми подібні з ознаками бешихи (різке почервоніння ділянок шкіри грудей, з фестончастими краями, що нагадують язики полум’я);

– маститоподібний рак молочної залози — набряклість, почервоніння та підвищення температури шкіри, схожість симптомів із запаленням грудей;

– панцирний рак молочної залози — бугристе, що нагадує панцир, ущільнення шкіри ураженої та здорової молочних залоз, грудної клітки та спини;

• внутрішньопротоковий рак – у більшості випадків розвивається через наявність папілом у протоках грудей, на ранніх стадіях проявляється тільки кров’янистими виділеннями з соска;
• рак Педжета — виникає в результаті патологічних змін епітеліальних клітин соска і проток, проявляється в ерозіях, що тривало зберігаються, вузловими утвореннями в тканині грудей.

Гістологічний тип (гістотип) пухлини – це гістологічна структура пухлинної тканини, що враховує особливості розміру, форми і будови клітин, що входять до її складу.

Рак одного й того ж органу може мати кілька гістотипів, і саме від них залежать особливості перебігу захворювання, темпи розвитку злоякісного процесу, реакція на ті чи інші види лікування. Тож вибору адекватної схеми терапії необхідно точно визначити гістотип новоутворення.

Для визначення гістологічного типу проводять лабораторне патогістологічне дослідження зразків пухлинної тканини, отриманої в результаті біопсії або під час операції.

Залежно від особливостей гістологічної будови виділяють понад 20 типів злоякісних новоутворень грудей. Найчастіше діагностуються аденокарциноми, солідний рак. Як правило, патології представлені внутрішньопротоковим та часточковим інвазивним раком, у деяких випадках виявляються папілярні, слизові та скірозні новоутворення.

Вирізняють такі гістотипи: [4]

• Інвазивна протокова карцинома – найпоширеніший і найагресивніший з усіх типів онкології грудей, джерелом виступають епітеліальні клітини молочних проток. Новоутворення схильне до інвазії, частого виникнення рецидивів, швидкого метастазування. Ефективними є будь-які методи протипухлинної терапії.
• Інвазивна долькова карцинома – джерелом розвитку служать клітини епітелію часток молочних залоз. Характерно наявність кількох первинних пухлинних вогнищ, часто білатеральний (вражає обидві молочні залози), відрізняється меншим ступенем агресивності, ніж інвазивний протоковий. Більшість пацієнток — постменопаузального віку.
• Медулярний рак практично у всіх пацієнтів розвивається з епітелію проток. За деякими зовнішніми ознаками нагадує доброякісне новоутворення, з яким може бути поплутаний. Відрізняється спокійним перебігом та низькою активністю поширення метастазів.
• Запальний рак – діагностується у порівняно невеликої кількості пацієнтів, розвивається швидко, але має змащені клінічні ознаки, що нагадують мастит або інфікування проток. Пухлинний вузол не формується, а злоякісні клітини блокують просвіт лімфатичних проток, що сприяє розвитку запалення та набряклості залози. На будь-якій стадії, у разі відсутності віддаленого метастазування, захворювання класифікується як 3В.
• Папілярний рак – рідко діагностується гістотип, з низьким ступенем злоякісності.
• Тубулярний рак — навіть на розвиненій стадії досягає максимум 4 сантиметрів, новоутворення, що повільно зростає, з низькою агресивністю, пізнім метастазуванням. Прогноз сприятливий: практично всі пацієнти проживають понад 5 років.
• Метапластична карцинома – діагностується в поодиноких випадках, високоагресивна онкопатологія, що розвивається, як правило, у жінок 40-50 років.
• Рак Педжета — виникає в результаті патологічних змін епітеліальних клітин соска і проток, проявляється в ерозіях, що тривало зберігаються, вузловими утвореннями в тканині грудей.

Вирізняють такі стадії розвитку злоякісного процесу: [5]

• 0 стадія – неінвазивний рак in situ, відсутня ураження регіонарних лімфовузлів та віддалене метастазування;
• рак молочної залози 1 стадія — розмір пухлини у найбільшому вимірі не перевищує 2 сантиметрів, не виявляється ураження сусідніх із залозою тканин, відсутні метастази в регіонарних лімфатичних вузлах і віддалених органах;
• рак молочної залози 2 стадія — на стадії 2А новоутворення розміром від 2 до 5 сантиметрів, як правило, не зачіпає підшкірну клітковину і шкіру. У деяких випадках пухлина меншого розміру може поширюватися на сусідні тканини, зумовлюючи появу на шкірі синдрому зморшкуватості. На цій стадії регіонарні лімфовузли здебільшого не залучені до злоякісного процесу. На 2В стадії виявляються метастази в пахвових та внутрішньогрудних лімфовузлах;
• рак молочної залози 3 стадія — на стадії 3А пухлина розміром від 2 до 5 і більше сантиметрів, можливе проростання в шар м’язової тканини, що пролягає під молочною залозою. Часто відзначається симптом «лимонної кірки», втягнутість соска та виділення з нього, поява виразок на шкірі. Метастази виявляються в пахвових та внутрішньогрудних лімфатичних вузлах, віддаленого метастазування не спостерігається. На стадії 3В новоутворення будь-якого розміру, множинні метастази в пахвових, внутрішньогрудних та підключичних лімфовузлах, відсутність віддаленого метастазування;
• рак молочної залози 4 стадія — злоякісним процесом уражена вся молочна залоза, новоутворення будь-яких розмірів, відзначаються виразки на шкірі. Виділення з соска, метастатичні вогнища виявляються у другій молочній залозі, регіонарних лімфатичних вузлах, віддалених внутрішніх органах.

Дуже часто перші ознаки раку молочної залози виявляються тільки на пізніх стадіях захворювання. Найчастіше у грудях виявляються безболісні ущільнення. Подальший розвиток процесу проявляється втратою рухливості новоутворення та всієї залози, при поширенні в підшкірну клітковину і на шкіру спостерігається деформація, виразки, втягування соска. У деяких пацієнтів відзначаються кров’яні виділення із соска. Залучення до патологічного процесу лімфовузлів зумовлює їх збільшення. [6]

Характерна клінічна картина спостерігається при особливих формах раку молочної залози: маститоподібної, бешихи, панцирної, раку Педжета.

У молочній залозі розвинена розгалужена система лімфатичних судин, зі струмом лімфи злоякісні клітини потрапляють у лімфовузли, де розвиваються метастази. Насамперед у злоякісний процес залучаються пахвові та підключичні лімфатичні вузли, потім – підлопаткові та парастернальні. При подальшому розвитку карцинома молочної залози викликає метастазування в надключичні та шийні лімфовузли, протилежну молочну залозу та пахвову западину.

У віддалені органи метастази поширюються гематогенним шляхом, кровоносними судинами потрапляючи в легені, печінку, головний мозок, кістки. З кісток переважає поразка хребта, ребер, тазових кісток, черепа. Спочатку пацієнт відчуває ниючі, слабо виражені болі, які згодом стають інтенсивними та тривалими. [7]

Як правило, множинні регіонарні та віддалені метастази виявляються на пізніх (3-4) стадіях захворювання. У такому разі застосовується паліативна хіміотерапія або опромінення, спрямовані на ослаблення хворобливих симптомів, покращення стану та продовження життя пацієнта. [8]

РАК МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ – діагностика захворювання.

Рання діагностика є першою умовою успішного лікування раку молочної залози. Американські онкологи встановили, що при виявленні злоякісного новоутворення на перших стадіях вдається досягти лікування 97-98% пацієнток. [9]

Одним із найголовніших і необхідних для своєчасного виявлення раку грудей методів виступає самостійне обстеження, яке кожна жінка старша тридцятип’ятирічного віку повинна проводити щомісяця.

Для проведення самостійної діагностики необхідно:

• Встати перед дзеркалом, знявши одяг вище за пояс.
• Підняті нагору руки завести за голову, оглянути молочні залози.
• Уважно промацати молочні залози, починаючи з верхніх зовнішніх часток і за годинниковою стрілкою просуваючись до нижніх ділянок.
• Двома пальцями стиснути сосок, щоб перевірити, чи є виділення.
• Обмацати груди в положенні лежачи.

Для виявлення новоутворень молочної залози будь-якої природи показано:

• щорічне проведення УЗД грудей жінкам молодше 40 років (бажана попередня консультація мамолога);
• щорічний огляд мамолога та мамографія (рентгенографія молочних залоз) пацієнткам старше сорокарічного віку;
• магнітно-резонансне дослідження молочних залоз (найточніший діагностичний метод);  [10]

При виявленні вузлової освіти або кісти пацієнтці проводять аспіраційну або трепан-біопсію – малоінвазивні процедури отримання зразка пухлинної тканини для подальшого проведення патогістологічного аналізу з метою визначення типу новоутворення. Також необхідно проведення имуногістохімічного аналізу для визначення гормонозалежності та вибору тактики лікування.

Велике значення для ранньої діагностики має визначення наявності в крові пацієнта онкомаркерів — білкових молекул, що виробляються злоякісними клітинами або організмом хворого. Найчастіше аналіз онкомаркери дозволяє виявити захворювання ще до появи характерних симптомів.

При раку молочної залози проводять такі додаткові дослідження:

• рентгенографічне дослідження органів грудної клітки;
• УЗД органів черевної порожнини;
• КТ органів грудної клітки та черевної порожнини;
• сцинтиграфія кісток;
• оцінка стану лімфовузлів.

Доведено, що рак молочної залози є однією з найчутливіших до терапії онкопатологій. За умови проведення лікування на початкових етапах захворювання вдається досягти повного лікування без розвитку рецидивів. [11]

Найбільш ефективним методом лікування є хірургічне видалення новоутворення. При незначному розмірі пухлини і відсутності ураження сусідніх тканин, проводять часткову мастектомію — видалення не всієї залози, а тільки ураженої ділянки. Для закріплення позитивних результатів показана хіміотерапія та променева терапія. Високою ефективністю також відрізняється гормональна та таргетна терапія.

Рак грудей 1 стадії відрізняється найбільш сприятливим прогнозом – лікування настає у 95-98% жінок. При діагностиці захворювання на 2 стадії у 75-80% пацієнток вдається досягти тривалого безрецидивного періоду. На 3 стадії, коли розмір новоутворення перевищує 5 сантиметрів та виявляються метастази у регіонарних лімфовузлах, показник п’ятирічної виживання становить 50%.

На четвертій, термінальній стадії дуже складно зупинити патологічний процес. Застосування нових препаратів і терапевтичних методів дозволило досягти п’ятирічної виживання у 10-15% пацієнтів. [12]

Злоякісні новоутворення грудей є другим після раку легень за частотою народження та тяжкості протікання онкопатологіями. Однак при виявленні та проведенні комплексного лікування на початкових етапах це захворювання зараховується до повністю виліковних.

Для своєчасного виявлення пухлини, перш за все, необхідне регулярне (не рідше ніж один раз на місяць) проведення жінкою самостійного обстеження молочних залоз. Після сорокарічного віку необхідно щорічно проходити консультацію мамолога та робити мамографію . [13]

Також слід стежити за здоров’ям статевих органів, уникати стресових ситуацій, правильно харчуватися, відмовитись від шкідливих звичок, вести активний спосіб життя.

Ефективне лікування раку молочної залози потребує комплексного підходу. Онколог залежно від кожного індивідуального випадку розробляє спеціальну схему лікування, яка включає: хірургічне втручання, хіміотерапію, гормонотерапію та променеву терапію – окремо, або в комплексі.
Хірургічне лікування раку молочної залози проводиться у двох варіаціях: органозберігаючій та радикальній. Органозберігаючі операції при раці молочної залози проводяться на ранніх стадіях. У ході такого лікування видаляється тільки пухлина з тканинами, що оточують її, при цьому молочна залоза зберігається. Така операція називається лампектомія. Другий варіант оперативного лікування онкопатологій молочної залози – радикальний, у ході якого проводиться повне видалення молочної залози та прилеглих лімфатичних вузлів (мастектомія). Залежно від ступеня поширеності процесу мастектомія може доповнюватися видаленням малого або великого грудного м’яза.
Гормональна терапія раку молочної залози ефективна при лікуванні гормонозалежних пухлин. У таких випадках, незалежно від стадії та ступеня поширеності пухлинного процеси застосування гормональної терапії має позитивний ефект.
Існує два варіанти хіміотерапії при лікуванні раку молочної залози: ад’ювантний та неоад’ювантний. Ад’ювантна хіміотерапія рекомендована після хірургічного лікування або (в поодиноких випадках) променевої терапії для знищення злоякісних клітин, що залишилися, і профілактики виникнення рецидиву. Є дуже поширеним методом лікування та часто використовується у різних схемах лікування пацієнток з раком грудей.
Неоад’ювантна терапія – передопераційна хіміотерапія проводиться з метою зменшення розмірів пухлинного ураження для більш ефективного хірургічного втручання або для хірургічного втручання тоді, коли розміри пухлини не дозволяють першим етапом провести оперативне лікування.
Використання променевої терапії у лікуванні раку грудей найчастіше спрямоване на профілактику рецидивів метастазів у лімфатичних вузлах.

Онкоцентр «Добрий прогноз» спеціалізується на комплексному лікуванні цього виду онкопатології. Нашою основною метою є максимально швидке обстеження пацієнтів та ухвалення рішення про стратегію лікування на лікарському консиліумі у складі онкохірурга, хіміотерапевта та променевого терапевта.

• Консультації та огляд висококласними фахівцями.
• Проведення комплексної діагностики за 1-2 дні.
• Вибір тактики лікування лікарським консиліумом, до складу якого входять гінекологи, онкологи, хірурги, хіміотерапевти.
• Застосування нових ефективних діагностичних і лікувальних методик.
• Оплата за системою «все включено» (у вартість, що вказується до початку лікування, входять операція, наркоз, медикаментозні препарати, харчування).
• Кваліфікований та досвідчений середній та молодший медичний персонал.
• Комфортні умови перебування у стаціонарі.
• Безкоштовні консультації лікаря протягом місяця після проведення операції.
• Можливість перебування в Онкоцентрі родичів та близьких пацієнта.
• Сприятлива психологічна атмосфера.

В Україні дозволено застосування протоколів лікування, затверджених Європейською асоціацією онкологів ESMO і Американською Національною онкологічною мережею NCCN.

Стандартної схеми лікування, ефективної кожного пацієнта з цим діагнозом, немає. Методи та режим проведення терапії, тривалість лікування підбираються індивідуально, залежно від стадії захворювання, віку та загального стану пацієнта, наявності у нього протипоказань.

 Розібратися в ситуації та скласти індивідуальний план обстежень та лікування зможе лише кваліфікований лікар онколог.

1. Riikka Huovinen / Настанова 00543. Рак грудної залози // Настанови на засадах доказової медицини. Створені DUODECIM Medical Publications, Ltd. – 2017-11-09 https://guidelines.moz.gov.ua/documents/3374
2. Irma H. Russo, Jose Russo / Role of Hormones in Mammary Cancer Initiation and Progression // Journal of Mammary Gland Biology and Neoplasia.- January 1998.- Volume 3, Issue 1.- pp. 49-61. https://doi.org/10.1023/A:1018770218022
3. W. Misdorp / Tumors of the Mammary Gland // 01 January 2002 https://doi.org/10.1002/9780470376928.ch12
4. https://www.cancer.org/cancer/breast-cancer/understanding-a-breast-cancer-diagnosis/types-of-breast-cancer.html
5. https://www.cancer.net/cancer-types/breast-cancer/stages
6. https://www.mayoclinic.org/diseases-conditions/breast-cancer/symptoms-causes/syc-20352470
7. https://www.breastcancer.org/symptoms/types/recur_metast
8. Rita Janes / Настанова 00339. Паліативна терапія // Настанови на засадах доказової медицини. Створені DUODECIM Medical Publications, Ltd. – 2017-06-14 https://guidelines.moz.gov.ua/documents/3218
9. Ulla Puistola / Настанова 00540. Клінічне обстеження грудних залоз: потовщення, біль і доброякісні зміни // Настанови на засадах доказової медицини. Створені DUODECIM Medical Publications, Ltd. – 2017-08-09 https://guidelines.moz.gov.ua/documents/3372
10. https://www.cancer.net/cancer-types/breast-cancer/diagnosis
11. F. Cardoso, S. Kyriakides, S. Ohno, F. Penault-Liorca, P. Poortmans, I.T. Rubio, S. Zackrisson and E. Senkus / Early breast cancer: ESMO Clinical Practice Guidelines for diagnosis, treatment and follow-up // Ann Oncol (2019); 30: 1194-1220 https://doi.org/10.1093/annonc/mdz173
12. https://www.cancer.org/cancer/breast-cancer/understanding-a-breast-cancer-diagnosis/breast-cancer-survival-rates.html
13. https://www.mayoclinic.org/healthy-lifestyle/womens-health/in-depth/breast-cancer-prevention/art-20044676