Лікування нетримання сечі у жінок

Нетримання сечі – це патологічний стан, що характеризується мимовільним виділенням сечі, яке неможливо контролювати. Воно може бути спричинене різними причинами, такими як слабкість м’язів тазового дна, неврологічні розлади, інфекції або вікові зміни.

Зміст:

Вартість гінекологічних послуг у клініці «Добрий прогноз»

* Акційна вартість прийому гінеколога можлива у лікаря Ковалишиної Н.В. та Янчевської Г.О.

Нетримання сечі, або інконтиненція – проблема, з якою стикається безліч представниць прекрасної статі будь-якого віку. Найчастіше жінці некомфортно розповідати про таке порушення не лише лікареві, але навіть близькій подрузі, тому звернення за медичною допомогою постійно відкладають. Завдяки несвоєчасній діагностиці лікування патології ускладнюється і не завжди проходить успішно. У цій статті ми познайомимо з особливостями захворювання, розповімо про його причини та способи терапії. 

Прояви розладу полягають у мимовільному виділенні сечі. Результати медичних статистичних досліджень вказують на те, що патологія розвивається приблизно у 20% жінок дітородного віку, ближче до менопаузи їх кількість збільшується до 30-35%, а нетримання сечі у жінок похилого віку зустрічається більш, ніж у 50% випадків.
У жінок найчастіше розвивається стресове нетримання сечі – стан, при якому мимовільне виділення незначних порцій урини відбувається при легких фізичних навантаженнях, кашлі, сміху. Порушення ґрунтується на слабкості міхурного або уретрального сфінктерів, недостатній міцності тазової мускулатури та зв’язок.
Особливо гостро ця проблема стоїть перед пацієнтками, які народжували природним шляхом. Порушення негативно позначається на самопочутті (сприяючи розвитку низки серйозних ускладнень) і психологічному рівні (обмеження соціальних контактів, замкнутість, дезадаптація). Жінки, що страждають на патологію, практично не спілкуються з іншими людьми, не бувають в компаніях, вільний час проводять на самоті. При цьому пацієнтка стає все більш замкненою, відчуває постійний дискомфорт, у неї розвиваються депресії та неврози. Недостатня кількість інформації, присвяченої цьому захворюванню, неінформованість пацієнток щодо його лікування та профілактики призводять до того, що більшість жінок не вдаються до допомоги спеціаліста, у кращому разі намагаючись впоратися «бабусиними» засобами.

• стресове – це тип нетримання сечі, який виникає при фізичному навантаженні, кашлі, сміху або інших діях, що спричиняють підвищення тиску в черевній порожнині. Причина полягає в ослабленні м’язів тазового дна або зв’язкового апарату, що призводить до недостатньої підтримки уретри.;
• ургентне (імперативне) – обумовлено гіперактивністю сечового міхура. У пацієнтки виникає непереборний позив до сечовипускання, який має бути задоволений негайно;
• змішане – поєднує ознаки перших двох типів, проявляється у виникненні при фізичних навантаженнях непереборного бажання негайно помочитися, після чого сеча виділяється мимоволі;
• ятрогенне — розвивається при прийомі низки лікарських препаратів;
• інші форми – нетримання при переповненні сечового міхура, енурез, сечовипускання під час статевого акту.

Також розрізняють кілька ступенів вираженості стресового нетримання:

• легка – спостерігається нетримання сечі при кашлі, чханні, напруженні, інших незначних фізичних навантаженнях;
• середня – помірні навантаження (тривала ходьба по пересіченій місцевості, підйоми по сходах, різка зміна положення тіла);
• важка – виникає після легких фізичних напруг (вставання, повороти лежачи, стан спокою).

Розвитку стресової форми нетримання сприяють:

• ускладнені пологи – велика дитина, розриви тканин промежини і тазової мускулатури, вузький таз;
• хірургічні операції на розташованих у малому тазі органах;
• опущення та випадання репродуктивних органів;
• гормональні зміни в період менопаузи (недостатнє вироблення естрогену, що призводить до атрофії сечостатевих органів);
• хронічні форми урологічних патологій (уретрити, цистити);
• регулярні запори;
• різке зменшення маси тіла;
• надлишкова вага;
• тяжкі фізичні навантаження.

Стресове нетримання виникає після будь-якого фізичного навантаження, що сприяє зростанню внутрішньочеревного тиску. Ургентна форма може бути пов’язана з дією таких подразників, як звук води, що ллється, сліпучий спалах, гучний звук. Ятрогенне нетримання розвивається прийому деяких видів препаратів: сечогінні, антидепресанти, седативні засоби.

Стресова форма характеризується неконтрольованим виділенням урини за відсутності позивів до сечовипускання, при фізичній напрузі різного ступеня вираженості. Прогресування порушення проявляється у збільшенні сечі, що виділяється, (від двох-трьох крапель до всієї рідини, що на цей момент знаходиться в сечівнику) і зменшенні навантажень, що сприяють сечовиділенню.

У разі ургентного типу нетримання супроводжується необхідністю частого відвідування туалету в нічний час, сечовипусканням понад вісім разів протягом доби. При комплексі нетримання з опущенням міхура спостерігаються ниючі болі в нижній частині живота, відчуття затримки рідини в сечовому міхурі після сечовипускання та інших хворобливих ознаках.

Патологія загрожує розвитком таких ускладнень:

• інфекційні запалення сечостатевих органів (цистит, пієлонефрит, вагініт);
• дерматит у зоні паху (через підтікання урини);
• психоемоційні розлади (неврози, депресії, замкнутість, дратівливість)

Для з’ясування причин нетримання та підбору ефективного лікування жінці необхідно обстежитись у спеціаліста-уролога та гінеколога.

У ході бесіди лікар збирає докладний анамнез пацієнтки, серед яких такі питання:

• турбуючі симптоми –  відчуття, що викликають дискомфорт (часті позиви до сечовипускання, ускладнений процес з ниючим болем, печінням і різьбою);
• як давно з’явилися перші симптоми;
• можливі причини нетримання (сильне занепокоєння, стресова ситуація та ін.);
• наявність ургентних (імперативних) позивів до сечовипускання;
• наявність гострих та хронічних гінекологічних патологій (запалення, інфекції, що передаються статевим шляхом, хірургічні операції та ін.).

В обов’язковому порядку проводиться крісельний гінекологічний огляд, що дозволяє діагностувати наступні патології:

• пролапс гінекологічних органів;
• опущення сечового міхура або прямої кишки;
• розташування та стан репродуктивних органів;
• проведення функціональних проб («кашльова», натужування та ін.).

Також показано:

• УЗД сечостатевих органів;
• цистоскопія;
• уродинамічне дослідження;
• лабораторні дослідження (загальний та бактеріологічний аналіз сечі, мікроскопія мазка).

Повторний прийом проводиться за 4-5 днів після первинного. За цей час пацієнтці пропонують заповнювати щоденник, в якому зазначається:

• частота позивів до сечовипускання;
• обсяг виділяється урини;
• як часто трапляються випадки нетримання;
• кількість прокладок, що використовувалися;
• обсяг рідини, що споживається протягом доби.

Скачати щоденник

Безопераційна немедикаментозна терапія

За відсутності серйозних захворювань, що стали причиною нетримання, першим етапом лікування є консервативна терапія:

• медикаментозне лікування – гормональні засоби (естрогени) у формі свічок або кремів, замісна гормонотерапія, антидепресанти (іміпрамін), адреноблокатори (тамсулозин, доксазозин, алфузозин);
• гімнастика Кегеля;
• електростимуляція мускулатури промежини;
• дієтотерапія для нормалізації ваги;
• відмова від шкідливих звичок (насамперед куріння);
• виключення вживання напоїв, що містять кофеїн.

Також пацієнткам рекомендується щодня випивати не менше півтора-двох літрів рідини, оскільки сеча підвищеної концентрації дратівливо діє на стінки сечового міхура. Крім того, жінка обов’язково має відмовитись від шкідливих звичок, особливо від куріння.
Лікування нетримання сечі призначається лише після проведення комплексного обстеження та встановлення причини патології. Якщо у пацієнтки виявлено запалення сечостатевих органів чи пухлинні захворювання, то консервативна чи хірургічна терапія нетримання не принесе позитивних результатів.
Медикаментозне лікування

• стресове нетримання – гормональні засоби (естрогени) у формі свічок або кремів[3], замісна гормонотерапія, антидепресанти (іміпрамін);
• імперативне нетримання – α-адреноблокатори (тамсулозин, доксазозин, алфузозин) та М-холінолітичні препарати (оксибутинін, алфузозин).

При тяжкому ступені патології ефективним є лише хірургічне лікування, яке проводиться за допомогою багатьох різних методик. Найбільш поширеними є слінгові оперативні втручання.

Хірургічна методика TVT-O

У Спеціалізованій клініці “Добрий прогноз” для лікування нетримання сечі використовуються слінгові операції TVT-O. Ця малоінвазивна операція забезпечує відновлення фізіологічно нормального розташування уретри та сечового міхура, попереджаючи мимовільне виділення сечі.
Операція TVT-O передбачає використання імпланту із синтетичного матеріалу, який вживляється в клітковину, що вистилає малий таз, і виконує роль підтримуючого каркаса. У ході операції через розріз вагінальної стінки в пахову зону вводиться петля з проленової нитки, встановлюється та закріплюється. Процедура, яка проводиться під місцевою чи загальною анестезією, займає в середньому 15-20 хвилин, супроводжуючись мінімальною кількістю ускладнень.
У післяопераційному періоді пацієнтці рекомендується:

• виключити сексуальні контакти протягом 1 місяця після операції;
• обмежувати фізичну активність і підйом ваг, більше 3 кілограмів, протягом у середньому 3 місяців після втручання;
• протягом першого місяця уникати відвідування сауни, лазні, басейну і обмежувати прийом гарячих ванн.

Оперативне лікування нетримання сечі – єдиний метод лікування патології, який дозволяє назавжди позбавитися неприємних симптомів захворювання.

Лазерне лікування нетримання сечі

Сучасний метод терапії, який застосовується для корекції легких та помірних форм нетримання сечі. Суть методу полягає у впливі лазерного випромінювання на тканини піхви та уретри, що сприяє їх зміцненню та підвищенню еластичності.

Головні переваги гінекологічної допомоги у клініці «Добрий прогноз» – це:

1. Висока кваліфікація та досвід: лікарі вищої категорії, кандидати мед. наук, автори інноваційних методик.
2. Індивідуальний план лікування для кожної пацієнтки.
3. Ми знаходимося у Солом’янському районі м. Київ. До нас легко дістатися як на авто, так і на громадському транспорті.
4. Зручний графік роботи:

Пн – Пт з 9:00 до 21:00

Субота з 9:00 до 15:00

1. Повний спектр послуг: консультації, діагностика, лікування (операційні та стаціонар 24/7)
2. Реальні відгуки наших пацієнтів.

*На всі запитання більш детально відповість лікар після збору анамнезу та додаткових обстежень у клініці “Добрий прогноз”

1. Prof Peggy Norton MD, Linda Brubaker MD / Urinary incontinence in women // The Lancet.-January 2006.- Vol.367, Issue 9504.- P.7-13. [Google Scholar]
2. Brown, Jeanette S. MD; Grady, Deborah MD; Ouslander, Joseph G. MD; Herzog, A. Regula PhD; Varner, R. Edward MD; Posner, Samuel F. PhD / Prevalence of Urinary Incontinence and Associated Risk Factors in Postmenopausal Women // Obstetrics & Gynecology: July 1999 – Volume 94 – Issue 1 – p 66–70. [Google Scholar]
3. https://www.medicinenet.com/urinary_incontinence_in_women/article.htm
4. Vaughan CP, et al. Impact of obesity on urinary storage symptoms: results from the FINNO Study. J Urol. 2013;189:1377–1382. [PubMed] [Google Scholar]
5. MD Jeanette S. Brown, PhD Dana G. Seeley, MS Josephine Fong, PhD Dennis M. Black, MD, MPH Kristine E. Ensrud, MD, MPH Deborah Grady, The Study of Osteoporotic Fractures Research Group / Urinary incontinence in older women: Who is at risk? // Obstetrics & Gynecology.- May 1996.- Vol. 87, Issue 5, Part 1.- P. 715-721
6. Yoshitaka Aoki, Heidi W. Brown, Linda Brubaker, Jean Nicolas Cornu, J. Oliver Daly and Rufus Cartwright / Urinary incontinence in women // Nat Rev Dis Primers. 2017 Jul 6; 3: 17042. [Google Scholar]
7. https://www.womenshealth.gov/a-z-topics/urinary-incontinence
8. https://www.mayoclinic.org/diseases-conditions/urinary-incontinence/diagnosis-treatment/drc-20352814
9. https://www.singhealth.com.sg/patient-care/conditions-treatments/tvt-tvto-continence-surgery-female-urinary-disorders/overview