СТАДІЇ РАКУ ПЕЧІНКИ: ОСОБЛИВОСТІ ТА ЛІКУВАННЯ

Незважаючи на те, що рак печінки прогресує досить швидко, у своєму розвитку захворювання проходить кілька стадій, що відрізняються клінічними проявами, поширеністю патологічного процесу, особливостями лікування та прогнозом.

Рак печінки стадії виділяють згідно з характерними клінічними та морфологічними ознаками. У ряді джерел згадується про 0 стадії цього виду онкопатології, але, насправді, на цьому етапі діагностується лише неінвазивне новоутворення, що не розповсюджується за межі епітеліальної тканини, яке під впливом негативних факторів розвивається. За умови ранньої діагностики та адекватного комплексного лікування ця форма неоплазії повністю виліковується.

Початкові стадії, як правило, протікають безсимптомно або ознаки настільки виражені, що викликають у хворого лише легкий дискомфорт. Саме цим пояснюється той факт, що на цьому етапі хвороба виявляється найчастіше випадково, під час обстеження з іншого приводу. Зазвичай діагностується остання стадія раку печінки, при якій утруднено лікування і вкрай несприятливий прогноз.

Найбільш поширеними та точними діагностичними методами є ультразвукове дослідження, КТ або МРТ. На першій стадії виявляється новоутворення розміром максимум 2 сантиметри, що не виходить за межі печінкового епітелію, що не торкнулася судини. 2 стадія відрізняється зростанням онкоутворення, проростання паренхіматозної тканини печінки та судин.

У пацієнтів спостерігаються такі симптоми:

• нудота з періодичними нападами блювання;
• кишкові розлади (діарея);
• підвищена стомлюваність, слабкість;
• пригнічення апетиту;
• підвищення температури тіла до субфебрильних показників;
• таке зменшення маси тіла;
• знижений вміст у крові гемоглобіну.

На другій стадії пацієнти скаржаться на такі болючі ознаки:

• постійні ниючі болі в області правого підребер’я;
• пожовтіння шкіри та білків очей;
• гепатомегалія (збільшення розмірів печінки);
• неприйняття м’ясної їжі.

Комплексна терапія включає:

• хірургічне лікування – на ранніх стадіях, коли новоутворення незначних розмірів, у злоякісний процес не залучені навколишні тканини та органи, можливе проведення органозберігаючої операції, при якій проводиться видалення самої пухлини разом з маленькою ділянкою паренхіматозної тканини печінки. У деяких випадках рекомендовано трансплантацію органу;
• радіочастотна абляція – руйнування онкоутворення під дією високих температур, що виникли під впливом електричного струму;
• кріоабляція – вплив на злоякісну пухлину низькими температурами;
• хіміотерапія – проводиться в комплексі з оперативним втручанням, спрямована на уповільнення розвитку та зростання злоякісних клітин;
• променева терапія – не показана через свою неефективність і високу чутливість печінки до дії іонізуючої радіації.

Під час проведення комплексного лікування близько двох третин пацієнтів долають п’ятирічний рубіж виживання.

Найчастіше захворювання виявляється саме у цій стадії розвитку. 3 стадія ділиться на кілька підстадій:

• 3А – утворення декількох пухлинних вогнищ різного розміру, причому мінімум один з них досить великий, більше 5 сантиметрів у діаметрі. Метастази не виявляються.
• 3В – найбільший злоякісний вузол проростає в магістральні судини печінки, ураження лімфатичних вузлів та віддалених органів не спостерігається.
• 3С – виявляються метастатичні осередки в регіонарних лімфовузлах та прилеглих органах. Віддалені органи не вражені.

Симптоматика наростає і стає більш вираженою:

• підвищення температури до 39°;
• виражена жовтяниця;
• набряки ніг;
• нудота та блювання;
• асцит;
• відсутність апетиту;
• зміна смакових відчуттів;
• виснаження, загострення характеристик особи;
• поява підшкірної сітки судин;
• психоемоційні розлади.

Більшості пацієнтів із цією стадією патології операція протипоказана. В іншому, з урахуванням перебігу хвороби та стану хворого, застосовуються такі ж методи, як на початкових стадіях.

Враховуючи прогресування захворювання та посилення клінічних симптомів, деякі пацієнти проживають 5 років.

Рак печінки 4 стадії також підрозділяється на дві форми:

• 4А – ураження метастазами регіонарних лімфатичних вузлів;

• 4В — віддалене метастазування.

Основними клінічними проявами виступають:

• пожовтіння та сухість шкіри;
• інтенсивні болючі відчуття в області правого підребер’я;
• набряки ніг внаслідок тромбування та здавлювання збільшеними лімфатичними вузлами порожнистої вени;
• здуття живота, асцит;
• значне зменшення маси тіла до повного виснаження;
• психоемоційні порушення (байдужість, апатія, стан прострації).

Лікування раку печінки 4 стадії обмежується паліативними заходами і спрямоване на ослаблення хворобливих проявів, полегшення стану хворого та максимальне продовження його життя. Від чутливості хворого до проведеної терапії та її загального стану залежить тривалість життя. Не більше 5% хворим вдається прожити протягом п’яти років.