Рак яєчка. Про захворювання

Багато пацієнтів та їхніх родичів витрачають час (1-6 міс.), намагаючись самостійно розібратися у своїй хворобі та варіантах лікування.
Час в онкології це головний ресурс: чим раніше розпочато лікування – тим кращий прогноз.
Читайте, дізнавайтеся, АЛЕ, не втрачайте час!
Знайдіть лікаря, якому довіряєте та починайте лікування!

На сьогоднішній день фахівці не дійшли єдиної думки щодо того, що викликає рак яєчок. Однак існує низка факторів ризику розвитку даного виду онкозахворювань:

• вік — виділяють три вікові відрізки, в які помітно збільшується ймовірність виникнення захворювання: хлопчики до десятирічного віку, чоловіки віком від двадцяти до сорока років і ті, хто подолав шістдесятирічної позначки;
• крипторхізм (неопущення тестикул у мошонку) — в яєчку, яке не зайняло нормального становища в мошонці, злоякісне новоутворення розвивається в десять разів частіше, ніж у здоровому;
• ендокринні розлади — гінекомастія, гіпогонадизм, безплідність;
• синдром Клайнфельтера;
• вплив іонізуючої радіації;
• спадковий фактор — у пацієнтів, близькі родичі (батько, брат) яких страждають на онкопатологію тестикул, ймовірність виникнення подібного захворювання зростає приблизно на 25%;
• расова приналежність — у європейців цей вид онкозахворювань діагностується приблизно вп’ятеро частіше, ніж у жителів Африки та Азії (особливо це стосується німців та скандинавів).

За гістологічними особливостями виділяють пухлини, що розвиваються з клітин насіннєвого епітелію тестикул (герміногенні) та з стромальних клітин залози (негерміногенні). Практично у всіх пацієнтів діагностуються герміногенні новоутворення, які зазвичай представлені семиномою, рідше — хоріонкарциномою, саркомою або ембріональним раком.

Вирізняють такі гістотипи:

• Семінома (близько 37% випадків) – складається з атипових епітеліальних клітин, інвазивна, характерно раннє метастазування. Виявляються осередки некрозу, уражена вся область яєчка, крім вузького кільця здорової тканини, розташованого між новоутворенням та білковою оболонкою;
• ембріональноклітинний рак (близько 30%);
• тератома (трохи більше 25%);
• хоріонкарцинома (1-2%).

Для опису ракових утворень яєчок використовується система класифікації TNM:

Т – первинна пухлина:

• Тх — недостатньо інформації для оцінювання;
• Т0 — первинне новоутворення не виявлено;
• Тis — внутрішньоканальцеве герміногенне новоутворення;
• Т1 — освіта обмежена межами тестикули та придатку, інвазія в кровоносні та лімфатичні судини відсутня;
• Т2 — яєчко збільшене та деформоване, але новоутворення все ще обмежене межами яєчка та придатка;
• Т3 – новоутворення поширюється на придатки тестикул;
• Т4 — злоякісний процес зачіпає насіннєвий канатик та мошонку.

N – регіонарні лімфатичні вузли:

• Nх — недостатньо інформації для оцінювання;
• N0 – не виявлено метастазування в регіонарні лімфовузли;
• N1 – метастази виявляються в одному або кількох лімфовузлах (до п’яти) розміром до 2 сантиметрів;
• N2 – метастатичні осередки в регіонарних лімфовузлах розміром 2-5 сантиметрів;
• N3 — один або кілька метастазів у лімфовузлах розміром понад 5 сантиметрів.

М – віддалене метастазування:

• Мх — недостатньо інформації для оцінювання;
• М0 – віддалене метастазування не виявлено;
• М1 – наявність метастатичних вогнищ у віддалених внутрішніх органах: М1а – метастази у нерегіонарних лімфатичних вузлах або легень, М1b – віддалене метастазування до інших внутрішніх органів.

Рак яєчка групується по стадіях наступним чином:

• стадія 0 – Тis N0 M0;
• стадія 1 – виділяють кілька підстадій: 1А – Т1 N0 M0, 1B – T2-T4 N0 M0;
• стадія 2 — також ділиться на кілька підстадій: 2А — Tлюба N1 M0, 2B — Tлюба N2 M0, 2C — Tлюба N3 M0;
• стадія 3 – 3А – Люба Nлюба M1а, 3B – Tлюба Nлюба M0-М1а, 3C – Tлюба Nлюба M0-М1b.

Клінічна картина патології складається з ознак місцевого ураження яєчка та симптомів метастазування. Першим характерним хворобливим симптомом є поява в тестикулі щільного, найчастіше безболісного, вузлика. Приблизно у чверті пацієнтів уражене яєчко або мошонка болючі, відзначаються ниючі болі та відчуття тяжкості в нижній частині живота. На ранніх стадіях симптоми раку яєчок схожі з проявами гострої форми орхоепідідіміту.

У міру прогресування захворювання мошонка стає набрякою та асиметрично збільшується. Клінічні симптоми значною мірою залежать від наявності та активності метастазування. Крім регіонарних лімфовузлів, рак яєчка метастази виявляються в печінці та легенях. У разі стискання збільшеними лімфовузлами кишечника розвивається кишкова непрохідність, нервових корінців – біль у ділянці спини. Через порушення функцій кровоносної та лімфатичної систем виникає набряклість ніг. Результатом здавлювання сечоводу часто стає ниркова недостатність та гідронефроз. При пошкодженні метастазами лімфатичних вузлів середостіння виникає задишка та кашель.

На пізніх стадіях у пацієнта спостерігається інтоксикація продуктами пухлинного розпаду, що виявляється нудотою, підвищеною стомлюваністю та слабкістю, пригніченням апетиту, виснаженням.

Злоякісні патології яєчок схильні до швидкого розвитку метастазування.

Насамперед метастази вражають регіонарні лімфатичні вузли, зокрема, заочеревинні. Саме залучення до патологічного процесу заочеревинних лімфовузлів викликає сильні болючі відчуття в спині. Це пояснюється здавлюванням нервових корінців лімфатичними вузлами, що збільшилися в розмірах, або ураженням поперекового м’яза.

Подальше прогресування захворювання пов’язане з поширенням освіти в зону, розташовану вище за діафрагму. Віддалені метастази виявляються у легенях, кістках, головному мозку.

Враховуючи, що онкопатології яєчка найчастіше зустрічаються у чоловіків молодого віку, обов’язковим питанням більшості пацієнтів є, чи впливає захворювання на сексуальну активність та здатність до зачаття дитини.

У разі гормонозалежного раку тестикул у чоловіків часто спостерігається зниження лібідо та пригнічення сексуальної активності аж до імпотенції. Якщо захворювання діагностовано у пацієнта репродуктивного віку, перед початком проведення лікувальних заходів рекомендується оцінювання фертильності, для чого визначається вміст тестостерону, лютеїнізуючого (ЛГ) та фолікулостимулюючого (ФСГ) гормонів, проводиться спермограма. За бажання до початку терапії можлива кріоконсервація сперми.

А тепер розглянемо питання,  як виявити рак яєчка?

При первинному зверненні до лікаря проводиться поверхневий огляд, пальпація мошонки з метою виявлення первинного новоутворення, паху та ключиць для виявлення збільшених лімфатичних вузлів. Для виявлення можливої ​​гінекомастії оглядаються грудні залози.

Крім того, проводиться діафаноскопія – неінвазивне дослідження, що полягає у просвічуванні мошонки за допомогою приладу, що випромінює спрямований світловий пучок – діафаноскопа. Таким чином можливо диференціювати кісту, гідроцілі та злоякісне новоутворення. Метод відрізняється меншою інформативністю, ніж ультразвукове дослідження.

Для точного визначення локалізації, розмірів та ступеня інвазії пухлини пацієнту проводиться УЗД мошонки. Також високою точністю відрізняється МРТ.

Для діагностики стадії злоякісного процесу та вибудовування прогнозу велике значення має визначення у сироватці рівня пухлинних маркерів. За наявності підозри на онкологію тестикул проводиться аналіз рівня α-фетопротеїну (АФП), лактатдегідрогенази (ЛДГ), хоріонічного гонадотропіну (ХГЛ). Більш ніж у половини хворих рівень маркерів підвищено, проте високий рівень маркерів може визначатися і за відсутності онкопроцесу.

Для виявлення віддаленого метастазування пацієнту проводиться рентгенографічне дослідження та КТ органів грудної клітки, УЗД нирок та черевних органів, МРТ головного мозку, остеосцинтиграфія.

Остаточний діагноз ставиться виходячи з гістологічного дослідження зразка тканини яєчка, отриманого під час біопсії.

Рак яєчка, тривалість життя при цьому захворюванні є питанням, яке турбує практично кожного пацієнта.

Прогноз захворювання залежить від стадії, на якій виявлено патологію та розпочато адекватне лікування, та терапевтичних методів.

• 1 стадія — після обов’язкового проведення пахової орхіфунікулектомії (видалення тестикули та придатку) та ад’ювантної променевої терапії п’ятирічна виживання становить 96-99%. При проведенні після операції хіміотерапії замість опромінення виживання знижується до 88-90%.
• 2 стадія — після хірургічного лікування та ад’ювантної хіміопроменевої терапії п’ятирічне виживання досягає 90-95%.
• 3 стадія – протягом п’яти років виживає близько 85% пацієнтів.
• 4 стадія — п’ятирічне виживання не перевищує 56%.

На питання, як запобігти раку яєчка, фахівці не можуть дати певної відповіді. Основними факторами, що сприяють розвитку цього онкозахворювання, є крипторхізм та спадкова схильність, а профілактика цих станів неможлива. Тому заходи запобігання онкопатології тестикул зводяться лише до регулярного самостійного контролю свого стану та невідкладного звернення до лікаря при виявленні будь-яких змін у розмірі або формі яєчок, виявленні підозрілих ущільнень або вузликів.