АСЦИТ ПРИ ОНКОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ

Вартість послуг у клініці «Добрий прогноз»

Асцит — це патологічний стан, що характеризується накопиченням у черевній порожнині надлишку рідини. Подібна проблема часто виникає при онкозахворюваннях, цирозі печінки, серцево-судинних розладах. Рідина в черевній порожнині накопичується поступово, тому багато пацієнтів не звертають особливої ​​уваги на зміни, що з’явилися, пояснюючи це набором ваги або іншими причинами.

Для даної патології характерне скупчення рідини в черевній порожнині. Таке порушення виникає внаслідок кількох причин:

• онкозахворювання;
• перитоніт;
• патології печінки та печінкових судин;
• порушення серцевої діяльності;
• доброякісні новоутворення.

Найчастіше розлад розвивається при раку кишківника, яєчника, підшлункової залози та шлунка. Також стрімкий розвиток та складне перебіг асциту спостерігається при онкозахворюваннях печінки та виявленні в ній метастатичних вогнищ.

На початкових етапах захворювання практично не проявляється зовні та виявляється, як правило, випадково, у ході ультразвукового дослідження. Характерні симптоми стають помітними, коли обсяг накопиченої рідини перевищує один літр. Пацієнт починає відчувати тяжкість та тупі болі в районі живота. При подальшому прогресуванні людині стає важко дихати, розвиваються травні розлади (нудота, кишкові розлади, відрижка), порушено сечовипускання. При тяжкому перебігу відзначається різке погіршення загального стану, поява задишки, у деяких випадках розвивається пупкова грижа.

Накопичення 5-15 літрів рідини викликає здавлювання розташованих у черевній порожнині органів, відтіснення діафрагми. Тривалий час асцит при раці сприяє набряку ніг внаслідок порушення лімфотоку. Зворотний тік лімфи із уражених лімфатичних вузлів у внутрішні органи викликає потрапляння в них злоякісних клітин та формування метастазів.

Ознаки розвиненого асциту помітні неозброєним оком: збільшення та деформація живота, його відвисання, коли пацієнт стоїть, та розпластивання, випирання з боків («жабенячий живіт»), коли лежить. При недостатній вазі спостерігається випирання пупка.

Лікування асциту у онкопацієнтів включає:

• медикаментозну терапію за допомогою діуретиків, антагоністів альдостерону – застосовна при незначному та помірному асциті, часто буває неефективною при злоякісних патологіях. Пацієнту призначаються спіронолактон та фуросемід;
• лапароцентез при асциті — під контролем УЗД здійснюється прокол черевної стінки та відкачування рідини. Після проведення лапароцентезу встановлюються тимчасові чи постійні перитонеальні катетери. Залежно від об’єму рідини, що накопичилася, видаляється одразу або поступово, через встановлений катетер. Цей метод є основним для лікування великого та гігантського асциту при онкозахворюваннях;
• паліативні оперативні втручання.

Також призначається дієта при асциті:

• виключення з раціону солі;
• добове споживання не більше 600-700 мілілітрів рідини;
• виключення смажених, гострих, солоних, жирних страв, солодощів, здоби;
• заборона алкогольних напоїв, кави, газованої води;
• обмеження страв із капусти, бобових, редиски, грибів, цибулі — профілактика метеоризму.