Гідронефроз (Гідронефротична трансформація нирки)

Вартість послуг у клініці «Добрий прогноз»

*актуальність акційної пропозиції  уточнюйте під час запису

* послуги, на які розповсюджуються знижки, уточнюйте у операторів кол-центру

Гідронефроз або водянка нирки являє собою розширення ниркової балії і чашок, яке розвивається завдяки порушенню процесу відтоку сечі, її накопиченню і атрофії паренхіматозного шару нирки. Згодом захворювання прогресує і призводить до загрозливих для життя пацієнта ускладнень.

• Ультразвукова діагностика виконується апаратами експертного класу Phillips і General Electric, які дозволяють провести точну візуалізацію утворень, виконати біопсію утворення під контролем КТ і швидко встановити діагноз.
• Сучасний цистоскоп – Karl Storz (Німеччина).
• Найновіший уретероскоп виробника Karl Storz (Німеччина). При біполярній гістерорезектоскопії електричний струм діє тільки в місці коагуляції, не пошкоджуючи інші тканини. Можливість проведення операцій пацієнтам із цукровим діабетом та імплантами в організмі (титанові пластини, кардіостимулятори).
• Лапароскопічні стійки BOWA (Німеччина), Stryker (США), Olympus (Японія) підібрані таким чином, щоб дозволити хірургам проводити лапароскопічні операції середньої та високої складності на сучасному рівні.
• Досвід оперуючих лікарів більше 22 років.
• Кваліфікація урологів дозволяє виконувати мініінвазивні, органозберігаючі, а також складні онкологічні операції.
• Безкоштовний супровід пацієнтів після операції – 1 місяць до повного відновлення.
• Вартість лікування формується за системою «Все включено» і обговорюється з пацієнтом у повному обсязі до початку лікування.

До функції видільної системи, головним органом якої є нирки, входить очищення крові, формування сечі з розчиненими у ній відфільтрованими з крові сполуками та виведення її з організму. Процес очищення відбувається в нирковій паренхімі (виконує функції фільтра), після чого сеча збирається в балії і сечоводу виводиться в сечовий міхур.

Гідронефроз нирки характеризується блокуванням рівня з’єднання балії та сечоводу, внаслідок чого порушується природний відтік сечі. Вона не може вийти з нирки, накопичується, що викликає розширення ниркових структур. Поступово настає руйнація та загибель ниркової паренхіми.

До шістдесятирічного віку захворювання частіше діагностується у жінок (пов’язане з патологіями репродуктивної системи та перебудовами під час вагітності), тоді як після цього віку в більшості випадків воно розвивається у чоловіків (як результат аденоми та онкозахворювань передміхурової залози).

Причини розвитку патології можна розділити на великі групи:

• визначаються наявністю будь-якої перешкоди в сечоводі, сечівнику або самому сечовому міхурі;
• засновані на зворотному струмі урини, спричиненому недостатністю клапанів сечовика.

Чинники, що сприяють розвитку гідронефрозу, поділяються залежно від локалізації порушення:

• уретра – стриктури сечовипускального каналу, дивертикулез, атрезія уретри (внутрішні причини) та гіперплазія та онкопатології простати (зовнішні причини);
• сечовий міхур – дивертикул сечовика, карцинома, сечокам’яна хвороба, цистоцеле (внутрішні причини) та тазовий ліпоматоз (зовнішня причина);
• сечоводи – пухлини різного характеру, конкременти, грибкові інфекції, туберкульоз (внутрішні) та рак шийки матки, саркома, кісти яєчників, новоутворення простати, лімфоцеле, передавлювання сечоводу нирковою артерією, що неправильно проходить (зовнішні).

Причинами також можуть виступати запальні процеси в сечовивідних трактах, вродженими патологіями, травми спинного мозку.

• 1 стадія – відзначається незначне розширення балії нирки, порушення функціонування органу не спостерігаються або виражені слабо;
• 2 стадія – нирки збільшуються не більше, ніж на 20%, стінки значно розширеної балії витончені, функції пригнічені приблизно на 25-35%;
• 3 стадія – нирки збільшені практично вдвічі, балія і чашки значно розширені, функціонування органу погіршується на 75-80% або нирка взагалі не працює.

Залежно від ступеня пошкодження паренхіматозного шару нирки захворювання поділяється на кілька ступенів: від 1-го (повне збереження паренхіми) до 4-го (паренхіма відсутня).

Гідронефроз може протікати у гострій (адекватне своєчасне лікування дозволяє відновити функції нирок) та хронічній (пошкодження незворотні) формах.

Для гострої форми гідронефрозу характерне стрімке прогресування і такі прояви:

• інтенсивні, схожі з нирковою колікою, болі в ділянці нирок, що поширюються на стегно, пахову і проміжну зони;
• прискорене хворобливе сечовипускання;
• нудота з нападами блювоти;
• гематурія (поява в сечі домішок крові).

Хронічна форма гідронефрозу, при односторонньому ураженні та відсутності інфекційних запалень, протягом тривалого часу протікає практично безсимптомно. Пацієнти скаржаться на такі симптоми:

• деякий дискомфорт і періодичні ниючі болі в ділянці нирок (при цьому біль посилюється після вживання великого обсягу рідини або після фізичної активності);
• поступово наростаючі ознаки хронічної втоми;
• артеріальна гіпертензія;
• гематурія;
• підвищення температури;
• піурія (поява гною в сечі).

Два останні ознаки розвиваються при інфікованому гідронефрозі.

Хронічна форма сприяє розвитку сечокам’яної хвороби, запалення нирки (пієлонефриту), гіпертонії. При інфікованому гострому захворюванні підвищується ризик сепсису. Одним із найбільш серйозних, що загрожують життю пацієнта ускладнень є ниркова недостатність. Причиною смерті у цьому разі стає інтоксикація організму продуктами азотистого обміну, порушення електролітного балансу. Смертельно небезпечний також розрив гідронефротичної нирки та витікання сечі у заочеревину.

На прийомі уролог проводить докладний збір анамнезу, проводить пальпацію та перкусію живота. При поверхневому огляді можливе визначення збільшеної нирки.

Надалі пацієнта направляють на такі обстеження:

• УЗД нирок та сечового міхура;
• УЗДГ кровоносних судин нирок;
• екскреторна урографія (дозволяє оцінити видільну здатність нирок);
• МРТ и КТ нирок;
• нефросцинтиграфія (використовується для оцінки кровопостачання органу);
• цистоскопія;
• нефроскопія;
• уретроскопія.

Останні три методи є ендоскопічними і дозволяють візуально визначити характер перешкоди для нормального відтоку сечі.

Консервативні методи слабоефективні і спрямовані на симптоматичне лікування. За допомогою медикаментозних препаратів знімається біль, усувається або запобігається інфекційне запалення, знижується рівень артеріального тиску.

У разі гострого стану невідкладно проводиться черезшкірна нефростомія – виведення сечі, що накопичилася, і зменшення ниркового тиску.

Спосіб хірургічного лікування залежить від причини виявленого гідронефрозу. Так, на початкових стадіях захворювання використовуються реконструктивні пластичні операції. Стриктури сечоводів та уретри виступають показанням до бужування та стентування звужених сечоводів, балонної дилатації.

Операція при гідронефрозі показана при:

• перекриття сечоводу пухлиною – постановка нефростоми (катетера для виведення сечі, один кінець якого закріплюється в балії нирки, а інший черезшкірно виводиться назовні в області попереку і з’єднується з сечоприймачем);
• перекриття сечоводу каменем при сечокам’яній хворобі — літотрипсія (дроблення каміння). В Онкоцентрі «Добрий прогноз» проводиться контактна лазерна літотрипсія – подрібнення каменю до маленьких фрагментів та піску за допомогою підведеного до нього лазера.
• перекриття просвіту пухлиною простати — резекція залози, простатектомія,курс гормональної терапії.

У разі повної відмови однієї нирки та небезпеки розвитку загрозливих для життя ускладнень показана нефректомія — видалення ураженого органу.

Наявність протипоказань до проведення лапароскопічної операції при гідронефрозі визначається індивідуально після консультації хірурга.