Тромбоз гемороїдального вузла

Вартість послуг у клініці «Добрий прогноз»

Знижки для внутрішньо переміщених осіб та військовослужбовців (ЗСУ)* 20%

* послуги, на які поширюються знижки, уточнюйте у операторів кол-центру

**акція поширюється на прийом Лисецької С.В. актуальність акційної пропозиції  уточнюйте під час запису

*остаточна вартість лікування геморою визначається лише після консультації спеціаліста та залежить від індивідуальних факторів

Тромбоз гемороїдального вузла – гостре ускладнення гемороїдальної хвороби, для якого характерне утворення тромбу в судині гемороїдального вузла. Даний стан призводить до сильного болю, запалення та іноді до некрозу тканини.

Анальний тромбоз, також відомий як гемороїдальний тромбоз, може виявлятися у кількох формах залежно від локалізації та ступеня тяжкості. Важливо розрізняти ці види, оскільки це необхідно для того, щоб обрати правильний підхід до лікування.

Внутрішній анальний тромбоз розвивається у гемороїдальних вузлах, розташованих усередині анального каналу. Ці вузли знаходяться в слизовій оболонці прямої кишки і розвиток ускладнень може бути менш помітним на початку, але все ж таки викликає значний дискомфорт. Симптоми включають:

• Біль усередині анального каналу, особливо при дефекації.
• Кровотеча, яка може бути помітною при дефекації.
• Відчуття неповного випорожнення кишечника.

Діагностика внутрішнього тромбозу потребує більш ретельного огляду, часто з використанням аноскопії.

Зовнішній тромбоз відбувається у гемороїдальних вузлах, які розташовані зовні анального отвору та покриті шкірою. Тромбоз зовнішнього гемороїдального вузла зазвичай більш болісний і помітний на дотик. Симптоми включають:

• Гострий, різкий біль у ділянці прямої кишки.
• Видимі та пальповані вузли, часто синюшного або темно-синього кольору.
• Набряк та запалення заднього проходу.
• Контактна кровотеча після травмування вузла.

Зовнішній тромбоз легко діагностується під час огляду.

Комбінований тромбоз є найбільш важкою формою і включає як внутрішні, так і зовнішні гемороїдальні вузли. Цей тип тромбозу характеризується вираженими симптомами обох форм:

• Інтенсивний біль як всередині анального каналу, так і зовні.
• Розвиток набряку та запалення.
• Рясна кровотеча при дефекації чи травматизації вузлів.

Діагностика комбінованого тромбозу потребує комплексного підходу, включаючи огляд та інструментальні методи дослідження.

Крім локалізації, існує класифікація за характером перебігу патології.

• Гострий тромбоз гемороїдального вузла: виникає раптово та супроводжується сильним болем та запаленням. Потребує негайного медичного втручання.
• Хронічний тромбоз: поступово розвивається і може проявлятися періодичними загостреннями. Характеризується тривалим дискомфортом та періодичними болями.

Тромбоз у задньому проході розвивається через порушення кровообігу в гемороїдальних венах та утворення тромбу. Основні причини:

1. Запори та натужування при дефекації.
2. Вагітність та пологи.
3. Неправильне харчування: дієта з низьким вмістом клітковини, що призводить до появи закрепів.
4. Хронічні захворювання кишківника.
5. Генетична схильність.
6. Вікові зміни і як наслідок – зниження еластичності судин.
7. Надмірна вага та ожиріння створює додатковий тиск на вени тазу.
8. Робота пов’язана з тривалим сидінням або регулярним підняттям ваги.

Стан супроводжується такими симптомами:

1. Сильний біль. Гострий, різкий біль у ділянці прямої кишки, що посилюється при дефекації та у русі.
2. Область навколо вузла стає набряклою та запаленою.
3. Кров’янисті виділення при травматизації вузла.
4. Відчуття щільного утворення при пальпації (для зовнішніх вузлів).
5. Відчуття розпирання чи стороннього тіла в анусі.

Діагностика патології проводиться під час консультації проктолога, яка включає:

1. Збір анамнезу:
   • Лікар збирає інформацію про симптоми, їх інтенсивність та тривалість, а також про можливі фактори ризику (запори, вагітність, сидячий спосіб життя тощо).
2. Фізикальний огляд:
   • Лікар оглядає періанальну область та проводить пальпацію зовнішніх гемороїдальних вузлів для визначення їх стану, наявності тромбів та запалень.
   • Для виявлення внутрішнього тромбозу виконується ректальний пальцевий огляд.
3. Інструментальні методи:
   • Аноскопія: Використовується для огляду слизової прямої кишки та визначення стану внутрішніх вузлів.
   • Ректороманоскопія: Застосовується для виключення інших патологій кишки, таких як поліпи або пухлини.
4. Додаткові дослідження:
   • Загальний аналіз крові може призначатися для оцінки загального стану пацієнта та виключення інших патологічних станів.

Лікування

Лікування захворювання може бути консервативним або хірургічним, залежно від тяжкості стану та відповіді організму пацієнта на терапію.

1. Консервативне лікування:
   • Знеболюючі препарати: Застосовуються для зменшення болю та дискомфорту, можуть бути як пероральні, так і місцеві (мазь, свічки).
   • Протизапальні засоби: Місцеві препарати, такі як мазі та гелі, що зменшують запалення та набряк.
   • Флеботоніки: Препарати, що покращують венозний відтік та зміцнюють стінки судин.
   • Дієта: Для запобігання запорів рекомендуються дієта, багата на клітковину, і м’які проносні засоби.
   • Гігієнічні заходи: Теплі сидячі ванни та підтримання чистоти анальної області.
2. Мінімально інвазивні методи:
   • Тромбектомія: Видалення тромбу із зовнішнього вузла під анестезією за допомогою катетера. Миттєво полегшує біль та зменшує запалення.
   • Склеротерапія: Введення спеціального розчину у вузол для його склерозування та зменшення.
3. Хірургічне лікування:
   • Гемороїдектомія: Лікування першопричини утворення тромбів – видалення гемороїдальних вузлів. Проводиться при значному тромбозі чи неефективності консервативного лікування.

• Тяжкий тромбоз: великі тромбовані вузли, що викликають сильні больові відчуття і значне запалення.
• Відсутність ефекту від консервативного лікування: якщо симптоми не зменшуються під час використання медикаментозної терапії.
• Часті рецидиви: епізоди тромбозу, що повторюються, суттєво знижуючи якість життя пацієнта.
• Серйозні ускладнення: некроз тканин, сильна кровотеча чи інфекції.

• Гострі запальні захворювання. Наявність інфекційних процесів в області ануса та прямої кишки.
• Системні захворювання. Тяжкі захворювання крові, серцево-судинні патології, неконтрольована гіпертонія.
• Вагітність. Операції намагаються уникати через можливий ризик для матері та плода, особливо у першому та третьому триместрах.
• Поганий стан пацієнта. Стани, які можуть ускладнити проведення анестезії чи хірургічного втручання.

• Правильне харчування. Збільшіть споживання клітковини, включивши в раціон овочі, фрукти та цільнозернові продукти. Це сприяє нормалізації випорожнень і знижує ризик запорів.
• Фізична активність. Регулярні вправи покращують кровообіг та зменшують застій крові в тазовій ділянці. Уникайте тривалого сидіння чи стояння.
• Достатня гігієна та використання м’якого туалетного паперу.
• Пийте достатню кількість води, щоб уникнути зневоднення і, як наслідок, запорів.
• Намагайтеся не напружуватись при дефекації, використовуйте проносні засоби за призначенням лікаря, якщо необхідно.
• Також важливо своєчасно відвідувати лікаря-проктолога за наявності симптомів, які можуть вказувати на розвиток тромбозу чи інших захворювань товстої кишки.