Дрібноклітинний рак легень: симптоми, лікування, прогноз

Серед усіх випадків онкопатологій легень частку дрібноклітинного раку припадає трохи більше 20%, проте цьому типу неспроста приділяється особливу увагу. Все пояснюється надзвичайною агресивністю пухлини, високою швидкістю росту та розповсюдження по організму. На відміну від недрібноклітинного типу, навіть на ранніх етапах захворювання розташовані в грудній порожнині лімфатичні вузли уражаються метастазами, у половини пацієнтів спостерігається метастазування в кістки, надниркові залози та печінку.

Існує дві теорії походження цього онкозахворювання. Згідно з першою, ентодермальною, утворення формується внаслідок злоякісного переродження клітин слизового епітелію бронхів. Прихильники іншої теорії, нейроектодермальні, вважають, що злоякісний процес стимулюється нейроендокринними клітинами, що підтверджується сплеском продукції таких гормонів, як вазопресин, серотонін та інших.

Головною причиною розвитку злоякісного процесу є куріння, причому важливе значення має стаж курця, кількість сигарет, що викурюються щодня, якість тютюнових виробів. Доведено, що в активних курців рак легень діагностується приблизно в 20 разів частіше, ніж у некурців. Саме тому захворювання у більшості випадків виявляється у чоловіків віком від 40 до 60 років. Щоправда, останнім часом цей тип дедалі частіше діагностується у жінок, що пов’язано з невпинним числом жертв згубної звички серед представниць прекрасної статі. [1]

Виникненню злоякісного утворення також сприяють:

• забруднення навколишнього середовища;
• робота на шкідливому виробництві, пов’язаному з азбестом, нікелем, миш’яком, хромом та іншими токсичними сполуками;
• хронічні бронхо-легеневі захворювання (туберкульоз, ХОЗЛ);
• генетична схильність.

Як і у разі інших типів онкозахворювань легень, виділяють чотири стадії дрібноклітинного раку легень за міжнародною системою TNM. При цьому часто застосовується виділення всього двох стадій цього типу: [2] 

• локалізована (відповідає 1 та 2 стадії за загальноприйнятою системою) — пухлинне вогнище локалізовано з одного боку, надключичні та медіастинальні лімфатичні вузли збільшені у розмірах;
• поширена (відповідає 3 та 4 стадіям) — злоякісний процес поширюється на обидві сторони грудної клітки, спостерігається метастазування віддалених лімфовузлів та внутрішніх органів, розвивається раковий плеврит. Ця стадія діагностується більш ніж у половини пацієнтів.

Залежно від гістологічних особливостей виділяють такі типи дрібноклітинного раку легень:

• овсяноклітинний;
• дрібноклітинна карцинома;
• комбінований тип (морфологічно ознаки карциноми поєднуються з ознаками вівсяноклітинного раку).

Рання діагностика утруднюється відсутністю перших стадіях виражених симптомів. Як правило, коли пацієнт звертається до лікаря, виявляється неоперабельний рак легенів поширеної стадії.

На різних етапах виявляються різні ознаки: [3]

• Кашель – виступає одним із найбільш характерних симптомів онкопатологій легень. На ранніх стадіях кашель сухий і нападоподібний, згодом він стає вологим, тривалим, у мокроті виявляються домішки крові та гною.
• Свистяче дихання.
• Охриплість.
• Періодична лихоманка.
• Хворобливі відчуття в грудях, що посилюються при кашлі та глибоких вдихах.
• Ексудативний плеврит.
• Ателектаз ураженої частки легені.

При подальшому розвитку патологічного процесу прояви залежать від того, який орган вразили метастази при раку легенів. При метастазуванні до печінки у пацієнта виявляються нудота, пожовтіння шкірних покривів та склер, збільшення розмірів печінки. У разі проникнення метастазів у головний мозок виникають головний біль, запаморочення, короткочасні втрати свідомості. Також можуть відчуватися біль у кістках кінцівок, хребті. [4]

Дрібноклітинний рак легені 4 стадія відрізняється приєднанням до зазначених симптомів болю в горлі, утрудненого ковтання, здавленням верхньої порожнистої вени. Також відзначаються різні паранеопластичні синдроми, що виявляються слабкістю стегнових та тазових м’язів, тремтінням ніг, міалгією, сухістю в роті, підвищеним рівнем вазопресину та деяких інших гормонів. [5]

Для виявлення захворювання, визначення стадії розвитку необхідний огляд пацієнта, збір докладного анамнезу, з’ясування стажу куріння, наявності онкопатологій у близьких родичів. Для підтвердження діагнозу потрібна триетапна інструментальна діагностика. [6]

• 1 етап – рентгенографічне обстеження органів грудної клітки, комп’ютерна томографія легень, ПЕТ.
• 2 етап – пацієнту проводиться бронхоскопія з біопсією, торакоскопія, пункція плеври для забору ексудату. Потім отримані зразки пухлинної тканини підлягають патогістологічному дослідженню.
• 3 етап – ультразвукове дослідження, комп’ютерна томографія органів черевної порожнини, магнітно-резонансна томографія головного мозку, обстеження скелета з метою виявлення віддалених метастазів.

При виявленні захворювання ранніх стадіях проводиться хірургічне видалення утворення. Але, враховуючи високу агресивність цього, навіть на початкових етапах пухлина поширюється, метастазами уражаються сусідні лімфатичні вузли, і навіть віддалені органи. З цієї причини зазвичай дрібноклітинний рак легень визнається неоперабельним і основним методом лікування є хіміотерапія та променева терапія. [7]

Можливість операції свідчить про невеликий розмір і локалізовану стадію пухлини, відсутність метастазів, досить сприятливий прогноз. Після видалення новоутворення проводиться кілька курсів ад’ювантної хіміотерапії.

У разі виявлення після оперативного втручання метастазів у лімфовузлах пацієнту призначається хіміопроменева терапія. [8]

При локальній стадії застосовуються комбінації цисплатину та карбоплатину з етопозидом. Також використовуються доксорубіцин, циклофосфан, вінкрістин, гемцитабін. Пацієнту призначається чотири цикли хіміотерапії, з подальшим опроміненням головного мозку профілактичними дозами.

При поширеній стадії проводиться кілька хіміотерапевтичних курсів, а потім опромінення пухлинного вогнища та уражених лімфовузлів. За наявності симптомів з боку уражених метастазами органів, проводиться хіміо- та променева терапія, симптоматичне лікування. Застосовуються комбінації таких хіміопрепаратів, як цисплатин, карбоплатин, етопозид, іринотекан.

Останніми роками для хіміотерапії застосовуються нові хіміопрепарати: Таксотер, Амоцибін, Таксол, Топотекан. Таргетні препарати Іреса, Тарцева та Целекоксиб, ефективні при лікуванні недрібноклітинного раку легень, у разі дрібноклітинного не мають позитивного ефекту. [9]

При діагностиці захворювання на початковій стадії, проведенні комплексного лікування, що включає хірургічне видалення утворення та ад’ювантну хіміотерапію, п’ятирічне виживання досягає 35-40%. У разі протипоказань до операції хіміопроменева терапія продовжує життя пацієнта максимум на два роки.

При рецидивах поширеного дрібноклітинного раку та стійкості до протипухлинних препаратів виживання не перевищує трьох-чотирьох місяців.

1. Dr David M Jackman MD, Bruce E Johnson MD / Small-cell lung cancer // The Lancet.- Volume 366, Issue 9494.- 15-21 October 2005.- pp. 1385-1396. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(05)67569-1
2. Patrick Micke, Andreas Faldum, Tsegay Metz, Kai-Michael Beeh, Fernando Bittinger, Jan-Georg Hengstler, Roland Buhl / Staging small cell lung cancer: Veterans Administration Lung Study Group versus International Association for the Study of Lung Cancer—what limits limited disease? // Lung Cancer.- Volume 37, Issue 3.- September 2002.- pp. 271-276. https://doi.org/10.1016/S0169-5002(02)00072-7
3. R. Stahel, N. Thatcher, M. Früh, C. Le Péchoux, P.E. Postmus, J.B. Sorensen, E. Felip / ESMO Consensus Guidelines: Small-Cell Lung Cancer //  Ann Oncol (2011) 22 (9): 1973-1980 https://doi.org/10.1093/annonc/mdr313
4. https://www.medscape.com/answers/280104-37721/what-are-the-symptoms-of-metastatic-small-cell-lung-cancer-sclc
5. https://www.cancer.org/cancer/lung-cancer/if-you-have-small-cell-lung-cancer-sclc.html
6. Prof Jan P van Meerbeeck CMO, Dean A Fennel FRCP, Prof Dirk KM De Ruysscher MD / Small-cell lung cancer // The Lancet.- Volume 378, Issue 9804.- 12-18 November 2011.- pp. 1741-1755. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(11)60165-7
7. M. Früh, D. De Ruysscher, S. Popat, L. Crinò, S. Peters, E. Felip / Small-Cell Lung Cancer: ESMO Clinical Practice Guidelines // Ann Oncol 2013; 24 (Suppl 6): vi99-vi105 https://doi.org/10.1093/annonc/mdt178
8. https://www.cancer.org/cancer/lung-cancer/treating-small-cell.html
9. https://www.cancer.org/cancer/lung-cancer/treating-small-cell/chemotherapy.html