Холецистит. Про захворювання

Холецистит – це запалення жовчного міхура, викликане застоєм і скупченням жовчі та інфікуванням кишковою мікрофлорою. Є найпоширенішим ускладненням жовчнокам’яної хвороби. Камені, що виникають у жовчному міхурі, можуть перекривати жовчні протоки, жовч застоюється і накопичується, відбувається зараження кишковою мікрофлорою, з’являються набряки та біль.

Холециститом страждає до 20% дорослого населення, і кількість випадків захворювання збільшується. Сприяють появі холециститу гіподинамія, неправильне харчування, ендокринні порушення.

Вартість послуг у клініці «Добрий прогноз»

* Актуальну ціну уточнюйте у оператора на день запису!

*остаточна вартість лікування визначається лише після консультації фахівця та залежить від індивідуальних факторів

Серед захворювань жовчовивідних шляхів виділяються функціональні порушення – дискінезії, запальні – холецистит, обмінні – жовчнокам’яна хвороба. Всі ці порушення пов’язані між собою і є фазами того самого процесу. Якщо порушується моторика жовчного міхура, то виникає дискінезія. Під впливом запального процесу розвивається безкам’яний холецистит, який згодом трансформується на жовчнокам’яну хворобу (холелітіаз).

• особливості будови жовчного міхура
• порушення вегетативної та ендокринної системи
• малорухливий спосіб життя
• знижена секреторна активність шлунка
• жовчокам’яна хвороба
• травми печінки та жовчного міхура
• підвищення тиску в порожнині дванадцятипалої кишки
• тривале голодування
• інфекції

Холецистит буває двох видів – калькульозний, при якому утворюються камені, і безкалькульозний. Протікає захворювання у гострій чи хронічній формі.

Калькульозний холецистит (кам’яний холецистит) розвивається, якщо в жовчному міхурі присутні одночасно порушення обміну речовин, запалення та утворення каменів. Через порушення обміну речовин у порожнині жовчного міхура утворюються конкременти, що травмують своїми гострими краями слизові оболонки жовчного міхура. Стінки жовчного міхура заражаються кишковою мікрофлорою та запалюються. Початкова стадія захворювання протікає безсимптомно. Клінічні симптоми гострого холециститу виявляються після блокування конкрементами жовчної протоки або при гострому розширенні порожнини органу. Про наближення гострого холециститу може свідчити нудота та болі після прийому жирної їжі, блокувати які можуть лише знеболювальні препарати.

Гостра форма калькульозного холециститу розвивається внаслідок проникнення в жовчний міхур інфекції та порушення відтоку жовчі. Мікробна флора проникає в жовчний міхур із печінки та дванадцятипалої кишки, а також через кров та лімфу. Камені в протоках, атеросклерозні зміни в судинах та пошкодження його слизових ферментами підшлункової залози ускладнюють відтік жовчі та сприяють розвитку гострої форми калькульозного холециститу.

Симптоми гострого калькульозного холециститу:

• болі в правому боці, з іррадіацією в праву лопатку чи плече
• нудота та блювання
• температура від 37 ° до 38 °
• різке зниження артеріального тиску
• збільшення печінки
• поява слабкості та холодного поту
• зміна кольору випорожнень: знебарвлений кал і темний колір сечі
• механічна жовтяниця

Небезпечними ускладненнями гострого холециститу можуть бути:

• абсцес печінки
• гнійний розлитий або обмежений перитоніт
• розрив жовчного міхура
• холангіт – запалення жовчних проток
• гострий панкреатит – запалення підшлункової залози
• механічна жовтяниця

У цих станах потрібна негайна госпіталізація до хірургічного стаціонару. Гострий калькульозний холецистит поділяється на три типи.

Гострий катаральний холецистит характеризується різким збільшенням жовчного міхура, почервонінням та потовщенням його стінок через набряк. Це найлегша форма холециститу зі сприятливим прогнозом. Симптомами гострого катарального холециститу є інтенсивні болі в правому підребер’ї, часті блювання кишковим і шлунковим вмістом.

При гострому флегмонозному холециститі збільшений і запалений жовчний міхур наповнюється гноєм з домішкою жовчі. Ця форма холециститу часто переходить у хронічну, і може спричинити незворотні зміни в самому органі. До основних симптомів додаються здуття живота (ознаки парезу або атонії кишківника), тахікардія, асиметрія тіла при диханні – права частина не симетрична лівій.

Гострий гангренозний холецистит характеризується вираженими змінами у стінках жовчного міхура: розвивається гангрена, утворюються виразки. Симптоматика наступна: пригнічена свідомість, поверхневе дихання, сильні болі та напружена черевна стінка. При розриві стінки інфікований вміст жовчного міхура виливається в черевну порожнину, викликаючи перитоніт або різке запалення очеревини. Ці ускладнення загрожують не тільки здоров’ю, а й життю пацієнта.

Флегмонозна і гангренозна форми холециститу об’єднані в групу деструктивних холециститів і є важкими запальними процесами, що руйнівно впливають на організм.

Хронічний калькульозний холецистит – це запалення стінок жовчного міхура, з періодами ремісії та загострення. Симптоми загострення виявляються через деякий час після прийому жирної та важкої їжі:

• відчуття тяжкості в області епігастрії або правого підребер’я
• гіркота у роті, печія
• нудота та відрижка
• диспептичні розлади.

Оскільки в основі калькульозного холециститу лежить жовчнокам’яна хвороба, діагностувати та вибирати лікування холециститу потрібно з урахуванням перебігу цього захворювання.

Безкалькульозний холецистит – запалення жовчного міхура на тлі ускладненого відтоку жовчі, не ускладненого жовчнокам’яною хворобою. Такий вид холециститу поєднується з гепатитом, запаленнями жовчних проток та підшлункової залози. Розвивається під впливом мікробного зараження жовчного міхура, пошкодження слизових оболонок панкреатичними ферментами, порушення кровообігу в стінках жовчного міхура.

Для безкалькульозного холециститу характерні такі симптоми:

• У типовій формі присутні монотонні болі в правому підребер’ї після прийому важкої їжі, тряски, підйому тяжкості, нудота, печія, відрижка. Болі посилюються в сидячому положенні та вщухають у положенні лежачи.
• Кардіалгічний синдром проявляється аритмією та екстрасистолією, болями в передсерцевій ділянці після їжі.
• Езофагічний синдром – утруднення при ковтанні, стійка печія, тупий біль та відчуття стороннього тіла за грудиною.
• Кишковий синдром, при якому є здуття живота, нелокалізовані болі та запори.

Хронічний безкалькульозний холецистит – це запалення жовчного міхура через зараження мікробами, при якому спостерігається застій жовчі та розростання сполучних тканин. Камені у цьому випадку відсутні. Скоротлива і всмоктувальна функції жовчного міхура порушуються і це призводить до потовщення стінок жовчного міхура і зморщування всього органу.

У діагностиці холециститу використовуються лабораторні та інструментальні методи обстеження.

• УЗД черевної порожнини дає можливість вивчити стінки жовчного міхура, конкременти, його деформацію, застій та згущення жовчі.
• Фіброезофагогастродуоденоскопія (ФЕГДС) – інструментальний ендоскопічний метод діагностики захворювань стравоходу, шлунка та дванадцятипалої кишки.
• Динамічна сцинтиграфія гепатобіліарної системи – дослідження печінки та жовчного міхура та прохідності жовчовивідних шляхів за допомогою радіофармпрепаратів.
• Багатофракційне дуоденальне зондування з мікроскопією та посівом жовчі. Проводиться лише за відсутності жовчнокам’яної хвороби та допомагає встановити тип секреції та характер скоротливої ​​здатності жовчного міхура, стан сфінктерів жовчних шляхів, наявність запалення та бактеріальної флори.
• Рентген черевної порожнини проводиться для виявлення рентгеноконтрастних конкрементів
• ЕКГ потрібно для диференціальної діагностики із захворюваннями серцево-судинної системи. Загальний аналіз крові. При гострому холециститі та загостренні хронічного холециститу в крові виявляється лейкоцитоз зі зсувом лейкоцитарної форми вліво, збільшення ШОЕ.
• Біохімічний аналіз крові при холециститі показує помірне підвищення рівня білірубіну, альфа-2 та гаммаглобулінів, трансамінази, лужної фосфатази, холестерину.
• Загальний аналіз сечі для диференціальної діагностики із захворюваннями нирок. При гострому холециститі та обтураційній жовтяниці можлива білірубінурія – поява білірубіну в сечі.
• Аналіз калу на яйця глистів і виявлення лямблій та аскарид.
• Бактеріологічний посів дуоденального вмісту для виявлення збудника захворювання, аналіз жовчі на найпростіші.
• Імунологічний аналіз крові. При тривалому хронічному запальному процесі можливе зниження кількості В- та Т-лімфоцитів та рівня імуноглобуліну А.

PS: Дана стаття написана лікарями клініки «Добрий прогноз» у науково-популярному стилі, легкому та доступному для розуміння людей без медичної освіти. Викладені медичні факти базуються на даних медичної літератури, протоколах, наказах та настанов лікування, затверджених Міністерством охорони здоров’я України. А також на даних іноземної медичної літератури та інтернет-видань.

PSS: Визначення діагнозу та вибір методики лікування залишається винятковою прерогативою Вашого лікаря! Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я.