Рак підшлункової залози. Про захворювання

Багато пацієнтів та їхніх родичів витрачають час (1-6 міс.), намагаючись самостійно розібратися у своїй хворобі та варіантах лікування.
Час в онкології це головний ресурс: чим раніше розпочато лікування – тим кращий прогноз.
Читайте, дізнавайтеся, АЛЕ, не втрачайте час!
Знайдіть лікаря, якому довіряєте та починайте лікування!

Рак підшлункової залози є онкоутворенням, що розвивається з паренхіматозних клітин головки, тіла або хвоста органу. Підступність та небезпека цього виду онкозахворювань полягає в тому, що, як правило, воно діагностується вже на пізній, неоперабельній стадії. Хоча навіть за умови діагностики на початкових етапах прогноз несприятливий — п’ятирічний рубіж вдається подолати всього 10-13% пацієнтів.

За частотою онкопатології підшлункової стоять на шостій позиції (2-3%) серед інших ракових захворювань. За статистикою щорічно цей діагноз ставиться приблизно 9 пацієнтам зі 100 тисяч населення планети. Найчастіше це захворювання розвивається у людей старше шістдесяти років, причому кількість хворих чоловіків мінімум у півтора рази перевищує кількість жінок. Більше, ніж у половини пацієнтів діагностується рак головки підшлункової залози, приблизно у третини уражена вся залоза, рідше пухлинне вогнище локалізоване в тілі або хвості органу.

На сьогоднішній день причини розвитку цього виду онкопатологій точно не з’ясовані, і дуже часто злоякісні новоутворення підшлункової з’являються несподівано. Проте фахівці виділяють низку факторів, що сприяють їх виникненню:

• перший та другий типи цукрового діабету (в основному це стосується пацієнтів з першим типом);
• хронічна форма панкреатиту (включаючи обумовлений генетичними факторами);
• спадкові захворювання (синдром Гарднера, деякі види поліпозів та інші);
• наявність мутацій у гені BRCA2;
• куріння (особливо ймовірність захворювання зростає у людей, які щодня викурюють більше пачки цигарок) та часте вживання алкогольних напоїв;
• включення до раціону продуктів, що містять велику кількість вуглеводів;
• надмірна вага (доведено, що у повних людей ймовірність розвитку раку підшлункової зростає на 15-20%);
• літній вік (більшість пацієнтів з таким діагнозом старше 50 років);
• оперативні втручання у шлунку.

• Протокова аденокарцинома — діагностується значно частіше за інші типи цієї онкопатології (до 85%), у більшості випадків у чоловіків старше 40 років. Пухлинне вогнище, як правило, розташовується в головці залози, проте у деяких пацієнтів новоутворення відрізняється дифузним зростанням і вражає кілька відділів органу. У хвості та тілі залози, як правило, виявляються пухлини великого розміру, що пояснюється пізньою діагностикою. Для цього характерна така ознака, як периневральна інвазія, що визначає несприятливий прогноз і коротку тривалість життя. Найчастіше визначається високий і помірний ступінь диференціювання. У низькодиференційованих новоутвореннях виявляються крововиливи та вогнища некротизованих тканин.
• Недиференційований (анапластичний) рак – зустрічається рідко (не частіше, ніж у 6% випадків), при мікроскопічному аналізі нагадує саркому. Так само часто вражає всі відділи залози. Характерний великий, більше 10 сантиметрів, розмір та наявність вогнищ некрозу. Прогноз украй негативний, тривалість життя становить близько 2 місяців.
• Ацинарноклітинна карцинома – на частку цього гістотипу припадає менше 2% екзокринних онкоутворень підшлункової, однаково часто локалізується як у голівці, так і в тілі або хвості залози, значного розміру, з осередками некрозу. У злоякісних клітинах містяться такі панкреатичні ферменти як трипсин, амілаза, хімотрипсин, ліпаза. Агресивний перебіг, розвивається, як правило, у літніх чоловіків, але може діагностуватися у дитячому та підлітковому віці. Іноді клінічні симптоми обумовлені високою концентрацією ліпази, що вивільняється з клітин пухлини: висипання, підшкірні жирові некрози. За відсутності метастазів тривалість життя становить трохи більше трьох років, у разі розвитку метастазування — близько року. Прогноз різко погіршується при підвищеному виробленні ліпази – такі пацієнти живуть 6-8 місяців.
• Залізисто-плоскоклітинний рак – зустрічається приблизно в 3% випадків, найчастіше пухлинне вогнище визначається в головці підшлункової. Прогноз несприятливий, тривалість життя близько року.
• Муцинозна цистаденокарцинома — пухлина, що вражає найчастіше головку органу, яка найчастіше розвивається у жінок 45-60 років, у третини з яких діагностовано цукровий діабет.

Класифікація захворювання проводиться згідно з міжнародною системою TNM:

Т – первинна пухлина:

• Тх — недостатньо інформації для оцінювання;
• Tis – преінвазивна форма новоутворення;
• Т1 — злоякісний процес не поширюється за межі підшлункової, розмір освіти не перевищує 2 сантиметри;
• Т2 — пухлина не проникає за межі органу, розміри від 2 до 4 сантиметрів;
• Т3 — розміри новоутворення перевищують 4 сантиметри;
• Т4 — у злоякісний процес залучені прилеглі тканини та судини.

N – регіонарні лімфатичні вузли:

• Nx — недостатньо інформації для оцінювання;
• N0 – не виявляються метастази в регіонарних лімфатичних вузлах;
• N1 — метастатичні вогнища виявлені не більше ніж у трьох лімфовузлах;
• N2 — метастазами уражено понад чотири регіонарні лімфовузли.

М – віддалене метастазування:

• М0 – віддалені метастази відсутні;
• М1 — метастатичні вогнища виявляються у віддалених органах.

Вирізняють такі стадії патології:

• 0 стадія – Tis N0 M0;
• 1 стадія – розрізняють дві підстадії: 1А – Т1 N0 M0 і 1В – T2 N0 M0;
• 2 стадія – також розрізняють дві підстадії: 2А – Т3 N0 M0 і 2В – T1-3 N1 M0;
• 3 стадія – T1-3 N2 M0 і T4 Nбудь-яка М0;
• рак підшлункової залози 4 стадія — Tлюба Nлюба M1.

Необхідно враховувати, що у разі онкопатології підшлункової залози найбільше впливає на прогноз не класифікація за TNM, а загальний стан пацієнта.

Розглянемо питання про те , як проявляється рак підшлункової залози. Характерними клінічними ознаками цього виду онкозахворювань є:

• болі — біль може бути різної інтенсивності та локалізації, що залежить від стадії патології та розташування первинного злоякісного вогнища (при ураженні головки залози біль відчувається у правому підребер’ї, хвоста — ліворуч у верхній частині живота, тіла — оперізуючий біль, що іррадіює у спину ). Біль посилюється при нахилі, лежанні пацієнта на спині, після вживання спиртних напоїв, смажених, жирних та гострих страв;
• жовтяниця – розвивається при здавлюванні новоутворенням жовчних проток, проявляється в появі жовтого забарвлення шкіри, склер очей і слизових, потемнінні сечі та знебарвленні калових мас, збільшенні розмірів живота (внаслідок збільшення жовчного та печінки), шкірному свербіні. Характерно, що виразність симптомів жовтяниці з часом збільшується: шкірні покриви, спочатку інтенсивно жовті, згодом стають зеленими;
• Виснаження аж до кахексії – зменшення маси тіла відзначається практично у всіх випадках, що пояснюється порушенням процесу всмоктування в кишечнику ліпідів. Більш ніж у половини пацієнтів з ураженням головки підшлункової залози спостерігається анорексія, хоча при виявленні пухлини в інших відділах залози ця патологія розвивається не більше, ніж у третини;
• тромбоз вен нижніх кінцівок – це стан, який проявляється болями, гіперемією, набряклістю, підвищенням місцевої температури, в деяких випадках проявляється раніше за інші симптоми;
• симптоми інтоксикації – внаслідок розпаду новоутворення в кров потрапляють токсичні сполуки, що обумовлює зниження апетиту, вироблення огиди до жирної та м’ясної їжі, зменшення маси тіла, нудоту, блювання, слабкість, психоемоційні розлади (пригнічений настрій, депресія, апатія) температури;
• цукровий діабет;
• шлункові кровотечі;
• спленомегалія;
• прояви гострої форми холециститу.

При прогресуванні патології розвивається метастазування в регіонарні лімфатичні вузли та віддалені органи (легкі, печінка). Злоякісний процес вражає шлунок, дванадцятипалу кишку, товстий кишечник.

Симптоми раку підшлункової залози наростають поступово, найчастіше виявляючись лише на розвинених стадіях, коли новоутворення викликає здавлювання прилеглих органів з порушенням їх структури та функцій, спостерігається інтоксикація організму продуктами пухлинного розпаду. Слабкою вираженістю хворобливих симптомів на початкових етапах пояснюється несвоєчасне звернення до лікаря та діагностика хвороби.

Наступне питання, яке цікавить пацієнтів і фахівців, як виявити рак підшлункової залози? Як мовилося раніше, недостатня вираженість хворобливих ознак обумовлює несвоєчасне звернення за медичною допомогою та діагностику. Згідно зі статистичними даними, не більше, ніж у третини пацієнтів захворювання виявляється лише через кілька місяців після виникнення.

На первинному огляді лікар може запідозрити наявність пухлини, промацавши збільшену в розмірах печінку та жовчну. Але, враховуючи, що ці симптоми виявляються і при інших патологіях, для точної діагностики раку підшлункової пацієнта проводять такі діагностичні обстеження:

• загальний та біохімічний аналізи крові — при розвитку захворювання спостерігаються ознаки анемії, збільшення показників ШОЕ, білірубіну, печінкових ферментів, лужної фосфатази;
• визначення наявності в крові онкомаркерів – на початкових етапах розвитку онкоутворень підшлунковий онкомаркер СА-19.9 не визначається, тому за його наявності судять про операбельність пацієнта. Приблизно у половині випадків у крові присутні РЕА (раковий ембріональний антиген) та СА-125. На запущених стадіях виявляються антигени СА-242, СА-494 та CF-50;
• УЗД органів очеревини та малого тазу;
• рентгенографічне дослідження органів грудної клітки;
• КТ та МРТ — дають можливість візуально визначити наявність новоутворення розміром від 1-2 сантиметрів, метастатичну поразку лімфатичних вузлів та віддалених метастазів;
• ПЕТ/КТ;
• холангіографія – рентгенологічне дослідження жовчних проток;
• ангіографія – дослідження судин;
• лапароскопічне дослідження призначене для визначення ступеня поширеності новоутворення, його операбельності, проведення біопсії;
• патогістологічне дослідження отриманого в ході біопсії зразка пухлинної тканини.

І, нарешті, останнє питання, яке хвилює багатьох пацієнтів та їх близьких: скільки живуть при раку підшлункової залози?

Цей вид онкопатології входить до найбільш важких і відрізняється вкрай несприятливим прогнозом. Значною мірою це пов’язано з пізньою діагностикою, коли пухлина вже встигла досягти розмірів занадто великих для резекції. Але навіть при виявленні захворювання на початковому етапі показник п’ятирічної виживаності не перевищує 15%, тоді як на пізніх стадіях він становить близько 3%.