Променева терапія при раку молочної залози

Променева терапія (радіотерапія) входить до комплексного лікування злоякісних патологій молочнї залози.

Терапія ґрунтується на руйнівній дії радіоактивного випромінювання на ракові клітини. Радіотерапія використовується на будь-яких етапах захворювання, сприяючи зменшенню розмірів пухлини, послабленню клінічних проявів та покращенню самопочуття.

• Рак молочної залози: різновиди методу променевій терапії
• Рак молочної залози: показання до призначення лікування
• Рак молочної залози: підготовка та проведення сеансу
• Рак молочної залози: побічні ефекти променевої терапії
• Рак молочної залози: харчування при промневій терапії
• Використовувані джерела літератури

Опромінення при раку молочної залози буває наступних типів: [1]

• зовнішнє – проводиться зовнішнє опромінення певних ділянок, тривалість курсу зазвичай становить близько 6 тижнів, сеанси, тривалістю 10-20 хвилин, проводяться 5 днів на тиждень;
• внутрішнє (брахітерапія) – у тканини встановлюються імпланти, що містять радіоактивний елемент іридій-192, що забезпечує постійну дію радіоактивного випромінювання. Курс продовжується протягом одного тижня. Таким чином проводиться опромінення при раку молочної залози після операції. Крім того, призначається літнім пацієнтам при незначному розмірі новоутворення та сприятливому прогнозі.

Цілі радіотерапії:

• самостійне опромінення – показано при неоперабельності, на термінальних стадіях зменшення розмірів новоутворення, зняття болю, стабілізації стану та продовження життя; [2]
• променева терапія при раку молочної залози до операції (передопераційна радіотерапія) – її метою зазвичай є зменшення розмірів пухлини до допустимих для органозберігаючої операції;
• інтраопераційне опромінення – під час органозберігаючого оперативного втручання;
• променева терапія при раку молочної залози після операції – сприяє руйнуванню злоякісних клітин, що збереглися після хірургічного видалення, і попередженню рецидивування та розвитку метастазів.

Радіотерапія при раку молочної залози призначається більшості пацієнтів. Доведено ефективність цього терапевтичного методу, велика ймовірність запобігання його рецидивуванню, а в деяких випадках (при діагностиці ранньої стадії захворювання, незначних розмірах утворення та задовільному загальному стані пацієнта) досягнення повної ремісії. [3]

Опромінення призначається за наявності таких показників:

• проведення органозберігаючої операції;
• виявлення злоякісного ураження понад чотирьох лімфовузлів;
• відсутність пухлинного розпаду (навіть за значного розміру онкоутворення);
• об’єднання уражених лімфовузлів у конгломерат, пронизаний нервами та кровоносними судинами.

При побудові схеми та виборі режиму променевої терапії враховується таке:

• стадію захворювання та поширеність злоякісного процесу;
• наявність метастазів у регіонарних лімфовузлах;
• результати патогістологічного аналізу пухлинної тканини;
• вік хворого;
• обсяги проведеного хірургічного лікування (тип операції: органозберігаюча або радикальна мастектомія).

Зазвичай сеанси радіотерапії проводяться у будні (понеділок – п’ятниця) протягом 5-6 тижнів. Пацієнт не повинен пропускати призначені сеанси, а у разі поважної причини заздалегідь повідомити про це лікаря, який внесе до лікувальної схеми відповідні коригування.

Дізнавшись про призначення, хворі та їхні близькі цікавляться, як проходить променева терапія при раку молочної залози. Під час сеансу пацієнт та лікарський персонал знаходяться в окремих приміщеннях, зв’язок здійснюється через переговорний пристрій. Перед початком терапії пацієнт розташовується на лікувальному столі певним чином, що забезпечує опромінення потрібної області. Після закінчення сеансу, що триває кілька хвилин, хворий одягається і залишає кабінет. [4]

Зазначають такі ускладнення після променевої терапії при раку молочної залози: [5]

• помірна болючість залози – пов’язана з розвитком після радіотерапії міозиту;
• шкірні зміни — приблизно через десять днів після початку проведення курсу може з’являтися свербіж шкіри, лущення і гіперемія в зоні опромінення, відчуватися біль при дотику до цих ділянок;
• набряклість грудей – зазвичай самостійно проходить протягом року;
• печія та болючість при проходженні їжі стравоходом — виникають при опроміненні зони ключиці та грудної клітки, пояснюються негативним впливом на стравохід;
• втома, підвищена стомлюваність.

Ці хворобливі прояви, як правило, тимчасові, проте можливий також розвиток пізніх ускладнень, що виявляються через тривалий час після терапії. До таких ускладнень відносять:

• виражені болі, м’язова слабкість;
• післяпроменеві виразкові ушкодження шкіри;
• ущільнення тканин, поява рубців, фіброз – при вираженому фіброзі груди стають помітно меншими та твердішими, порушення лімфовідтоку викликає набряклість руки;
• фіброз верхньої частини легені – проявляється в сухому постійному кашлі, утрудненні дихання;
• остеопороз – радіоактивне випромінювання може викликати розм’якшення кісткової тканини ребер та ключиць;
• невралгії (проявляються больовими відчуттями, онімінням і поколюванням).

Для ослаблення побічних ефектів, зміцнення та відновлення при проходженні радіотерапії та після закінчення курсу необхідно дотримуватись лікувальної дієти.

При проходженні цього лікування слід збільшити обсяг їжі, що споживається за день. У раціон необхідно включити продукти, що мають протипухлинний ефект (броколі, зелень, часник, ананас), крім негазованої води можна пити зелений чай, розведені навпіл водою морквяний і буряковий соки.

При радіотерапії грудей не потрібно дотримання жорсткої дієти, проте раціон харчування повинен бути збалансованим і забезпечувати організм пацієнта всіма необхідними поживними речовинами, вітамінами та мінералами. Їжа може бути приготована будь-яким способом, крім смаження, і бажано подрібнювати.

Слід дотримуватися таких правил:

• харчування має бути дробним та малими порціями;
• віддавати перевагу супам на овочевих бульйонах, овочевим супам-пюре;
• червоне м’ясо замінити птахом (курка, індичка), іноді можна їсти нежирну яловичину;
• регулярно включати до раціону червону рибу;
• молочні продукти (сир, ряжанка, кефір) мають бути нежирними;
• щодня слід споживати свіжі ягоди та фрукти (яблука, банани, вишню, чорницю, журавлину, грейпфрути);
• виключити з раціону смажену та жирну їжу, кондитерські вироби, здобу;
• відмовитися від кави та напоїв, що містять кофеїн.

В Україні дозволено застосування протоколів лікування, затверджених Європейською асоціацією онкологів ESMO та Американською Національною онкологічною мережею NCCN.

Стандартної схеми лікування, ефективної для кожного пацієнта з цим діагнозом, немає. Методи та режим проведення терапії, тривалість лікування підбираються індивідуально, залежно від стадії захворювання, віку та загального стану пацієнта, наявності у нього протипоказань.

Розібратися в ситуації та скласти індивідуальний план обстежень та лікування зможе лише кваліфікований лікар онколог.

1. Riikka Huovinen / Настанова 00543. Рак грудної залози // Настанови на засадах доказової медицини. Створені DUODECIM Medical Publications, Ltd. – 2017-11-09 https://guidelines.moz.gov.ua/documents/3374
2. Rainer Souchon, Frederik Wenz, Felix Sedlmayer, Wilfried Budach, Jürgen Dunst, Petra Feyer, Wulf Haase, Wolfgang Harms, Marie-Luise Sautter-Bihl, Rolf Sauer / DEGRO Practice Guidelines for Palliative Radiotherapy of Metastatic Breast Cancer // Strahlentherapie und Onkologie.- July 2009.- Volume 185, Issue 7.- pp. 417-424. https://doi.org/10.1007/s00066-009-2044-2
3. Harry Bartelink, M.D., Ph.D., Jean-Claude Horiot, M.D., Ph.D., Philip Poortmans, M.D., Henk Struikmans, M.D., Ph.D., et al., for the European Organization for Research and Treatment of Cancer Radiotherapy and Breast Cancer Groups A correction has been published Walter Van den Bogaert, M.D., Ph.D., Isabelle Barillot, M.D., Alain Fourquet, M.D., Jacques Borger, M.D., Ph.D., Jos Jager, M.D., Ph.D., Willem Hoogenraad, M.D., Laurence Collette, M.Sc., and Marianne Pierart, M.Sc. et al., for the European Organization for Research and Treatment of Cancer Radiotherapy and Breast Cancer Groups / Recurrence Rates after Treatment of Breast Cancer with Standard Radiotherapy with or without Additional Radiation // November 8, 2001. N Engl J Med 2001; 345:1378-1387. DOI: 10.1056/NEJMoa010874.
4. Y. Belkacémi, A. Fourquet, B. Cutuli, C. Bourgier, M. Hery, G. Ganem, H. Marsiglia, M. Namer, J. Gligorov, D. Azria / Radiotherapy for invasive breast cancer: Guidelines for clinical practice from the French expert review board of Nice/Saint-Paul de Vence // Critical Reviews in Oncology / Hematology.- Volume 79, Issue 2.- August 2011.- pp. 91-102. https://doi.org/10.1016/j.critrevonc.2010.06.002
5. Risto Johansson / Настанова 00336. Ведення побічних ефектів променевої терапії // Настанови на засадах доказової медицини. Створені DUODECIM Medical Publications, Ltd. – 2017-05-04 https://guidelines.moz.gov.ua/documents/3215