Рак легенів

Підбір лікувальної тактики складається на основі типу злоякісного утворення, його локалізації і поширеності, активності метастатичного процесу, загального стану пацієнта.[1]

Як і у випадку інших типів онкозахворювань, основою лікування раку легені виступають три «кити» онкології — хірургічне лікування, хіміотерапія та променева терапія.

• Хірургічне лікування – ефективний метод лікування на ранніх стадіях онкопроцесу при невеликих розмірах пухлини. Залежно від ступеня, поширеності та розташування онкоутворення може проводитися часткове (сегментарна резекція або лобектомія) або повне видалення легені (пнеймонектомія).
• Хіміотерапія – основний метод терапії раку легені на будь-яких стадіях. Застосовується як самостійний метод лікування або в комплексі.
• Променева терапія – як і хіміотерапія, застосовується на будь-якій стадії онкопроцесу, як самостійний вид лікування або в комплексі.
• Таргетна терапія – сучасний вид медикаментозної терапії, спрямований на знищення ракових клітин. На відміну від класичної хіміотерапії, таргетна впливає на специфічні молекули пухлинних клітин мінімально діючи на здорові.
• Народні методи лікування – неефективні на будь-якій стадії раку, навіть можуть погіршити стан пацієнта.

У більшості випадків хірургічне лікування можливе на початкових, – першій і  другій стадіях. Проте найчастіше онкопатологія діагностується не раніше третьої стадії, коли визначається неоперабельний рак легень. При вирішенні можливості операції враховується як стадія, так і тип новоутворення, його локалізація і загальний стан пацієнта. Лікування дрібноклітинного раку легень не проводиться за допомогою операції, що обумовлено розташуванням вогнищ у різних ділянках органу. [2]

Хірургічне лікування проводиться за допомогою торакотомії та виконання:

• видалення частини частки легені; лобектомії (видалення всієї частки);
• пульмонектомії (видалення всієї легені);
• лімфаденектомії (видалення лімфатичних вузлів).

Під час операції у пацієнта можуть виникнути кровотечі, ускладнення від загальної анестезії, інфікування.

Оперативне лікування має позитивний ефект у поєднанні з хіміо- та променевою терапією. У разі дрібноклітинного типу проводиться лобектомія або пульмонектомія, а також видаляються прилеглі лімфовузли та ділянка здорових тканин.[3]

Розрізняють абсолютні та відносні протипоказання до проведення операції. До абсолютних відносяться:

• недоступність вогнища;
• метастази у віддалені органи;
• значний ступінь ураження сусідніх органів;
• метастатичний плеврит.

Відносні протипоказання:

• серцева та ниркова недостатність;
• тяжкий ступінь гіпертонії;
• печінкова недостатність;
• органічна поразка міокарда.

В Онкоцентрі «Добрий прогноз» проходить Міжнародна програма клінічних досліджень при недрібноклітинному раку легені (аденокарцинома або плоскоклітинний) 3В-4 стадій. Право проведення подібних досліджень надається виключно онкологічним центрам, співробітниками яких є досвідчені, кваліфіковані лікарі найвищої категорії. Хіміотерапія є одним з найбільш ефективних і широко застосовуваних лікувальних методів, заснованим на згубному впливі хіміопрепаратів на розмноження та життєздатність злоякісних клітин.[4]

Хіміотерапія раку легенів буває:

• неоад’ювантна – проводиться до операції для зменшення розмірів новоутворення, що полегшує процес його видалення;
• ад’ювантна – показана після оперативного втручання з метою знищення злоякісних клітин, що залишилися, і попередження рецидиву.

Хіміотерапія може використовуватися як самостійний метод лікування або поєднуватися з радіотерапією.

Побічні ефекти цього методу обумовлені тим, що препарати для лікування раку легенів негативно впливають не тільки на злоякісні, але і на здорові клітини. Для зменшення ризику їхнє запровадження супроводжується так званими періодами відпочинку. У разі онкології легень хіміотерапія проводиться циклами по чотири, три чи два тижні.

Вид препарату, його доза і частота введення залежать від стадії хвороби. Для лікування недрібноклітинного раку легені рекомендовано внутрішньовенне введення таких хіміопрепаратів:[5] [6]

• цисплатин (Платинол);
• карбоплатин;
• вінбластин сульфат;
• доцетаксел (таксотер);
• паклітаксел (таксол);
• пеметрексед (Алімт);
• етопозид;
• винорелбін тартрат (Навелбін).

Найчастіше для лікування застосовують такі схеми:

• АСЕ – доксорубіцин, циклофосфамід, етопозид;
• CAV – циклофосфамід, доксорубіцин, івінкрістін;
• VMP – цисплатин, вінбластин, мітоміцин.

Для введення препаратів пацієнту може бути встановлена ​​одноразова помпа, що забезпечує рівномірне надходження засобу протягом тривалого часу. Проведення хіміотерапії полегшується за допомогою встановлення спеціальної порт-системи для інфузії.

При проведенні хіміотерапевтичного курсу у пацієнта можуть спостерігатися нудота з нападами блювання, діарея, виразка слизової оболонки ротової порожнини, випадання волосся, підвищена стомлюваність. Також змінюється клітинний склад крові: відзначається лейкоцитопенія, зниження рівня гемоглобіну, у результаті розвивається анемія, послаблюються захисні функції організму.[7]

В останні роки успішне лікування раку легенів проводиться з використанням таргетних препаратів та імунотерапії.

Ефективність цього терапевтичного методу проявляється під час лікування ранніх стадій захворювання. [8] Як правило, опромінення комбінується з хіміотерапією. Застосування променевої терапії після хірургічного видалення новоутворення дозволяє знищити злоякісні клітини, що залишилися, і попередити розвиток рецидиву. У разі ураження верхівки легені променева терапія проводиться перед операцією зменшення розмірів пухлини і полегшення її видалення.

Курс променевої терапії викликає у пацієнта такі порушення: [9]

• випадання волосся;
• променевий пневмоніт;
• порушення серцевої діяльності;
• езофагіт.

Застосування цього методу на пізніх стадіях при метастазуванні у віддалені органи не має позитивного ефекту.

Таргетна терапія, що є новою у лікуванні раку легенів, заснована на прицільній дії препаратів, що впливають виключно на злоякісні клітини. [10] Проведені дослідження дозволили виявити:

• ланцюжки біохімічних реакцій, що відповідають за передачу раковим клітинам сигналу до безконтрольного поділу;
• рецептори, відповідальні за стрімке розмноження злоякісних клітин;
• пептиди, необхідні для активності злоякісних клітин.

Застосовуються такі таргетні препарати:

• моноклональні антитіла – ці імунопрепарати, що застосовуються в імунотерапії, яка вважається одним з різновидів таргетної терапії. Впливають на сполуки, що виробляються виключно злоякісними клітинами. Найбільш ефективними при онкопатології легень є Цетуксимаб, Ніволумаб, Пембролізумаб, Бевацизум;

• блокатори EGRF (рецептор епідермального ростового фактора) – цей розташований на поверхневій мембрані клітин білок при активації запускає їх поділ. До групи цих препаратів відносяться Афатініб, Гефітініб, Цетуксимаб та ін.[11]

• інгібітори ALK (кіназа анапластичної лімфоми) – цей рецептор також відповідальний за безконтрольний клітинний поділ та зростання. Застосовуються Алектініб, Гефітініб (Іреса), Ерлотініб (Тарцева), Іматиніб (Глівек), Кризотініб;

• інгібітори VEGF (ростовий фактор судинного ендотелію) – перешкоджають зростанню судин, що забезпечують кровопостачання пухлини. До цієї групи належать Бевацизумаб, Раміцірумаб.

Переваги таргетної терапії:

• мінімум побічних ефектів;
• підвищення ефективності при поєднанні із традиційними хіміопрепаратами;
• можливість застосування за наявності протипоказань до інших методів лікування.

На сьогоднішній день у всьому світі проводяться численні клінічні дослідження нових препаратів при раку легені.

Багато пацієнтів цікавляться, чи можна вилікувати рак легені засобами народної медицини. Відповідь однозначна: на будь-якій стадії домогтися зменшення новоутворення та покращення самопочуття, застосовуючи для цього трав’яні відвари, мед чи інші «бабусині рецепти», неможливо.

Інформація в інтернеті з приводу позитивних ефектів та повного одужання напевно є обманом.

Онкоцентр «Добрий прогноз» спеціалізується на комплексному лікуванні цього виду онкопатології. Нашою основною метою є максимально швидке обстеження пацієнтів та прийняття рішення про стратегію лікування на лікарському консиліумі у складі онкохірурга, хіміотерапевта та променевого терапевта.

Питання про те, як вилікувати рак легенів, залежить не лише від перерахованих у статті факторів, а й від професіоналізму лікарів, рівня медичних послуг.

В Онкоцентрі «Добрий прогноз» пацієнту пропонується:

• огляд та консультація висококваліфікованих онкологів, хіміотерапевтів;
• проведення необхідних обстежень;
• застосування сучасних хіміотерапевтичних методик;
• проведення хіміотерапії в амбулаторних та стаціонарних умовах;
• комфортні умови перебування у стаціонарі;
• можливість перебування родичів у клініці;
• позитивна психологічна атмосфера.

В Україні дозволено застосування протоколів лікування, затверджених Європейською асоціацією онкологів ESMO та Американською Національною онкологічною мережею NCCN.

Стандартної схеми лікування, ефективної кожного пацієнта з цим діагнозом, немає. Методи та режим проведення терапії, тривалість лікування підбираються індивідуально, залежно від стадії захворювання, віку та загального стану пацієнта, наявності у нього протипоказань.

Розібратися в ситуації та скласти індивідуальний план обстежень та лікування зможе лише кваліфікований лікар онколог.

1. N.O’Rourke, R. Edwards / Lung Cancer Treatment Waiting Times and Tumour Growth // Clinical Oncology.- Volume 12, Issue 3.- June 2000.- pp. 141-144.
2. W.E.E. Eberhardt, D. De Ruysscher, W. Weder, C. Le Péchoux, P. De Leyn, H. Hoffmann, V. Westeel, R. Stahel, E. Felip, S. Peters / 2nd ESMO Consensus Conference in Lung Cancer: locally advanced stage III non-small-cell lung cancer // Annals of Oncology, Volume 26, Issue 8, August 2015, Pages 1573–1588, https://doi.org/10.1093/annonc/mdv187
3. Adam Lackey, MD and Jessica S. Donington, MD / Surgical Management of Lung Cancer // Seminars in Interventional Radiology.- 2013 Jun; 30(2): 133-140.- https://dx.doi.org/10.1055%2Fs-0033-1342954
4. Aija Knuuttila / Настанова 00131. Рак легень // Настанови на засадах доказової медицини. Створені DUODECIM Medical Publications, Ltd. – 2017-03-21 https://guidelines.moz.gov.ua/documents/3032
5. P.E. Postmus, K. M. Kerr, M. oudkerk, S. Senan, D. A. Waller, J. Vansteenkiste, C. Escriu and S. Peters / Early and locally advanced non-small-cell lung cancer (NSCLC): ESMO Clinical Practice Guidelines for diagnosis, treatment and follow-up // Ann Oncol (2017) 28 (suppl 4): iv1-iv21 https://doi.org/10.1093/annonc/mdx222
6. Planchard D, Popat S, Kerr K, Novello S, Smit EF, Faivre-Finn C, Mok TS, Reck M, Van Schil PE, Hellmann MD, Peters S, ESMO Guidelines Committee / Metastatic non-small cell lung cancer: ESMO Clinical Practice Guidelines for diagnosis, treatment and follow-up // Annals of Oncology 29 (Supplement 4): iv192–iv237, 2018. doi: 10.1093/annonc/mdy275
7. 7. Risto Johansson / Настанова 00337. Лікування побічних ефектів протипухлинних препаратів // Настанови на засадах доказової медицини. Створені DUODECIM Medical Publications, Ltd. – 2017-05-04 https://guidelines.moz.gov.ua/documents/3216
8. 8. Robert Timmerman, MD, Rebecca Paulus, BS, James Galvin, PhD, et al / Stereotactic Body Radiation Therapy for Inoperable Early Stage Lung Cancer // JAMA. 2010;303(11):1070-1076. doi:10.1001/jama.2010.261
9. 9. Risto Johansson / Настанова 00336. Ведення побічних ефектів променевої терапії // Настанови на засадах доказової медицини. Створені DUODECIM Medical Publications, Ltd. – 2017-05-04 https://guidelines.moz.gov.ua/documents/3215 https://guidelines.moz.gov.ua/documents/3215
10. Prof Fred R Hirsch MD, Prof Giorgio V Scagliotti MD, Prof James L Mulshine MD, Regina Kwon BA, Prof Walter J Curran Jr MD, Prof Yi-Long Wu MD, Prof Luis Paz-Ares MD / Lung cancer: current therapies and new targeted treatments // The Lancet.- Volume 389, Issue 10066.- 21-27 January 2017.- pp. 299-311 DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(16)30958-8
11. 11. Roy S. Herbst, Corey J Langer / Epidermal growth factor receptors as a target for cancer treatment: The emerging role of IMC-C225 in the treatment of lung and head and neck cancers // Seminars in Oncology.- Volume 29, Issue 1, Supplement 4.- February 2002.- pp. 27-36. https://doi.org/10.1053/sonc.2002.31525