Репродуктивна дисфункція у жінок

Вартість гінекологічних послуг у клініці «Добрий прогноз»

* Акційна вартість прийому гінеколога можлива у лікаря Ковалишиної Н.В. та Янчевської Г.О.

У вартість консультації входить:

• консультація та збір анамнезу;
• огляд на кріслі із використанням одноразового інструментарію;
• призначення плану обстежень;
• призначення плану лікування.

Жіноча репродуктивна дисфункція є патологічним станом, основною ознакою якого виступає відсутність зачаття протягом півтора-двох років при умові регулярного статевого життя без застосування засобів запобігання. З подібною проблемою сімейні пари стикаються, на жаль, все частіше та частіше. Форми та причини репродуктивної дисфункції, її лікування та прогноз можуть бути різними, про що і піде мова у цій статті.

Такий діагноз ставиться жінці, якщо, при умові регулярних сексуальних контактів без використання засобів запобігання протягом мінімум року, вона не може зачати. По статистиці, приблизно у 15% сімейних пар відмічається репродуктивна дисфункція. При цьому раніше це одразу пояснювалося порушеннями в організмі жінки, вона проходила багаточисленні обстеження, але знайти причину, зазвичай, не вдавалося. В подальшому з’ясувалося, що у багатьох пар успішне запліднення не відбувається з причини яких-небудь патологій репродуктивної системи чоловіка. На сьогоднішній день встановлено, що жіноча репродуктивна дисфункціяможна діагностувати лише у 55-60% випадків. А враховуючи те, що причина може приховуватися у порушеннях здоров’я обох з подружжя, показано усестороннє обстеження обох партнерів [1].

Виділяють два типи репродуктивної дисфункції:

• абсолютна – зачаття відсутнє по причині необоротних серйозних патологічних змін в анатомії жіночих статевих органів (у пацієнтки відсутні матка з придатками, яєчники, спостерігаються вроджені аномалії розвитку цих органів);
• носне – фактори, які сприяють розвитку патології можуть бути усунені.

Крім того, розрізняють:

первинну репродуктивну дисфункцію – пацієнтці ніколи не вдавалося зачати;

вторинну репродуктивна дисфункцію– неможливість повторної зачати[2].

У жінок неможливість запліднення провокується багатьма факторами [3]:

• гормональні порушення (проявляються, у першу чергу, порушеннями менструального циклу);
• ендометріоз;
• розвиток спайок у малому тазу;
• непрохідність маткових труб;
• новоутворення гіпофізу;
• надлишкова виробка пролактину;
• вроджені та набуті аномалії репродуктивних органів;
• аутоімунні порушення;
• ураження репродуктивної системи при туберкульозі;
• психоемоційні порушення;
• нез’ясовані причини.

Виділяють такі форми патології:

• Гормональну репродуктивну дисфункцію (ендокринна форма) – причиною розладу є порушення регуляції гормонами менструального циклу та, відповідно, овуляції. При цій формі у пацієнтки діагностується ановуляція, причинами якої можуть біти полікістоз, запалення або онкозахворювання яєчників, недостатня виробка прогестерону, травматичне пошкодження або інші захворювання гіпоталамо-гіпофізарної зони [4].
• Трубну репродуктивну дисфункцію – непрохідність або відсутність маткових труб розвивається внаслідок хронічної форми запального процесу, хірургічного лікування захворювань органів малого тазу, венеричних захворювань.
• Трубно-перитонеальну репродуктивну дисфункцію – виникає у результаті розвитку спайкового процесу у малому тазу, атрофії війок, які вистилають внутрішню поверхню труби.
• Маткову репродуктивна дисфункцію – причина полягає у вроджених (гіпоплазія, сідловидна матка, наявність перегородки всередині матки) або набутих (новоутворення, рубці, спайки) вадах матки.
• Репродуктивну дисфункцію внаслідок ендометріозу – розвивається приблизно у третини пацієнток з цим діагнозом.
• Іммунологічну репродуктивну дисфункціюя – розвивається при виявленні у жінки антиспермальних антитіл, які обумовлюють виробку специфічної імунної реакції на сперматозоїди або ембріон[5].
• Психогенну репродуктивну дисфункцію – викликається несприятливими психологічними факторами (психоемоційне перенапруження, постійні стреси, соціальне неблагополуччя) [6].

Більш ніж у 10% пар встановити причину репродуктивноїа дисфункції не вдається.

Діагностика репродуктивної дисфункції та з’ясування її причин потребує консультації гінеколога та гінеколога-ендокринолога. На первинному прийомі лікар проводить з пацієнткою детальну бесіду, під час якої з’ясовує наступні питання:

• скарги на такі симптоми, як біль, наявність вагінальних виділень, погіршення загального стану, неможливість зачати;
• перенесені та хронічні захворювання (інфекції, травми, гінекологічні патології, хірургічні операції);
• особливості менструального циклу (регулярність, інтенсивність, хворобливість та тривалість місячних, час початку менструацій);
• сімейний анамнез (наявність гінекологічних та інфекційних захворювань у матері та сестри, стан здоров’я та вік батьків в момент народження пацієнтки, кількість та особливості пологів у матері);
• оцінка сексуальної функції (в якому віці почалось сексуальне життя, як часто та наскільки регулярно відбуваються інтимні контакти у теперішній час і т.д.);
• наявність дітей, особливості протікання попередніх пологів;
• результати обстежень, які проводилися раніше.

Гінеколог оцінює конституцію пацієнтки, стан її шкіри, ступінь розвитку молочних залоз, пальпує живіт, щитоподібну залозу.

Комплексне гінекологічне обстеження при репродуктивній дисфункції включає:

• гінекологічний огляд на кріслі (оцінка стану зовнішніх та внутрішніх репродуктивних органів);
• функціональні тести – будова температурної кривої для з’ясування овуляції та активності яєчників, цервікальний індекс (відображує рівень вмісту в організмі пацієнтки естрогенів);
• посткоітусний тест (для виявлення антиспермальних антитіл та визначення активності сперматозоїдів);
• лабораторні обстеження – визначення рівню вмісту ряду гормонів у сечі та крові (необхідно виявити рівень прогестерону, естрадіолу, пролактину, лютенізуючого та фолікулостимулюючого гормонів, гормонів щитоподібної залози та наднирників), аналіз крові та цервікальних виділень на наявність антиспермальних антитіл, мікроскопічне обстеження вагінального мазка на виявлення статевих інфекційних захворювань;
• кольпоскопію;
• рентгенологічні обстеження;
• УЗД.

Для оцінки стану матки та маткових труб проводиться гістеросальпінгографія – рентгенологічне обстеження, в ході якого виявляються аномальні зміни анатомії, новоутворення, ендометріоз, непрохідність труб, наявність спайок.

У разі репродуктивної дисфункції також застосовуються хірургічні діагностичні методи:

• лапароскопія – ендоскопічна процедура, у ході якої оцінюється стан органів, розташованих малому тазу;
• гістероскопія – візуальна оцінка стану матки і труб, можливість видалення ряду новоутворень та забору фрагменту тканин для подальшого гістологічного обстеження.

Переваги ендоскопічних методів полягають у малій травматичності, мінімумі ускладнень та короткому відновлювальному періоді. За допомогою гістероскопії та лапароскопічного обстеження можлива максимально точна діагностика [7].

Лікування починається з усунення з’ясованої причини порушення. Метою терапії є відновлення дітородної функції жінки за допомогою консервативних методів або оперативних утручань. Якщо природнім шляхом зачаття не може відбутися, рекомендовано штучне запліднення.

При ендокринній репродуктивній дисфункції призначається курс гормональної терапії, фізметоди, дієтотерапія. За прогнозами, при вдалому повноцінному лікування приблизно 75-80% пацієнткам вдається зачати. Трубно-перитонеальна репродуктивна дисфункція лікується шляхом лапароскопічного відновлення прохідності труб[8]. При цьому здатність до дітонародження відновлюється у 35-40% випадків. При вроджених та набутих дефектах анатомії матки показано проведення пластичних операцій. Репродуктивна дисфункція, обумовлена ендометріозом, корегується за допомогою лапароскопічної ендокоагуляції та лікарських препаратів. У разі імунологічнії репродуктивній дисфункції показана штучна інсемінація.

PS: Дана стаття написана лікарями клініки «Добрий прогноз» у науково-популярному стилі, легкому та доступному для розуміння людей без медичної освіти. Викладені медичні факти базуються на даних медичної літератури, протоколах, наказах та настанов лікування, затверджених Міністерством охорони здоров’я України. А також на даних іноземної медичної літератури та інтернет-видань.

PSS: Визначення діагнозу та вибір методики лікування залишається винятковою прерогативою Вашого лікаря! Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я.

Для профілактики цієї патології рекомендується наступне:

• попередження початку статевого життя у ранньому віці;
• своєчасне повноцінне лікування гінекологічних захворювань;
• відвідування гінеколога не рідше 1 разі на рік.

Чому пацієнти обирають Спеціалізовану клініку «Добрий прогноз»?

ПРОФЕСІОНАЛІЗМ – досвідчені лікарі, лікарі вищої категорії, кандидати медичних наук, автори сучасних клінічних протоколів лікування та інноваційних методик

• Органозберігаючі методики
• Малоінвазивні опреації
• Сучасні операційні та відділення

ДОСВІД – лікуємо і оперуємо вже 15 років, з 2009 року

ТУРБОТА про пацієнтів

• Супровід пацієнтів 1 місяць після операцій – безкоштовно
• Спостереження пацієнтів після одужання – диспансеризація
• Індивідуальний підхід до іногородніх пацієнтів

ЗРУЧНІСТЬ

• Клініка в Києві – до нас легко дістатися
• Консультуємо та оперуємо щодня – Пн-Сб 8: 00-22: 00
• 24/7 – Цілодобовий стаціонар в Києві ми завжди готові надати своїм пацієнтам підтримку та екстрену госпіталізацію

ДОВІРА наших пацієнтів – прочитайте і подивіться відгуки про нас! Це наша найкраща нагорода!

1. https://www.health.harvard.edu/a_to_z/female-infertility-a-to-z
2. https://www.mayoclinic.org/diseases-conditions/female-infertility/symptoms-causes/syc-20354308
3. Aila Tiitinen / Настанова 00567. // Настанови на засадах доказової медицини. Створені DUODECIM Medical Publications, Ltd.- 2017-08-10. [Google Scholar]
4. David Unuane MD, Herman Tournaye MD, Phd, Brigitte Velkeniers MD, PhD, Kris Poppe MD, PhD / Endocrine disorders & female infertility // Best Practice & Researche Clinical Endocrinology & Metabolism. – Volume 25, Issue 6.- December 2011.- pp. 861-873. [Google Scholar]
5. W.R. Jones / Immunological Aspects of Female Infertility // Obstetrics & Gynaecology.- November 1973. [Google Scholar]
6. Germaine M. Buck, Lowell E. Sever, Ronald E. Batt and Pauline Mendola / Life-Style Factors and Female Infertility // Epidemiology.- Volume 8, No. 4 (Jul., 1997), pp. 435-441. [Google Scholar]
7. Samuel Smith, MD, Samantha M. Pfeifer, MD, John A. Collins, MD / Diagnosis and Management of Female Infertility // JAMA. 2003;290(13):1767-1770. doi:10.1001/jama.290.13.1767. [Google Scholar]
8. Liselotte Mettler, Dr.Med., Dr.Habil, Heiko Giesel, M.D., Kurt Semm, Prof.Dr.Med. / Treatment of Female Infertility due to Tubal Obstruction by Operative Laparoscopy // Fertility and Sterility.- Volume 32, Issue 4.- October 1979.- pp. 384-388.[Google Scholar]