ПРИЧИНИ ДІАРЕЇ В ОНКОПАЦІЄНТІВ
- Розповсюдження злоякісного новоутворення на кишківник.
- Залучення до злоякісного процесу інших травних органів.
- Оперативне видалення частини кишківника.
- Побічні ефекти при хіміотерапії.
- Індивідуальна реакція організму пацієнта на лікарські препарати, що застосовуються в медикаментозній терапії.
- Інфекційно-запальні захворювання, спричинені патогенними бактеріями або вірусами.
- Споживання недоброякісних продуктів.
СИМПТОМИ ДІАРЕЇ
Характерними ознаками розладу є:
- рідкі, рідкі калові маси;
- болючі спазми, що супроводжують дефекацію;
- необхідність часто відвідувати туалет;
- болючі відчуття в районі шлунка та кишечника;
- проблеми у стримуванні калових мас.
Діарея значно посилюється при вживанні неправильно приготованих, жирних і гострих страв.
За інтенсивністю діарея при онкозахворюваннях ділиться на кілька етапів:
- початковий — позиви до дефекації виникають близько 4 разів на добу;
- другий — розлад прогресує, пацієнт змушений відвідувати туалет від 6 до 7 разів на день;
- третій – за добу не менше 7-8 разів виникають позиви до дефекації;
- заключний — пацієнт відчуває необхідність сходити в туалет щонайменше 10 разів на день, у рідких фекальних масах спостерігається багато слизу, можливий пронос із кров’ю.
ЛІКУВАННЯ ДІАРЕЇ ПРИ ОНКОПАТОЛОГІЯХ
У разі виникнення гострої діареї призначають прийом протидіарейних препаратів.
Залежно від причини, що спричинила пронос, показані:
- кишкові інгібітори (енкефалін);
- препарати для боротьби з патогенною кишковою мікрофлорою;
- спазмолітики для усунення хворобливих відчуттів при дефекації (бускопан, гіосцин);
- засоби для прискорення виведення токсичних речовин (смекта, активоване вугілля);
- для відновлення нормальної мікрофлори кишечника (ентерожерміну, лінекс);
- пероральні розчини для запобігання зневодненню.
ДІЄТА ПРИ ДІАРЕЇ
Для ослаблення симптомів кишкового розладу та прискорення одужання пацієнта слід дотримуватись певної дієти:
- щодня необхідно пити якнайбільше рідини (нежирний бульйон, яблучний та морквяний соки, журавлинний морс);
- споживати менше клітковини;
- їсти рисову кашу та навар, відварену картоплю, яйця, банани;
- їжу приймати часто, малими порціями;
- виключити алкогольні напої, сливовий та апельсиновий соки.
ПРИЧИНИ ЗАКРЕПУ В ОНКОПАЦІЄНТІВ
Закрепи при онкозахворюваннях — це стани, за яких зі складностями та тривалими перервами недостатньо спорожнюється кишківник. Характерною ознакою є відсутність почуття полегшення та відчуття переповненого кишківника після відвідин туалету.
При розвитку онкопатології виникненню цього кишкового розладу сприяють різні фактори, залежно від яких закрепи бувають кількох типів:
- механічні – обумовлені перекриттям просвіту кишки новоутворенням, що розвивається в кишківнику (зсередини) або в черевній порожнині (ззовні);
- токсичні — негативний вплив хіміопрепаратів (таксани, платиновмісні препарати, навельбін) на нервову систему викликає порушення моторики кишківника;
- ендокринні – виникають внаслідок змін гормонального фону при гормональній терапії, деяких операціях;
- гіподинамічні — зумовлені постільним режимом та недоліком фізичної активності;
- нейрогенні – розвиваються внаслідок депресивного стану;
- запальні — виникають при запальних процесах у органах травлення;
- аліментарні — недолік у живильному раціоні клітковини та деяких інших сполук;
- порушення водно-електролітного балансу — втрата великої кількості рідини при гострій діареї, прийомі діуретиків, асциті, підвищеній температурі тіла.
СИМПТОМИ ЗАКРЕПУ В ОНКОПАЦІЄНТІВ
- болючість, відчуття розпирання, переповненості кишківника;
- метеоризм;
- нудота;
- розлади сну;
- втомлюваність, зниження працездатності;
- набуття шкірою жовтого відтінку, зниження її еластичності;
- травми слизової прямої кишки, розвиток геморою;
- психоемоційні розлади (погіршення настрою, депресії).
МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ ЗАКРЕПУ
Тактика лікування залежить від типу цього кишкового розладу. У будь-якому випадку необхідна зміна раціону харчування, рекомендується давати пацієнтові випити натще склянку сливового, абрикосового або персикового соку, а через тридцять хвилин він повинен стимулювати дефекацію, ритмічно скорочуючи анус і погладжуючи круговими рухами живіт.
Проносні препарати застосовуються при онкозахворюваннях з великою обережністю, короткочасно і лише під медичним контролем. Такі препарати, як лактулоза, сприяють всмоктування вмісту кишечника великої кількості води, за рахунок чого воно збільшується в обсязі, що небезпечно у разі звуження просвіту кишки і деяких ускладненнях протипухлинної терапії. При тривалому використанні інших проносних засобів можливий розвиток атонії кишечника, що значно посилює хворобливі відчуття. Застосування проносних препаратів показано у разі гострого порушення. При хронічній формі найбільше підходить введення вазелінової олії для розрідження фекальних мас, а також клізми з водою кімнатної температури (гаряча вода всмоктується). Позитивного ефекту можна досягти за допомогою ректального введення гліцеринового супозиторію.
ДІЄТА ПРИ ЗАКРЕПАХ
- продукти з вмістом великої кількості рідини та клітковини (збільшення обсягу споживаної клітковини заборонено при звуженому просвіті кишківника);
- нежирні кисломолочні продукти;
- сухофрукти (інжир, чорнослив, фініки, курага);
- свіжі овочі та фрукти (буряк, морквина, сливи, яблука);
- нежирна відварена курятина, риба.

Відгуки не редагуються, але проходять перевірку модератором для захисту від недобросовісної реклами.
Дякуємо за розуміння!