Реконструкція грудей після мастектомії

Мастектомія це хірургічна операція, під час якої лікар видаляє повністю або частково молочні залози. При цьому страждає форма та об’єм жіночих грудей, що викликає сильний дискомфорт та постійний стрес пацієнток. Сучасна мамопластика після видалення молочної залози відновлює естетичні форми грудей і дозволяє пацієнткам повернутися до повноцінного, насиченого життя, забути постійне почуття стресу, знову відчути свою жіночність і привабливість.

Сучасні методики операцій з відновлення молочної залози діляться на протезні, безпротезні і комбіновані, що поєднують у собі обидві методики, всі вони дозволяють повернути грудям жінки естетичні форми, що практично не відрізняються від тих, що були до мастектомії.

Існують протезні операції двох видів. Це одноетапна та двоетапна реконструкція. Одноетапна реконструкція проводиться одночасно з висіченням пухлини та видаленням частини молочної залози. Двоетапна реконструкція проводиться згодом – зазвичай від кількох місяців до кількох років – після мастектомії. Це складніший вид реконструкції, що дозволяє досягти оптимальних результатів.

Ендопротези – силіконові імпланти, які замінюватимуть втрачені тканини грудей, завжди підбираються індивідуально, відповідно до особливостей пацієнтки, її побажань та кількості висіченої тканини.
Безпротезні, ендогенні методи полягають у реконструкції, використовуючи шматок шкіри пацієнтки.

Для кожної жінки хірург підбирає індивідуальний вид відновлюючої маммопластики, відповідно до перебігу її основного захворювання, фізичних особливостей організму та виконаної мастектомії.

Найкращих результатів дозволяє досягти відстрочена ендогенна, екзогенна або комбінована мамопластика, яка проводиться через деякий час після мастектомії та супутніх лікувальних процедур.

Показання до операції

Показанням до пластики грудей після раку є повна або часткова мастектомія, усунення сильного психологічного дискомфорту пацієнтки.

Протипоказання

• прогресуюча пухлина з метастазами;
• вагітність;
• патології органів кровообігу;
• ускладнені гепатити;
• ВІЛ або інші серйозні порушення імунітету;
• діабетичні ускладнення;
• гострий інфекційний процес.

Підготовка до пластики молочної залози після мастектомії включає загальне  обстеження організму, флюорографію та кардіограму, тест на вагітність, аналізи сечі та крові, у тому числі на гормони, а також консультацію онколога, гінеколога та пластичного хірурга. За тиждень до операції необхідно припинити прийом ліків, що впливають на згортання крові.

Залежно від обраного способу операція з реконструкції молочної залози може тривати до чотирьох годин під загальним наркозом. Після операції пацієнтка перебуває у стаціонарі протягом доби.

Час реабілітації пацієнтки після реконструктивної пластики молочної залози залежить від кількох факторів:

• вік;
• індивідуальні особливості організму;
• метод та обсяг оперативного втручання;
• відсутність чи наявність ускладнень.

У період реабілітації жінці слід виконувати вказівки лікаря:

• протягом 1-2 місяців носити бандаж для грудей;
• не спати на животі;
• самостійно доглядати шви;
• приймати прописані ліки;
• не засмагати, не відвідувати пляжі та сауни;
• дотримуватись збалансованого харчування з відмовою від спиртного та шкідливої їжі;
• проходити регулярний огляд у хірурга, виконувати всі його рекомендації.
• при виникненні серйозного дискомфорту в області грудей негайно звернутися до лікаря.

Потрібно розуміти, що повне відновлення молочної залози до естетичної красивої форми займе після операції від трьох місяців до півроку.

Сучасні методики пластики грудей після видалення молочної залози дозволяють уникнути серйозних ускладнень, які є швидше винятком із правил. Проте при недотриманні вказівок щодо реабілітації та деяких індивідуальних особливостей організму жінки можливі такі ускладнення:

• зсув імплантів з деформацією залоз;
• розрив, зсув, деформація імплантів внаслідок розвитку капсулярної контрактури;
• розвиток алергічної реакції на імплант;
• розходження швів;
• формування помітних келоїдних рубців;
• розвиток запалення у місці оперативного втручання;
• виділення із швів, у тому числі кров’яні;
• зміна чутливості сосків, зниження чи підвищення чутливості ділянки грудей;
• розвинені набряки, що довго не сходять;