МЕЗОТЕЛІОМУ ПЛЕВРИ: ПРИЧИНИ, СИМПТОМИ, ЛІКУВАННЯ

Мезотеліома плеври є рідко розвиваючимся злоякісним утворенням, що діагностується більш, ніж у сто разів рідше онкопатологій легень. За статистикою, її частота 15 на 1 мільйон випадків, проте, з низки причин, останніми роками спостерігається тенденція до підвищення цього показника. Більшість пацієнтів з таким діагнозом — чоловіки віком від 50 років.

• Мезотеліома плеври: особливості онкоутворення
• Мезотеліома плеври: причини патології
• Мезотеліома плеври: стадії
• Мезотеліома плеври: симптоми
• Мезотеліома плеври: діагностика
• Мезотеліома плеври: лікування
• Мезотеліома плеври: прогноз
• Використовувані джерела літератури
• Переваги лікування мезотеліоми плеври в Онкоцентрі «Добрий прогноз»
• Лікарі, які лікують мезотеліому плеври

Новоутворення розвивається внаслідок злоякісного переродження клітин мезотеліального шару плевральних оболонок. Виділяють два розділених плевральною порожниною листка плеври: вісцеральний (оточує легені) та парієтальний (вистилає середостіння та стінку грудини). Найчастіше мезотеліома вражає обидва листки, порушуючи дихання і функціонування легень. На пізніх стадіях розвитку злоякісний процес поширюється на ребра, діафрагму, хребет, органи черевної порожнини.

Розрізняють два різновиди мезотеліоми:

• вузлова (локалізована) – вузол щільної консистенції, як правило, розташований на ніжці;
• дифузна – покривають плевру множинні вузлики, що зливаються між собою в своєрідний панцир. Виявляється у більшості випадків, відрізняється агресивністю та швидким зростанням, виробляє особливу речовину, що сприяє гідротораксу (плевральному випоту).

Цей вид онкопатології відрізняється високим ступенем агресивності, виявляється на розвинених стадіях, активно метастазує у прилеглі лімфовузли, протилежну легеню, перикард. Вихід, як правило, вкрай несприятливий: навіть за умови комплексної терапії більшість пацієнтів не проживає більше одного-двох років з моменту встановлення діагнозу. [1]

Основним фактором, що у 85-90% випадків провокує розвиток мезотеліоми плеври, є вдихання азбестового пилу. Найбільшу небезпеку становлять мікроскопічні волокна «блакитного азбесту», що по лімфотоку з легкістю проникають у паренхіматозну тканину легень та плевральний простір. До групи ризику входять люди, які працюють на азбестових копальнях, пов’язаних з цим з’єднанням виробництвах, що мешкають по сусідству з місцями його видобутку. При цьому доведено, що злоякісне утворення розвивається через 40-50 років після контакту з азбестовими волокнами. Саме тому останнім часом спостерігається збільшення частоти захворюваності на цю патологію: приблизно у 80-х роках минулого століття відзначався пік видобутку та використання азбесту. [2]

Із менш небезпечних чинників виділяють: [3]

• вплив таких сполук, як берилій, нікель, силікати, парафін та інші;
• опромінення під час терапії інших онкопатологій;
• спадкова схильність;
• вірус SV-40, гени якого виявляються більш ніж у половини пацієнтів з мезотеліомою.

Виділяють чотири стадії:

• 1 стадія – на підстадії 1а не спостерігається ураження вісцеральної плеври, на підстадії 1b до процесу залучається парієтальна плевра з одного боку. Регіональні лімфатичні вузли та віддалені органи не порушені.
• 2 стадія – уражені всі плевральні листки, діафрагма або легенева паренхіма на прилеглій ділянці. Не спостерігається метастазування у регіонарні лімфовузли та віддалені внутрішні органи.
• 3 стадія — злоякісний процес поширюється на м’які тканини грудної порожнини, лімфатичні медіастинальні вузли, перикард.
• 4 стадія –мезотеліома плеври в термінальній стадії характеризується розвитком метастазування у віддалені органи. Метастази виявляються у лімфатичних вузлах середостіння та кореневої частини легені, надключичних лімфовузлах, ребрах, хребті, серцевих оболонках (перикарді та міокарді), черевних органах.

Як правило, від появи новоутворення до появи помітних хворобливих проявів проходить від трьох-чотирьох місяців до чотирьох-п’яти років. Практично всі пацієнти, які госпіталізовані до пульмонологічного відділення, скаржаться на субфебрильну температуру, слабкість, підвищену стомлюваність, втрату маси тіла.

Характерними ознаками, що відзначаються приблизно у 80%, є утруднене дихання, задишка та хворобливі відчуття у грудній клітці. Через те, що біль може іррадіювати, часто ставиться помилковий діагноз холециститу, міжреберної невралгії та інших порушень. [4]

До другорядних симптомів відносяться:

• субфебрильна температура (30% випадків);
• зменшення ваги (30%);
• кашель (10%) — на початку хвороби кашель нападоподібний і сухий, при залученні до процесу легені він стає більш вологим, у мокроті з’являються кров’яні домішки;
• лихоманка, озноб, головний біль.

Локальні ознаки включають:

• синдром Горнера (свідчить про порушення симпатичного відділу нервової системи);
• утруднене ковтання, охриплий голос (виникають при тиску на трахею);
• синдром верхньої порожнистої вени (проявляється в ціанозі, набряклості обличчя, запаморочення та головного болю);
• симптоми серцевої недостатності (задишка, прискорене серцебиття, серцеві болі);
• болючість суглобів;
• потовщення фаланг пальців рук.

Погрозливим для життя симптомом є плевральний випіт – накопичення в плевральній порожнині серозного або геморагічного ексудату. Велика кількість рідини накопичується досить швидко, провокує проблеми із диханням, серцеву недостатність. [5]

З метою виявлення патології, визначення виду онкоутворення, ступеня розвитку та поширеності злоякісного процесу застосовуються наступні діагностичні методики:  [6]

• огляд пацієнта, збирання докладного анамнезу, розпитування про можливий контакт з азбестом;
• загальний та біохімічний аналіз крові;
• рентгенологічне дослідження грудної клітки – ймовірно вказує на наявність мезотеліоми за такими ознаками, як виражений гідроторакс, потовщення парієтального плеврального листка, зміщені органи середостіння;
• ультразвукове дослідження також не дозволяє точно поставити діагноз;
• комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія — дозволяють визначити наявність та стадію розвитку мезотеліоми.

Для точної постановки діагнозу та визначення гістотипу новоутворення необхідне проведення імуногістохімічного та цитологічного дослідження. Досліджуваний матеріал виходить за допомогою біопсії, що проводиться під час діагностичної торакоскопії, що також дозволяє визначити стадію хвороби та операбельність пухлини. Ця методика здійснюється за допомогою спеціального приладу – торакоскопа, який під анестезією вводиться через маленькі отвори та дає можливість оглянути уражені ділянки, виявити метастази.

Також про мезотеліома плеври говорить наявність у крові таких онкомаркерів, як віментин, кальретинін, мезотелін. [7]

Для лікування цього виду онкопатології використовують більшість існуючих методів протипухлинної терапії, але, на жаль, ефективність їх досить низька.

У разі локалізованої форми основним методом є хірургічний — екстраплевральна плевропневмоектомія, що при необхідності доповнюється резекцією перикарду та діафрагми, видаленням легеневих та медіастинальних лімфатичних вузлів. Ці складні операції пов’язані з високим ризиком смерті (20-30%) і виникнення післяопераційних ускладнень. [8] В якості паліативних методів використовуються плевректомія, плевродез (введення тальку для склеювання плевральних листків), шунтування. Також проводиться неоад’ювантна хіміотерапія комбінацією цисплатину та пеметрекседу та післяопераційна променева терапія.

При поширеному злоякісному процесі та наявності протипоказань до проведення операції показано хіміотерапію цисплатином або карбоплатином у комбінації з гемцитабіном або пеметрекседом. Також проводиться внутрішньоплевральне введення цисплатину.

Променева терапія не використовується як самостійний лікувальний метод. Ця методика застосовується після проведення операції для ослаблення хворобливих симптомів неоперабельним пацієнтам.

Для посилення позитивного ефекту на додаток до хіміопрепаратів використовуються імунопрепарати (інтерлейкін, α-інтерферон). [9]

Мезотеліома плеври відрізняється низькою чутливістю до терапевтичних методик та несприятливим прогнозом. Термін «п’ятирічна виживання», що застосовується у разі інших онкопатологій, замінюється на «медіана виживання», що становить максимум півтора роки. За відсутності лікування смерть хворого настає приблизно 6 місяців. При позитивній реакції на лікування пацієнта вдається продовжити на два-три роки. [10]

При цьому захворюванні враховуються такі прогностичні фактори:

Онкоцентр «Добрий прогноз спеціалізується на комплексному лікуванні даного виду онкопатології. Нашою основною метою є максимально швидке обстеження пацієнтів та ухвалення рішення про стратегію лікування на лікарському консиліумі у складі онкохірурга, хіміотерапевта та променевого терапевта.

В Онкоцентрі «Добрий прогноз» пацієнту пропонується:

• огляд та консультація висококваліфікованих онкологів, хіміотерапевтів;
• проведення необхідних обстежень;
• застосування сучасних хіміотерапевтичних методик;
• проведення хіміотерапії в амбулаторних та стаціонарних умовах;
• комфортні умови перебування у стаціонарі;
• можливість перебування родичів у клініці;
• позитивна психологічна атмосфера.

В Україні дозволено застосування протоколів лікування, затверджених Європейською асоціацією онкологів ESMO  і Американською Національною онкологічною мережею NCCN.

Стандартної схеми лікування, ефективної для кожного пацієнта з цим діагнозом, не існує. Методи та режим проведення терапії, тривалість лікування підбираються індивідуально, залежно від стадії захворювання, віку та загального стану пацієнта, наявності у нього протипоказань.

Розібратися в ситуації та скласти індивідуальний план обстежень та лікування зможе лише кваліфікований лікар онколог.

1. https://www.mesothelioma.com/mesothelioma/types/pleural/
2. Pia Nynäs / Настанова 00139ю Хвороби, спричинені впливом азбесту // Настанови на засадах доказової медицини. Створені DUODECIM Medical Publications, Ltd. – 2016-09-27 https://guidelines.moz.gov.ua/documents/3038
3. Benjamin M. Robinson / Malignant pleural mesothelioma: an epidemiological perspective // Annals of Cardiothoracic Surgery. 2012 Nov; 1(4): 491-496. doi: 10.3978/j.issn.2225-319X.2012.11.04.
4. https://www.mesotheliomaguide.com/mesothelioma/pleural/
5. Olli-Pekka Seppälä / Настанова 00130. Плевральний випіт та торакоцентез // Настанови на засадах доказової медицини. Створені DUODECIM Medical Publications, Ltd. – 2015-12-04 https://guidelines.moz.gov.ua/documents/3031
6. Roohi Ismail-Khan, MD, Lary A. Robinson, MD, Charles C Williams, Jr., MD / Malignant Pleural Mesothelioma: A Comprehensive Review // https://doi.org/10.1177/107327480601300402.
7. P. Baas, D. Fennell, K.M. Kerr, P.E. Van Schill, R.L. Haas, S. Peters / Malignant Pleural Mesothelioma: ESMO Clinical Practice Guidelines // Ann Oncol (2015) 26 (suppl 5): v31-v39. https://doi.org/10.1093/annonc/mdv199
8. Anne S. Tsao, Ignacio Wistuba, Jack A. Roth, and Hedy Lee Kindler / Malignant Pleural Mesothelioma // Journal of Clinical Oncology.- 2009 Apr 20; 27(12): 2081-2090. https://dx.doi.org/10.1200%2FJCO.2008.19.8523
9. Shivani C Patel and Jonathan E Dowell // Modern management of malignant pleural mesothelioma // Lung Cancer (Auckl). 2016; 7: 63-72. doi: 10.2147/LCTT.S83338
10. https://www.mesotheliomahelp.org/mesothelioma/prognosis/life-expectancy/