Рак гортані. Про захворювання

Багато пацієнтів та їхніх родичів витрачають час (1-6 міс.), намагаючись самостійно розібратися у своїй хворобі та варіантах лікування.
Час в онкології це головний ресурс: чим раніше розпочато лікування – тим кращий прогноз.
Читайте, дізнавайтеся, АЛЕ, не втрачайте час!
Знайдіть лікаря, якому довіряєте та починайте лікування!

Рак гортані є злоякісним новоутворенням, що розвивається з епітеліальних клітин. Ця патологія діагностується досить часто, становлячи понад 2% від загальної кількості онкозахворювань, приблизно дві третини хворих з онкологією верхніх дихальних шляхів та впевнено лідируючи серед ракових пухлин голови та шиї. Найчастіше захворювання виявляється у літніх чоловіків старше 60 років і у жінок після 70 років, причому подібна проблема рідко зустрічається у жінок.

Одним з основних факторів ризику виступає куріння, оскільки у тютюновому димі виділяють понад 40 канцерогенних елементів. При цьому існує безпосередня залежність ймовірності виникнення цього типу онкозахворювань, стажу куріння та кількості сигарет, які щодня викурює людина. Доведено, що ті, хто протягом двох десятків років на день викурював близько двох пачок цигарок, у 50 разів більше ризикують захворіти на рак гортані, ніж курці, які обмежувалися половиною пачки. Якщо людина кинула курити або хоча б значно скоротила кількість сигарет, що викурюються, ймовірність розвитку цього захворювання за кілька років зменшується більш, ніж на 10%.

Ще одна вагома причина розвитку онкопатології гортані – часте вживання алкогольних напоїв. Небезпека зростає при комбінації алкоголю та куріння тютюну.

Також до факторів ризику належать:

• робота на виробництві, пов’язаному з канцерогенними сполуками (азбест, фарби, лаки, бензин, похідні алюмінію, формальдегід та інше);
• похилого віку;
• обтяжена спадковість – ймовірність захворювання збільшується у пацієнтів, які мають близьких родичів з діагнозом злоякісних новоутворень голови та шиї;
• пригнічення захисних властивостей організму — у людей з вираженим імунодефіцитом (хворі на СНІД та інші інфекційні захворювання, пацієнти, які приймають препарати-імуносупресори) ризик зростає у 2-3 рази;
• хронічні форми запалення верхніх дихальних шляхів (ларингіт, фарингіт);
• неправильне харчування (включення до раціону великої кількості червоного м’яса, нестача вітамінів та мінеральних сполук).

Особливу увагу лікарі-онкологи приділяють таким передраковим станам, як давно діагностована папілома, фіброма, лейкоплакія слизової гортані, дискератоз, які з великою ймовірністю зазнають злоякісного переродження. Нещодавні дослідження показали, що джерелом онкозахворювань гортані може бути 16 штам папіломавірусу, але докладні дослідження цієї теми ще не проводилися.

Вирізняють такі гістотипи:

• плоскоклітинний рак гортані — діагностується приблизно у 90-95% пацієнтів, що виникає при злоякісному переродженні клітин слизового шару. Буває високодиференційованим ороговіючим і неороговіючим (зустрічається приблизно в 3 рази рідше);
• залізистий рак (1-2%);
• базаліома (1-2%);
• інші типи, що рідко зустрічаються, (не більше 1%).

При класифікації патології враховується гістотип новоутворення, його розташування, стадія, параметри системи TNM. У більшості випадків діагностується плоскоклітинний рак гортані, у поодиноких хворих виявляється базаліома та залозистий рак.

Вирізняють такі різновиди:

• рак верхнього відділу гортані – виявляється у 65-70% пацієнтів, найбільш агресивний, відрізняється швидким розвитком та раннім початком метастазування. Найчастіше уражається надгортанник і шлуночки гортані (у разі пухлина перекриває гортанний просвіт, унаслідок чого утрудняється дихання і порушується фонація). Як правило, починається з одного боку гортані, але протягом короткого часу захоплює іншу сторону;
• рак середнього (зв’язкового) відділу – виявляється у чверті пацієнтів, менш агресивний. Новоутворення зазвичай вражає одну голосову зв’язку, швидко призводячи до захриплості та інших порушень голосу;
• рак нижнього відділу – зустрічається в 1-2% випадків, пізно діагностується, швидко розвивається, відрізняється негативним прогнозом.

Як ми вже говорили, часто запуску злоякісного процесу передують передракові стани. При прогресуванні захворювання розвивається рак in situ — стадія 0, що не розповсюджується за межі слизової оболонки і прогресує тільки за відсутності адекватного лікування.

• Рак гортані 1 стадія — при розташуванні злоякісного вогнища в надзв’язковій ділянці новоутворення не вражає голосові зв’язки та інші зони гортані, не виявляються патологічні зміни лімфовузлів та віддалене метастазування. Якщо патологія виявляється в області голосових зв’язок, не порушується їхня рухливість, не уражені лімфатичні вузли, не діагностуються віддалені метастази. При локалізації вогнища у нижньому відділі немає змін лімфовузлів та віддалених метастазів.
• Рак гортані 2 стадія — повністю вражений один відділ, процес не торкається інших областей. Може спостерігатись деяке обмеження рухливості голосових зв’язок. Патологічні зміни лімфовузлів та віддалені метастази відсутні.
• Рак гортані 3 стадія — розрізняють 2 підстадії: 3а — злоякісний процес зачіпає сусідні тканини, внаслідок чого обмежується рухливість гортані і 3b — патологія зачіпає інші області гортані, в найближчих лімфатичних вузлах можуть виявлятися до 3 сантиметрів.
• Рак гортані 4 стадія — уражена основна частина гортані, сусідні органи та лімфовузли, найближчі внутрішні органи, діагностується віддалене метастазування.

Підступність онкозахворювань полягає у безсимптомному перебігу раннього етапу, що ускладнює своєчасну діагностику та терапію. Часто патологія виявляється лише з появі виражених симптомів, коли злоякісний процес поширюється сусідні тканини, порушені лімфатичні вузли і віддалені органи. У таких пацієнтів проведення лікування стає тривалим, складним та малоефективним, а прогноз значною мірою погіршується.

Рак горла та гортані входить до онкозахворювань, які у багатьох пацієнтів виявляються і діагностуються рано, особливо якщо уражена зв’язувальна область. На те, як проявляється рак гортані, впливає локалізація та поширеність новоутворення. До характерних симптомів належать:

• Утруднене болісне ковтання є основним симптомом раку верхнього відділу, часто супроводжується відчуттям наявності в гортані стороннього предмета.
• Зміни голосу – одна з ранніх ознак онкопатології голосових зв’язок (при локалізації пухлини в інших відділах порушення виявляється на пізніх стадіях), проявляється в осиплі та захриплості. Подібні проблеми з голосом спостерігаються і при інших захворюваннях, однак у разі раку горла характерна сталість патологічної зміни. Поступово порушення прогресує, і в результаті голос може зовсім зникнути.
• Утруднене дихання – характерні для злоякісного процесу, локалізованого в нижньому (підв’язному) відділі. Якщо поразка не поширюється далі голосових зв’язок, порушення дихальної функції виникає на пізніх етапах. При розташуванні пухлини у верхній області гортані порушення дихання проявляється у задишці, яка спочатку відзначається при навантаженнях, а потім і в стані спокою.
• Кашель – при кашлі виділяється трохи мокротиння, при процесі розпаду пухлини та утворення виразок слизової оболонки в мокроті присутні включення крові. На пізніх стадіях порушується функція замикання і при їжі їжа потрапляє в гортань і трахею, викликаючи неприборканий кашель.
• Больові відчуття – як правило, обумовлений розпадом пухлини, появою виразок. Біль може іррадіювати в область вуха та посилюватись при ковтанні.
• Симптоми, характерні для раку – висока стомлюваність, анемія, слабкість, кахексія, порушення сну, головний біль.

Спрямованість регіонарного метастазування залежить від локалізації первинної пухлини. При ураженні верхнього відділу гортані метастази поширюються у верхні яремні лімфатичні вузли, нижнього відділу – у нижні яремні та перітрахеальні лімфовузли. Регіонарне метастазування в половині випадків діагностується у пацієнтів із розташуванням первинної пухлини у верхній ділянці гортані. При виявленні злоякісного новоутворення у зв’язковому (середньому) відділі регіонарні лімфатичні вузли уражаються метастазами досить рідко, що слабким розвитком у цій зоні системи лімфатичних судин. Віддалене метастазування також розвивається в окремих випадках. Найчастіше виявляються вторинні вогнища у легенях, рідше – у кістках, печінці та стравоході. Метастази в кишечнику, головному мозку та шлунку діагностуються у поодиноких пацієнтів.

Як правило, множинні регіонарні та віддалені метастази виявляються на пізніх (3-4) стадіях захворювання. У такому разі застосовується паліативна хіміотерапія або опромінення, спрямовані на ослаблення хворобливих симптомів, покращення стану та продовження життя пацієнта.

Необхідно пам’ятати про те, що, як у випадку з іншими онкологічними захворюваннями, ефективність та успішність терапії раку гортані залежить насамперед від своєчасної точної діагностики. Саме тому, якщо у вас вже протягом кількох тижнів зберігається кашель незрозумілої етіології, охрипаючий голос або в горлі відчувається стороннє тіло, обов’язково потрібно без зволікання звернутися до отоларинголога. Насторожуючими симптомами є біль у вусі, не викликана отоскопическими порушеннями, збільшення розташованих на шиї лімфовузлів.

Отже, як діагностувати рак гортані? На первинному прийомі лікар дізнається у пацієнта подробиці про симптоми, що його турбують, спадковість, шкідливі звички, спосіб життя, місце роботи. Огляд починається з непрямої ларингоскопії, коли обстежується гортань за допомогою введеного в рот дзеркальця. За наявності підозр пацієнт направляється на пряму ларингоскопію, за якої гортань оглядається за допомогою фіброскопа або ларингоскопа, ендоскопію стравоходу, трахеї та бронхів. Для встановлення точного діагнозу застосовується проведена під час ларингоскопії біопсія підозрілої ділянки.

Крім того, пацієнту можуть проводитись дослідження голосових функцій, у ході яких оцінюється рухливість голосових зв’язок, властивості голосової щілини та інші параметри. Для оцінки поширеності злоякісного процесу проводять рентгенографію та багатошарову комп’ютерну томографію (МСКТ) гортані. Стан лімфовузлів визначають за допомогою УЗД або біопсії регіональних лімфовузлів.

Лікарі-отоларингологи часто чують від пацієнтів, у яких виявлено онкологію, питання про те, як швидко розвивається рак гортані та чого їм чекати у майбутньому?

На тривалість життя при цьому захворюванні впливає, перш за все, те, де розташована первинна пухлина і наскільки поширений злоякісний процес. За відсутності адекватного лікування хворий може прожити до трьох років, інколи ж і довше. Смерть настає від асфіксії, кровотечі при ураженні магістральних судин шиї, кахексії, патологій легень та бронхів, ураження метастазами віддалених органів.

Показники п’ятирічної виживання представлені у таблиці: