МЕТАСТАТИЧНИЙ РАК ПЕЧІНКИ: ОСОБЛИВОСТІ, ДІАГНОСТИКА, ЛІКУВАННЯ

Метастатичний або вторинний рак печінки являє собою злоякісне новоутворення, джерелом якого служать клітини первинного пухлинного вогнища, локалізованого в іншому органі.

Більшу частину онкопатологій печінки становить вторинний, а чи не первинний рак, причому метастази у тому органі розвиваються загалом у третини пацієнтів із різними злоякісними захворюваннями. Приблизно з тією самою частотою метастатичні осередки утворюються у легенях, оскільки у ці органи надходить кров із усіх ділянок організму. Так, дуже часто діагностується онкологія шлунка, молочної залози, рак кишківника з метастазами в печінку.

• Метастатичний рак печінки: причини
• Як проявляється метастатичний рак печінки?
• Як діагностується патологія?
• Лікування вторинного раку печінки
• Вторинний рак печінки: прогноз
• Лікарі, які лікують метастатичний рак печінки

Однією з основних функцій печінки є очищення крові від токсинів, що накопичилися в ній. Виконуючи роль фільтра, за хвилину вона пропускає через себе близько півтора літрів крові, при цьому понад дві третини цього обсягу надходить від кишківника по воротній вені. Разом з кров’ю до печінки потрапляють злоякісні клітини із уражених онкозахворюванням органів.

У більшості випадків вторинне новоутворення розвивається в печінці при онкології органів черевної порожнини, в той же час, подібне порушення діагностується і при онкопатологіях органів, що не мають відношення до печінкової системи кровопостачання (легені, молочна залоза, нирки та інші).

У деяких пацієнтів не відразу вдається відрізнити вторинний рак первинного новоутворення органу. Рак печінки метастази характеризується асцитом, що розвивається на ранніх стадіях метастатичного ураження печінки, пов’язаним з поширенням ракових клітин у черевній порожнині. Також у хворих з подібним порушенням часто розвивається раковий перитоніт, що призводить до смерті.

Як правило, печінка набуває бугристої структури, обумовленої вузловою формою метастатичних вогнищ. При розвитку великої кількості вогнищ, що зовні нагадують лісові горіхи, визначається «каштанова» печінка. Метастази розташовані як на поверхні, так і в центральній частині органа (такі вогнища складно виявити при пальпації).

За гістологічною будовою метастатичний осередок найчастіше схожий із клітинами первинного новоутворення. У деяких випадках клітини первинного і вторинного вогнищ мають різний ступінь диференціювання.

На початковому етапі клінічні ознаки не виявляються або дуже слабкі. У цей період симптоми метастазів у печінку включають:

• стомлюваність та слабкість;
• значне зниження апетиту;
• зменшення маси тіла до виснаження;
• жовтяничний або землистий відтінок шкіри;
• безпричинні підвищення температури;
• болючість та ущільнення печінки при пальпаторному обстеженні.

При подальшому прогресуванні патології зазначаються:

• болючі відчуття, відчуття тиску та тяжкості в області правого підребер’я;
• асцит;
• жовтяниця;
• гепатомегалія;
• поява підшкірних судинних сіток;
• тахікардія;
• печінкова енцефалопатія;
• свербіж окремих ділянок шкіри;
• кровотечі у стравоході;
• підвищення вмісту лужної фосфатази та лактатдегідрогенази.

Лікарі встановлюють діагноз з урахуванням наявності онкозахворювання в анамнезі пацієнта, скарг, даних огляду та призначених обстежень. Для визначення стану хворому проводиться ультразвукове дослідження та КТ, інформативні практично у всіх випадках, крім метастазів незначного розміру та патологічних змін незлоякісної природи.

Функції печінки оцінюються за допомогою визначення певних показників у біохімічному аналізі крові. Для остаточної постановки діагнозу може проводитися біопсія печінки (лапароскопічно та контрольована УЗД).

Для отримання інформації про наявність метастатичних осередків в інших віддалених органах пацієнту призначають УЗД черевних органів, рентгенографічне дослідження органів грудної клітки, КТ або МРТ головного мозку.

Протягом тривалого часу розвиток метастазів у печінці вважався ознакою наближення смерті. Оскільки особливості печінкової тканини та будови органу зумовлюють високу ймовірність розвитку операційних ускладнень, до середини минулого століття оперативне видалення частини печінки проводилось у поодиноких випадках. Нові хірургічні методики та методи терапії дозволяють проводити оперативне видалення метастазів у більшої кількості пацієнтів.

При виборі тактики терапії враховують такі фактори:

• число метастазів (поодинокі або множинні поразки);
• тип онкопатології;
• ступінь порушення функціонування печінки та інших органів.

При виявленні множинної поразки пацієнту призначають курси поліхіміотерапії, гормональну терапію, лікування таргетними препаратами, променеву терапію. При метастатичному раку печінки ефективний таргетний хіміопрепарат сорафеніб.

Найбільш ефективним методом лікування є радіочастотна абляція. Суть методу полягає в руйнуванні ракових тканин високою температурою, що виникає під дією радіохвиль, що надходять у новоутворення через тонкий зонд, що вводиться в нього.

Крім того, лікування проводиться за допомогою кріодеструкції (руйнування пухлини низькими температурами), хіміоемболізації (введення хіміопрепарату в живильну печінку кров’ю артеріальний посуд) і введенням безпосередньо в онкоутворення етилового спирту.

Питання, що виникає у більшості пацієнтів та їх родичів, скільки живуть з метастазами в печінці?

Успішність терапії залежить від виду первинної пухлини, стадії, молекулярно-генетичних особливостей новоутворення, його локалізації та ступеня диференціювання. Зазвичай тривалість життя після виявлення метастазів у печінці становить від півроку до півтора року. Прогноз дещо покращується у разі проведення масштабних операцій при онкозахворюваннях товстого кишківника. Виживання хворих значно знижується за наявності метастатичних осередків крім печінки та інших віддалених органах. Загалом, пацієнти живуть довше і якість їхнього життя вища при проведенні адекватної комплексної терапії.

На пізніх стадіях, коли неможливе проведення операції, та організм хворого надто ослаблений для перенесення хіміотерапії та інших специфічних методів лікування, застосовуються симптоматичні препарати, спрямовані на ослаблення прояву хворобливих симптомів та підтримання життєвих функцій пацієнта.