Рак легені. Про захворювання

Багато пацієнтів та їхніх родичів витрачають час (1-6 міс.), намагаючись самостійно розібратися у своїй хворобі та варіантах лікування. Час в онкології це головний ресурс: чим раніше розпочато лікування – тим кращий прогноз.

Читайте, дізнавайтеся, АЛЕ, не втрачайте час!

Знайдіть лікаря, якому довіряєте та починайте лікування!

Україна посідає друге місце серед європейських країн за темпом розповсюдження ракових захворювань. У чоловіків віком від 30 до 75 років найчастіше діагностується рак легень, шлунка та кишечника, серед жіночого населення злоякісні новоутворення легень стоять на третій позиції за частотою народження після онкопатологій молочної залози та кишківника. [1]

Йдеться про фактори ризику, які не гарантують на 100%, а лише значно підвищують ймовірність захворювання:

• Куріння вже давно доведено, що цей фактор є основною причиною розвитку в легенях злоякісного процесу, з ним пов’язано близько 90% випадків патології. У сигаретному димі міститься велика кількість канцерогенних сполук. Вирішальне значення має кількість цигарок, які людина щодня викурює, якість тютюну, стаж куріння. До групи ризику входять як активні, так і пасивні курці. Дослідження показали, що, якщо один із подружжя курить, у другого ризик розвитку онкології легень зростає на 30%.[2]

• Постійне вдихання на робочому місці таких канцерогенних сполук, як азбест, хром, миш’як та інші. [3]
• Забруднене довкілля – скупчення в повітрі чадного газу, автомобільних вихлопів, токсичних промислових сполук у кілька разів збільшує ймовірність хвороби.
• У воді та ґрунті в невеликих кількостях міститься уран, при розпаді якого утворюється радон, що накопичується в навколишньому середовищі та приміщеннях у концентраціях, здатних підвищувати ризик виникнення у легких злоякісних новоутворень.
• Спадковий фактор – ймовірність патології зростає при діагностиці онкології легень у близьких родичів.

Гістологічний тип (гістотип) пухлини – це гістологічна структура пухлинної тканини, що враховує особливості розміру, форми і будови клітин, що входять до її складу.

Рак одного й того ж органу може мати кілька гістотипів, і саме від них залежать особливості перебігу захворювання, темпи розвитку злоякісного процесу, реакція на ті чи інші види лікування. Тож вибору адекватної схеми терапії необхідно точно визначити гістотип новоутворення.

Для визначення гістологічного типу проводять лабораторне патогістологічне дослідження зразків пухлинної тканини, отриманих в результаті біопсії або під час операції.

Виділяють такі основні гістотипи: [3]

• Плоскоклітинний рак легені зустрічається більш, ніж у половині всіх випадків, причому у чоловіків цей тип діагностується в три рази частіше, ніж у жінок. Буває двох підтипів: ороговіючий і неороговевальний, розрізняють різні ступені диференціювання. Найчастіше розвивається у курців зі стажем. Локалізується у центральній частині легені, виявляється, як правило, на 3-4 стадіях, при виражених симптомах. Слабко чутливий до протипухлинного лікування. Зокрема, до хіміотерапії.
• Аденокарцинома легені — другий за частотою народження серед онкопатологій легені гістотип. До складу пухлинної тканини в основному входять залізисті клітини, новоутворення зазвичай розвивається у периферичних відділах органу. Ефективними є всі види лікування, застосовується таргетна терапія.
• Дрібноклітинний рак легені  (аденокарцинома легені, железистий рак) — становить приблизно 15-20% випадків онкології легень, найчастіше розвивається у жінок, зазвичай локалізований у периферичних зонах. Від плоскоклітинного відрізняється уповільненим збільшенням розміру, який може не змінюватися протягом місяців, високою агресивністю, швидким поширенням метастазів у кістки та головний мозок. У багатьох випадках не виявляє чутливості до хіміотерапії [4]
• Крупноклеточный (немелкоклеточный) рак легкого — відрізняється низьким диференціюванням.

Залежно від ступеня злоякісності виділяють такі типи раку легені:

• високодиференційований – відрізняється меншою агресивністю, уповільненим зростанням, пізнішим метастазуванням;
• помірно диференційований – середня агресивність;
• низькодиференційований або недиференційований – висока агресивність, стрімке зростання, активне метастазування.

Локалізація новоутворення визначає розподіл на такі типи:

• центральний рак легені — найчастіше (65% випадків) тип, що вражає бронхи великого розміру (головні, сегментарні). Як правило, патологічні зміни виявляються у правій легені. Характерні симптоми виявляються досить швидко. При виборі лікувальної тактики важливе значення має також напрямок росту пухлини. Вона може збільшуватися у бік просвіту бронха (ендобронхіальне зростання), призводячи до закупорки його просвіту та порушення постачання повітрям відповідної ділянки легені (зовні це проявляється у диханні зі свистом). При проростанні новоутворення в легеневу тканину (екзофітне зростання) просвіт бронха та його прохідність протягом тривалого часу не змінюються. У разі так званого розгалуженого (перибронхіального) раку утворення рівномірно оточує та здавлює бронх;
• периферичний рак легені — виникає в результаті злоякісного переродження епітеліальних клітин бронхів дрібного розміру, альвеол. Клінічні симптоми з’являються досить тривалий час. Дослідження показали, що стимулюючі онкологічний ріст канцерогенні сполуки проникають до органу не при вдиханні, а по кровоносних або лімфатичних судинах. Саме тому ризик розвитку цього у багатьох випадках залежить від куріння чи роботи на шкідливому виробництві;
• атипові форми – відрізняються активним метастазуванням в лімфовузли, вираженими клінічними симптомами.

Стадія злоякісного процесу визначається за міжнародною системою TNM: [5]

• 0 стадія – ранній етап розвитку онкопроцесу, утворення малих розмірів не зачіпає прилеглі тканини і лімфовузли.
• 1 стадія — розміри пухлини не перевищують 3 сантиметрів, проростання у плевру та метастазування у регіонарні лімфовузли відсутнє. Розрізняють утворення Т1а, розміром до 2 сантиметрів і Т1b, максимальний розмір яких досягає 2-3 сантиметри. Діагностика утруднена, оскільки практично немає клінічних симптомів.
• 2 стадія — друга стадія раку легень характеризується розмірами новоутворення 3-7 сантиметрів (Т2а – 3-5 сантиметрів, Т2b – 5-7 сантиметрів). Патологічне вогнище локалізовано в одній ділянці легені або в сегментарному бронсі. Можливе виявлення метастазів у бронхіальних лімфатичних вузлах, проростання плеври, ателектаз (спадання) частини легені.
• 3 стадія — визначається за будь-якого розміру новоутворення, що перевищує 7 сантиметрів. Розрізняють стадію 3а (уражена плевра, грудна стінка, виявляються метастази у прилеглих лімфатичних вузлах, пухлина може перекривати просвіт бронхів) та 3b (поширюється на лімфовузли протилежної сторони грудини, діафрагму, стравохід, серцеву оболонку, грудний.
• 4 стадія — відрізняється великим розміром освіти, поширенням метастазів у віддалені органи (уражаються серце, мозок, стравохід, кістки, магістральні кровоносні судини, хребет, печінка), формуванням самостійних злоякісних вогнищ.

Прояви захворювання залежать від стадії патології, типу новоутворення, його локалізації, супутніх порушень та інших факторів. Основними болючими ознаками є:

• тривалий кашель;
• утруднене дихання, задишка;
• кровохаркання;
• біль у ділянці грудної клітки, що посилюється при вдиху;
• зменшення ваги.

Симптоми раку легенів на ранніх стадіях (1 стадія  та 2 стадія)

хвороби в деяких випадках не виявляються і виявлення патологічних змін можливе тільки при проведенні рентгенографії органів грудної клітки.

На першій стадії людина починає відчувати підвищену стомлюваність, апатію, зниження тонусу, млявість. У деяких спостерігається субфебрильна температура при раку легень. Надалі з’являються симптоми, схожі на ознаки звичайних респіраторних хвороб. Часто пацієнти не звертають особливої ​​уваги на погіршення самопочуття, намагаючись упоратися з нездужанням звичайними засобами. На жаль, поліпшення не відбувається, навпаки, кашель стає дедалі сильнішим, з’являється задишка, хрипоту, біль у грудині. Людина продовжує втрачати вагу, відчуває наростаючу слабкість. Незважаючи на застосування різних антибіотиків, характерні симптоми пневмонії слабшають на короткий час, а потім відновлюються з новою силою. [6]

При збільшенні розмірів освіти та поширенні злоякісного процесу на прилеглі тканини відзначаються збільшення лімфовузлів, пожовтіння шкірних покривів, хворобливі відчуття у кістках. [7]

Рак легенів 3 стадія

характеризується такими проявами:

• постійний кашель, що не проходить від застосування лікарських засобів;
• поява у мокроті домішок крові;
• біль у грудях, що посилюються при вдиханні повітря;
• субфебрильна температура;
• повторювані через нетривалий час пневмонії та бронхіти;
• вислуховування хрипів у легенях;
• задишка, хрипкий голос;
• втрата апетиту та значне зниження ваги;
• головні болі;
• запаморочення;
• порушення мовної та зорової функцій;
• болючість у плечі та передпліччя, оніміння пальців рук.

Рак легенів 4 стадія відрізняється:

• сильними нападами кашлю;
• кровохарканням, гнійним мокротинням;
• вираженими болями у грудях;
• утрудненим диханням;
• стенокардією, іншими кардіопатологіями;
• легеневою кровотечею;
• травними розладами;
• порушенням функціонування віддалених органів, уражених метастазами.

Ознаки розрізняються за різних типів локалізації новоутворення:

• центральний рак легені — кашель різного характеру (сухий, з мокротою з кривавими домішками), часті пневмонії, субфебрильна температура, задишка, біль у грудях;
• периферичний – нагадує не піддається лікуванню, мляво протікає пневмонію. Виникнення паранеопластичного синдрому (ураження систем організму токсичними речовинами, що виділяються злоякісними клітинами), який виявляється у утрудненій ходьбі, проблемах з координацією рухів, вестибулярних розладах, порушеннях мови, нездатності проковтнути їжу, погіршення сну, пам’яті, пам’яті. Також спостерігається підвищений вміст кальцію (при плоскоклітинному раку) та знижений рівень натрію (при дрібноклітинному раку);
• пухлина Панкоста (вражає верхівку легені) – яскраво виражені больові відчуття в області плечей, ослаблені кисті рук, порушення чутливості кистей та передпліч, м’язова атрофія.

Висока агресивність та раннє метастазування характерні для дрібноклітинного типу раку легень, що визначає несприятливий прогноз.

Метастази поширюються кількома способами:

• лімфогенним – проникнення в прилеглі та регіонарні лімфовузли та подальше поширення по лімфатичній системі.
• гематогенним – проростання освіти в кровоносні судини та поширення злоякісних клітин за кровоносною системою.
• імплантаційний – шляхом проростання пухлини в плевру.

Як правило, множинні регіонарні та віддалені метастази виявляються на пізніх (3-4) стадіях захворювання. У такому випадку застосовується паліативна хіміотерапія або опромінення, спрямовані на ослаблення хворобливих симптомів, покращення стану та продовження життя пацієнта. [8]

Виявлення патології на ранніх стадіях ускладнюється тим, що поверхневий огляд та рентгенографічне дослідження малоінформативні. Крім того, захворювання часто протікає безсимптомно, а хворобливі ознаки, які відчуває пацієнт, подібні до таких при звичайних респіраторних захворюваннях.

Для встановлення діагнозу проводиться комп’ютерна томографія. Для виявлення та визначення стадії дрібноклітинного раку, діагностики пухлини Панкоста, з’ясування обсягу запланованого оперативного втручання призначається ПЕТ-КТ. [9]

Найбільш ефективним з додаткових діагностичних методів є бронхоскопія — візуальне дослідження, що проводиться за допомогою трубки, що вводиться в бронхи, з прикріпленим до неї об’єктивом. Під час бронхоскопії можливе взяття біоптату для подальшого гістологічного аналізу. [10]

Якщо проведення біопсії неможливе через локалізації вогнища у важкодоступному місці, пацієнту показано трансторакальну біопсію, при якій зразок тканини береться через прокол грудної стінки. У деяких випадках проводиться діагностична торакоскопія або торакотомія, при якій проводиться операція розтину грудної клітки.

Для визначення стадії онкопроцесу, ступеня поширеності утворення, вибору тактики лікування застосовуються:

• ультразвукове дослідження;
• бронхоскопія;
• комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія;
• радіонуклідні методи дослідження.

Методи лікування підбираються залежно від типу та злоякісності новоутворення, його локалізації, поширеності, стадії процесу, загального стану пацієнта.

Хірургічний метод показаний у разі недрібноклітинного раку, тоді як дрібноклітинний у більшості випадків піддається тільки хіміотерапевтичному лікуванню. При оперативному втручанні можливе видалення пухлини та оточуючих її тканин, а також всієї легені. Для підвищення ефективності проводиться радіотерапія чи ад’ювантна хіміотерапія. Позитивні результати отримані при лікуванні недрібноклітинного раку радіочастотною абляцією – введення в утворення голки, на яку надходить високочастотний електричний струм, який знищує злоякісні клітини.

Хіміотерапія при раку легенів має на увазі проведення неоад’ювантних та ад’ювантних курсів, як у поєднанні з променевою терапією, так і самостійно. Неоперабельний рак легені чутливий до лікування таргетними, імунопрепаратами. Проведення хіміотерапевтичних курсів на ранніх стадіях дає можливість не просто зменшити розміри утворення та запобігти поширенню метастазів, а й забезпечити тривалу стійку ремісію. [11]

Променева терапія раку легені має досить високу ефективність при лікуванні різних типів. Неоад’ювантна радіотерапія дає змогу зменшити розмір пухлини, полегшуючи хірургу її видалення. Проведення опромінення після операції спрямоване на знищення злоякісних клітин, що залишилися.

Обов’язкове питання пацієнтів та їхніх близьких – скільки живуть із раком легень? Відповідь залежить від стадії, на якій було виявлено утворення та розпочато його лікування, типу онкопатології, її поширеності, ступеня метастазування.

Якщо при виявленні пухлини на перших двох стадіях, п’ятирічна виживання спостерігається приблизно у половини пацієнтів, то на третій стадії їх кількість знижується до 15%, а на четвертій термінальній практично до нуля.

Найбільш агресивним із злоякісних утворень легень є дрібноклітинний тип, при якому п’ятирічна виживання становить 1-5%. У разі недрібноклітинного раку багато залежить від можливості успішного хірургічного видалення. Застосування сучасних таргетних препаратів у чверті пацієнтів продовжує життя більш ніж на рік. [12]

1. Lindsey A. Torre, RebeccaL. Siegel, Ahmedin Jemal / Lung Cancer Statistics // https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-319-24223-1_1
2. Janakiraman Subramanian, Ramaswamy Govindan / Lung Cancer in Never Smokers: A Review // Journal of Clinical Oncology.- https://ascopubs.org/doi/abs/10.1200/jco.2006.06.8015
3. Pia Nynäs / Настанова 00139. Хвороби, спричинені впливом азбесту // Настанови на засадах доказової медицини. Створені DUODECIM Medical Publications, Ltd. – 2016-09-27 https://guidelines.moz.gov.ua/documents/3038
4. https://www.webmd.com/lung-cancer/lung-cancer-types#1
5. 5. Wanyin Lim, Carole A. Ridge, Andrew G. Nicholson and Saeed Mirsadraee / The 8th lung cancer TNM classification and clinical staging system: review of the changes and clinical implications // Quant Imaging Med Surg. 2018 Aug; 8(7): 709–718. doi: 10.21037/qims.2018.08.02
6. https://www.mayoclinic.org/diseases-conditions/lung-cancer/symptoms-causes/syc-20374620
7. https://www.cancer.org/cancer/lung-cancer/about/what-is.html
8. Rita Janes / Настанова 00339. Паліативна терапія // Настанови на засадах доказової медицини. Створені DUODECIM Medical Publications, Ltd. – 2017-06-14 https://guidelines.moz.gov.ua/documents/3218
9. https://www.researchgate.net/profile/Lauren_Collins2/publication/6576120_Lung_Cancer_Diagnosis_and_Management/links/00b4952d3f9c7b8434000000/Lung-Cancer-Diagnosis-and-Management.pdf
10. Arroliga AC, Matthay RA / The role of bronchoscopy in lung cancer // Clinics in Chest Medicine.- 01 Mar 1993, 14(1):87-98. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/8462250
11. Aija Knuuttila / Настанова 00131. Рак легень // Настанови на засадах доказової медицини. Створені DUODECIM Medical Publications, Ltd. – 2017-03-21 https://guidelines.moz.gov.ua/documents/3032
12. https://www.cancer.org/cancer/lung-cancer/detection-diagnosis-staging/survival-rates.html