Переливання крові при онкологічних захворюваннях

У ряді випадків онкопацієнтам необхідне переливання крові (гемотрансфузія). Кров є однією з фізіологічних систем організму, тому гемотрансфузія сприймається як один із видів трансплантації. Переливання донорської крові повинно проводитись у спеціалізованій медичній клініці, під постійним контролем, із дотриманням усіх правил. Обов’язковою умовою є визначення сумісності крові донора та реципієнта за групою та резус-фактором. Дізнавшись про необхідність гемотрансфузії, багато хворих задаються безліччю питань, що їх турбують. У цій статті ми вирішили розповісти про те, що являє собою переливання крові, навіщо його проводять, і наскільки небезпечна ця процедура.

• Основні функції крові
• Показання до переливання крові у онкопацієнтів
• Протипоказання до переливання крові при онкозахворюваннях
• Види гемотрансфузії
• Як проводиться процедура?

Кров є середовищем, що омиває внутрішні органи, виконує багато життєво важливих функцій:

• транспорт кисню;
• перенесення до клітин поживних та біологічно активних речовин (ферменти, гормони та ін.);
• імунний захист організму;
• регуляція температури;
• видалення кінцевих продуктів обміну.

До складу крові входять два компоненти:

• плазма (рідка складова) – рідина з розчиненими в ній солями, органічними сполуками (білки, вуглеводи, ліпіди), іони та ін;
• формні елементи (клітини) – еритроцити (червоні тільця), до складу яких входить гемоглобін – відповідальні за транспорт кисню, лейкоцити (білі тільця) – забезпечують функціонування імунної системи та неспецифічний захист організму, тромбоцити – відповідальні за згортання крові для зупинки кровотечі.

При протіканні злоякісного процесу процедура призначається у таких випадках:

• інтенсивна внутрішня кровотеча (зустрічається при раку кишківника, шлунка, жіночої репродуктивної системи);
• крововтрати при хірургічних втручаннях;
• хронічні форми анемії;
• ушкодження кісткового мозку, що виступає головним кровотворним органом, а також внутрішніх органів, відповідальних за нормальну кількість клітинних елементів крові та виконання ними своїх функцій (селезенка);
• негативний вплив хіміотерапевтичних препаратів на кістковий мозок, інші органи кровотворення, порушення продукції тромбоцитів (зростання ризику кровотеч), лейкоцитів (пригнічення імунної системи).

• Серцева недостатність.
• Розлади мозкового кровообігу.
• Ніркова та печінкова недостатність, деякі форми нефриту.
• Тромбоемболічний синдром.
• Порушення обміну білків.
• 3 стадія гіпертонічної хвороби.

Переливання крові при онкології включає такі різновиди процедури:

• переливання еритроцитарної маси — переливання крові при анемії показано у разі різкого зменшення кількості еритроцитів та рівня гемоглобіну, що проявляється появою у пацієнта ускладненого дихання, задишки, запаморочення, збліднення шкірних покривів. За наявності серцевих та легеневих захворювань може бути проведено на тлі незначного зменшення показника гемоглобіну. Також гемотрансфузія може призначатися до проведення оперативного лікування, пов’язаного з можливістю масової кровотечі;
• переливання плазми — оскільки до складу плазми входять фактори згортання крові, необхідні для утворення тромбу, що перекриває пошкоджену судину при кровотечі, показанням є високий рівень кровоточивості. Крім того, призначається при синдромі ДВЗ, що виявляється в тромбоутворенні в дрібних кровоносних судинах, витраті на це всього резерву тромбоцитів та факторів згортання;
• переливання тромбоцитарної маси – одним із побічних ефектів хіміотерапії, залучення до злоякісного процесу кісткового мозку виступає різке зменшення кількості тромбоцитів. Тромбоцити переливаються пацієнтові у разі падіння числа тромбоцитів до критичного показника, високого ризику кровотеч, підвищеної кровоточивості, при плануванні хірургічного втручання, пов’язаного зі значною крововтратою;
• переливання лейкоцитарної маси – показано при зменшенні числа лейкоцитів та пригніченні активності імунної системи. Самі білі тільця переливаються у поодиноких випадках. Як правило, їх замінюють так званими колонієстимулюючими факторами, що стимулюють природну продукцію лейкоцитарних клітин;
• переливання розчину факторів згортання (кріопреципітату) — показано при кровоточивості, високому ризику масованої кровотечі.

Гемотрансфузія викликає не більше дискомфорту, ніж укол у вену для взяття аналізу крові, проте для попередження виникнення ускладнень необхідно дотримуватись наступних правил переливання крові:

• проведення процедури в асептичних умовах;
• визначення перед гемотрансфузією групи крові та резус-фактора реципієнта —сумісність груп крові при переливанні має першочергове значення при доборі донора;
• категорично забороняється переливати кров, не досліджену на наявність вірусів гепатиту, ВІЛ, цитомегаловірусу та сифілісу;
• за один сеанс переливається максимум 500 мл крові, яка може зберігатися не довше 21 дня при температурі від 4 до 9°С.

Перед початком трансфузії пакет із призначеною для переливання кров’ю витримується при кімнатній температурі протягом півгодини. Голку вводять у вену або підключають до встановленого раніше венозного катетера. Процедура триває від півгодини до трьох годин.