Лапароцентез

Вартість послуг у клініці «Добрий прогноз»

Проводимо лапароцентез у день звернення. Запишіться на онлайн-консультацію до хірурга. Хірург визначить можливість проведення процедури та призначить час.

Амбулаторно. Не потрібно госпіталізації до стаціонару. Ви приїжджаєте на лапароцентез і за кілька годин залишаєте клініку.

Ми завжди на зв’язку зі своїми пацієнтами. Якщо після процедури або наступного дня у вас з’являться питання, ви завжди можете звернутися до нашого кол-центру для зв’язку з лікарем.

Необхідно взяти із собою: медичну документацію, результати обстежень, виписку, гістологію.

Лапароцентез є лікувально-діагностичною процедурою евакуації патологічного вмісту черевної порожнини за допомогою проколу стінки очеревини та введення в порожнину спеціального інструменту — троакара. У статті йтиметься про особливості цієї методики, техніку її проведення та можливі ускладнення.

Асцит виникає у пацієнтів внаслідок того, що відбувається при різних захворюваннях порушення венозного відтоку крові, підвищення внутрішньочеревного тиску. Подібні зміни спричиняють просочування рідини в порожнину очеревини.

Рішення про необхідність проведення лапароцентезу лікар приймає, враховуючи в першу чергу обсяг рідини, який накопичився в черевній порожнині. Якщо рідини досить мало, пацієнту призначають курс сечогінних препаратів, під дією яких за недовго вдається природним шляхом позбутися надлишків води. Однак при прогресуванні асциту об’єм рідини може досягати 5-10, а у тяжких випадках і 20 літрів. Таким пацієнтам необхідне проведення лапароцентезу.

Процедура виконується не тільки з лікувальними (видалення рідини, що накопичилася при асциті), але і з діагностичними цілями в таких випадках:

• асцит;
• закриті травми живота, при яких поставити точний діагноз не вдається під час проведення інших інструментальних та лабораторних досліджень;
• політравми, у яких пошкоджується кілька органів;
• травми живота з розвитком ускладнень у вигляді шоку або коми;
• проникаючі поранення грудної клітки з підозрами на пошкодження діафрагми;
• розрив кісти, що спричинив кровотечу в черевну порожнину;
• підозри на перитоніт;
• внутрішньочеревне введення лікарських препаратів.

Протипоказаннями до проведення процедури є:

• спайковий процес у черевній порожнині;
• друга половина вагітності;
• метеоризм;
• масштабне ураження кишкової стінки;
• новоутворення значного розміру, розташовані в черевній порожнині;
• гнійно-запальні процеси.

Рішення щодо необхідності проведення лапароцентезу приймається індивідуально для кожного пацієнта. За наявності достатнього часу перед процедурою проводиться лабораторно-інструментальна діагностика (лабораторні аналізи, УЗД). Якщо хворий потребує невідкладної допомоги, лапароцентез проводиться негайно, даючи можливість з’ясувати причину патології та побудувати правильну схему лікування.

Перед виконанням лапароцентезу пацієнту необхідно пройти ультразвукове та рентгенологічне обстеження, визначити показник згортання крові. Крім того, лікареві слід повідомити про наявність алергії на лікарські препарати, про препарати, які хворий приймає постійно.

Незадовго до процедури слід випорожнити сечовий міхур, бажано очистити кишківник за допомогою клізми.

Лапароцентез проводиться під місцевим знеболенням, при цьому пацієнт зазвичай сидить на стільці, але може лежати на спині. Область проколу обробляється антисептичним засобом (спирт, йод). Після знеболювання проводиться пункція в нижній частині живота (по серединній лінії, між лобковою зоною та пупком). Для цього використовується троакар для лапароцентезу – спеціальний інструмент, який складається з циліндра зі стилетом (металевий стрижень із загостреним кінцем) усередині.

Обертальними рухами троакар вводиться в порожнину очеревини (про момент проникнення свідчить раптове зникнення опору). Проникнувши в черевну порожнину, лікар витягає з троакара стилет, після чого з циліндра починає виділятися рідина, яка збирається в призначену для цього ємність. Близько 10-15 мл рідини направляють в лабораторію для аналізу.

При послабленні струменя рідини, що виділяється, живіт пацієнта стягують рушником, що покращує відтік і сприяє збільшенню показників внутрішньочеревного тиску.

Після завершення процедури та вилучення троакара місце пункції обробляють йодом, накладають асептичний пластир, а в деяких випадках (при необхідності розрізу та наявності рани) накладають один-два шви.

При правильному проведенні процедури ускладнення виникають нечасто. У деяких пацієнтів можуть спостерігатися такі порушення:

• ушкодження черевних органів;
• кровотеча;
• інфікування місця проколу.

Ускладнення частіше розвиваються у таких випадках:

• друга половина вагітності;
• наповнений сечовий міхур;
• наявність у пацієнта кровотечі;
• неповноцінне харчування.

Негайно слід звернутися за медичною допомогою, якщо після лапароцентезу підвищується температура, виникають ознаки інфікування, з’являється болючість і припухлість у місці проколу, слабкість, ускладнення дихання, кашель.