Резекція шлунка

Незважаючи на створення та численні клінічні випробування нових препаратів та терапевтичних методик, на сьогоднішній день основним і найбільш ефективним лікувальним методом, як і раніше, залишається хірургічний. У цій статті ми розповімо, що таке резекція шлунка, які різновиди цієї операції бувають і в яких випадках проводяться.

• Різновиди операції
• Способи проведення операції
• Показання
• Підготовка до операції
• Ускладнення
• Харчування після резекції шлунка

дізнатись докладніше про лікування

Резекція шлунка — це оперативне втручання, під час якого видаляється частина шлунка, після чого відновлюється шлях проходження їжі травним каналом за допомогою створення анастомозу (сполуки) між куксами шлунка та тонким кишківником. Анастомоз накладається між шлунком і худою або дванадцятипалою кишкою.

Виділяють кілька різновидів операції, що різняться залежно від деяких факторів:

• Обсяг ділянки, що резецюється:
  • економна — віддаляється від третьої частини до половини органу;
  • типова (широка) — видаляється до двох третин шлунка;
  • субтотальна – видаляється 4/5 шлунка;
  • тотально-субтотальна — резецується 90% органу;
  • гастроктомія — видалення шлунка повністю.
• Локалізація та розміри новоутворення:
  • субтотальна резекція — у нижньому відділі;
  • гастроктомія — у середній або верхній частині;
  • субтотальна проксимальна резекція — локалізована у верхньому відділі пухлина незначних розмірів.
• Розташування пухлинного вогнища:
  • пилоантральна — резекція області воротаря та печеристої частини;
  • антрумектомія;
  • проксимальна резекція;
  • дистальна резекція;
  • резекція кардіальної галузі;
  • часткова резекція;
  • циркулярна резекція.

У разі діагностики захворювання на початкових етапах можливе видалення онкоутворення за допомогою ендоскопічної операції. Сьогодні у багатьох країнах резекція шлунка переважно проводиться лапароскопічним (закритим) способом. Так, у Японії лапароскопічна резекція останніми роками стала стандартом. При цьому обов’язково виконується лімфодисекція – видалення регіонарних лімфатичних вузлів у комплексі з клітковиною. Таким чином, видаливши первинне пухлинне вогнище і раніше інших органів, що піддаються метастазування регіонарні лімфовузли, вдається максимально уникнути рецидивів і погіршення стану.

Резекція шлунка проводиться двома способами:

• резекція шлунка по Більрот 1 — кукс шлунка з’єднується анастомозом «кінець у кінець» з дванадцятипалою кишкою. Перевагами цього типу є збереження нормального функціонування травної системи, простіше виконання. До недоліків відносяться часте розвиток післяопераційного анастомозиту (запалення області анастомозу), протипоказання у разі раку шлунка;
• резекція по Більрот 2 – кукси шлунка і дванадцятипалої кишки зашиваються, шлунок з’єднується з худою кишкою за допомогою гастроентероанастомозу «бік у бік». Показана у разі онкозахворювань органу.

Як і у разі інших оперативних втручань, у разі резекції шлунка розрізняють абсолютні та відносні показання. До перших відносяться рак шлунка, підозри на злоякісне переродження шлункової виразки, повторювані кровотечі зі шлунка та кишківника. Відносні показання включають незагоєну протягом тривалого часу або перфоровану виразку.

Хірургічне лікування залишається найефективнішим, що забезпечує тривалу ремісію. Оперативне видалення новоутворення застосовується як при 0 стадії (неінвазивний рак), так і при подальшому прогресуванні захворювання. При вирішенні необхідності операції враховують стадію онкозахворювання, гістотип і розміри пухлини. Наприклад, на 3 стадії пацієнту проводять неоад’ювантний (передопераційний) курс хіміопроменевої терапії, а до хірургічного лікування переходять після зменшення розмірів новоутворення та залучених до злоякісного процесу лімфовузлів.

Для прийняття рішення про необхідність та вид резекції пацієнту необхідно пройти такі обстеження:

• ендоскопічне дослідження з одночасною біопсією для отримання зразка пухлинної тканини для подальшого патогістологічного аналізу;
• рентгенографія шлунка;
• КТ органів черевної порожнини та грудної клітки.

Під час підготовки до операції призначаються:

• загальний та біохімічний аналізи крові та сечі;
• аналізи на наявність вірусів гепатиту В та С, ВІЛ, сифіліс;
• ЕКГ.

За кілька днів до процедури пацієнт перекладається на дієту, що щадить, засновану на рідкій і перетертій їжі. Безпосередньо перед операцією шлунок промивається слабким розчином марганцівки, проводиться премедикація (введення седативних легких препаратів).

Найбільш поширені ускладнення після резекції шлунка:

• анастомозит — розвиток запального процесу в галузі анастомозу;
• перитоніт;
• післяопераційні кровотечі;
• анемія;
• печія.

Після проведення операції важко перетравлення їжі, крім того пацієнт ослаблений, відчуває біль. Щоб максимально спростити процес перетравлення і пом’якшити відчуття дискомфорту, що виникає після їжі, лікар підбирає певну дієту і режим харчування.

Дієта після резекції шлунка ґрунтується на наступних принципах:

• пацієнту рекомендовано дрібне харчування — їжа повинна прийматися малими порціями не менше 5 разів на день;
• за один раз можна випивати не більше 200 г рідини (в іншому випадку навантажується травна система);
• продукти відварюються, запікаються або готуються на пару;
• їжа повинна бути теплою, в жодному разі занадто гарячою або холодною.

Меню має бути багате на тваринні білки, тому в раціон необхідно включити нежирні сорти м’яса, риби та молочних продуктів, яйця. Сирі фрукти та овочі можна їсти лише у протертому вигляді. У той же час слід максимально обмежити вживання цукру, солодощів, випічки. Також необхідно виключити з раціону жирну рибу та м’ясо, м’ясні та грибні відвари, солоні, гострі, смажені та копчені страви, маринади.

До щоденного раціону пацієнта повинні входити:

• нежирні сорти м’яса та птиці, така риба, як мінтай, короп, хек, судак;
• нежирне молоко, сир та кисломолочні продукти;
• овочеві пюре та пудинги;
• зварені некруто яйця, приготовлені на пару омлетів;
• запечені або перетерті ягоди та фрукти;
• неміцний зелений та чорний чай, кава з додаванням молока або вершків, соки.