Передопераційне обстеження за 1 день у клініці Добрий Прогноз.

Простий, доступний та безпечний метод діагностики за допомогою ультразвуку, що застосовується у всіх галузях медицини.

Сучасні УЗД-апарати оснащені різними датчиками, що дозволяє найбільш повно дослідити внутрішні органи.

Процедура УЗД безболісна, не несе променевого навантаження, не має протипоказань і не потребує особливої підготовки.

Будь-яка операція є випробуванням для організму, що можна порівняти із значним фізичним навантаженням. Чим більший оперативний обсяг, тим більша операційна травма, тим триваліша операція, більша кількість препаратів для наркозу, які отримує пацієнт і тим вищий рівень загального навантаження на організм.

Беручи пацієнта в операційну, хірурги та анестезіологи повинні бути впевнені, що загальний стан організму пацієнта, робота його життєво важливих органів (серце, легені, печінка, нирки) перебувають у такому стані, який дозволить пацієнтові перенести ці навантаження. Передопераційне визначення функції цих органів та загального стану організму проводиться методом лабораторного обстеження.

Лабораторне обстеження у клініці проводиться відповідно до нормативних документів МОЗ України.

Передопераційне обстеження включає такі аналізи:

Дослідження крові та сечі

• Аналіз крові клінічний – оцінка рівня гемоглобіну, кількості еритроцитів, лейкоцитів та тромбоцитів у крові, швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ)
• Аналіз крові біохімічний – дозволяє оцінити роботу печінки, нирок, підшлункової залози, жовчного міхура
• Цукор крові – для визначення цукрового діабету
• Група крові та резус-фактор
• Коагулограма – визначення згортання крові, що особливо важливо при операціях
• Аналіз сечі загальний – функції виділення та запальні процеси в сечовій системі

Дослідження на парентеральні інфекції (передані через кров або статевим шляхом)

• RW (реакція Вассермана) – діагностика сифілісу
• ВІЛ – діагностика
• Вірусний гепатит В
• Вірусний гепатит С

Крім цього, при різних видах патології можуть бути додатково призначені різні обстеження, які необхідні лікарям, що лікують і оперують, щоб прийняти рішення який метод оперативного лікування у даного пацієнта є оптимальним і найбільш безпечним.

Наприклад:

• Спірографія
• Гастроскопія
• Колоноскопія
• КТ
• МРТ
• Бронхоскопія

Обсяг обстежень визначається лікарем на консультації після ухвалення пацієнтом рішення про операцію.

Результатаналізу отримуємо за 1 день (2).

Трепан-біопсія

Вид гістологічного дослідження з використанням спеціальної голки з різьбленням на кінці. Використовується для забору матеріалу за наявності патологічних процесів: ракові захворювання, злоякісні пухлини, щодо імуногістохімічного аналізу.

Вгвинчуючись у місце пухлини, голка забирає частинки тканини, які йдуть на дослідження. Застосування трепан-біопсії дозволяє отримати набагато більше матеріалу для дослідження, ніж стандартна біопсія пункції.

Процедура проводиться амбулаторно під місцевою анестезією.

Тонкоголкова біопсія

Простий та ефективний метод діагностики онкологічних захворювань. Застосовується також для забору матеріалу з лімфатичних вузлів та вузлових новоутворень невеликого розміру, що знаходяться поблизу магістральних судин або поблизу поверхні тіла.

Процедура проводиться під контролем апарату УЗД. Тонкою голкою лікар робить 2-3 уколи у різних місцях досліджуваного новоутворення, забираючи матеріал у порожній шприц. Вміст шприца наноситься на тонке лабораторне скло і спрямовується на цитологічний аналіз.

Операція займає трохи більше хвилини, особлива підготовка не потрібна.

Сучасний, інформативний та безпечний метод дослідження організму. Замінює безліч процедур та обстежень, включаючи УЗД та рентгенографію. Застосування комп’ютерної томографії (4) дозволяє зробити швидке обстеження (1) і значно заощадити час при постановці діагнозу. КТ незамінний у діагностиці захворювань органів черевної порожнини, малого тазу, нервової та серцево-судинної систем, онкологічних захворювань, захворювань головного мозку.

Найефективніший метод діагностики. Дозволяє діагностувати захворювання головного мозку, спинного мозку, суглобів, хребта, деяких органів черевної порожнини та малого тазу, серця, судинної системи. Застосовується як метод уточнюючої діагностики. МРТ (5) дозволяє отримувати якісні знімки м’яких тканин без введення контрастного препарату, і не дає променевого навантаження на пацієнта.

Ця діагностична процедура використовується для обстеження кишківника. Виконується за допомогою колоноскопа – гнучкого зонда з підсвічуванням та відеокамерою, зображення з якої виводиться на екран монітора. За допомогою колоноскопа можна побачити проблемні ділянки кишечника та визначити наявність патології.

Ця процедура дозволяє:

• оцінити стан слизової оболонки кишківника;
• виявити осередки запальних процесів;
• встановити наявність гемороїдальних тріщин</ span>, вузлів, поліпів, дивертикул, пухлин, сторонніх тіл;
• взяти на дослідження матеріал для визначення його природи: злоякісне чи доброякісне новоутворення, що «оселилося» в організмі;
• видалити поліпи та невеликі доброякісні пухлини без хірургічного втручання;
• витягти чужорідне тіло;
• зупинити кишкову кровотечу;
• отримати якісне фото поверхні товстого кишківника.

Колоноскопія (6) визнана одним із найбільш безпечних та ефективних методів обстеження.

Процедура безболісна, у ряді випадків лікар може вдатися до місцевих знеболювальних засобів (мазь або гель), залежно від індивідуальної переносимості пацієнта.

Уся процедура займає близько 10 хвилин. Особливих рекомендацій чи обмежень після процедури немає.

Ендоскопічний метод дослідження шлунково-кишкового тракту. Дає можливість провести огляд стравоходу, шлунка та дванадцятипалої кишки за допомогою гастроскопа, який вводиться пацієнтові через рот та стравохід.

За допомогою гастроскопії (7) вдається побачити патології стравоходу, шлунка, розпізнати виразку шлунка і кишківника.

Процедура безболісна, але все ж таки викликає певні неприємні відчуття. Перед проведенням лікар може призначити седативні препарати, знеболюючий укол або місцеву анестезію – побризкати в горло новокаїном або лідокаїном для зниження блювотного рефлексу.

Перед початком повідомте лікаря про наявність хронічних захворювань, алергії на певні медпрепарати, інші моменти, які можуть бути важливими.

Процедура проводиться натще. Рекомендується не їсти за 8 годин, а рідина – за 1-2 години до процедури.

Ректороманоскопія (8) дозволяє найбільш точно і достовірно дослідити пряму кишку та нижній відділ сигмовидної кишки. Процедура проводиться за допомогою ректоскопа, який вводиться через задній прохід пацієнта на глибину 20-35 см. Ректоскоп – вигнута трубка діаметром 2 см, зі збільшувальною оптикою та освітлювальним приладом на кінці. За допомогою ректоскопа лікар може розглянути найдрібніші зміни слизової оболонки, наявність пухлинних захворювань та взяти матеріал для гістологічного дослідження.

Процедура малоболісна, попередня анестезія не потрібна. У поодиноких випадках застосовується місцева анестезія (лідокаїновий гель), а іноді, на вимогу пацієнта, внутрішньовенна анестезія.

Пухлинні маркери – специфічні білки, які виробляють пухлинні клітини. Їхня концентрація в крові може свідчити про наявність або відсутність злоякісної пухлини. Вчасно виявлені онкомаркери дають реальний шанс запобігти онкологіі, поки пухлина перебуває на нульовій стадії.

Сьогодні в медичній практиці можна розпізнати та виявити близько 20 різних онкомаркерів.

Сама процедура проводиться натщесерце, не менше ніж через 8 годин після останнього прийому їжі. Кров береться із вени.

Головна перевага аналізу на онкомаркери – його здатність виявити хворобу на такій ранній стадії, яку іншими методами діагностики виявити не вдасться.

Цитология

Цитологія (10)вивчає особливості будови клітин, клітинний склад органів та тканин організму в нормі та при патологічних відхиленнях. Цитологічне дослідження проводиться з виявлення злоякісної чи доброякісної пухлини, і навіть непухлинних утворень на клітинному рівні.

Основне завдання цитологічного методу дослідження – встановити, чи є в організмі злоякісне новоутворення.

Перевага цитологічних досліджень у тому, що вона допомагає виявити рак на початковій стадії та практично у всіх тканинах організму.

Гістологія

Гістологія (11) Досліджує зрізи тканин. Її головне завдання – визначити тип злоякісного новоутворення та його характеристики. Аналіз тканин на гістологію дозволяє відрізнити онкологічні захворювання від неонкологічних. Без результатів цього аналізу постановка діагнозу «онкологія» неможлива.

Якщо морфологічний аналіз не дає чіткої відповіді, чи є зразок тканини злоякісною пухлиною, чи виникає потреба у додаткових дослідженнях, підключається імунологістохімія (12).

Імуногістохімія

Імуногістохімія (ІХГ) – метод дослідження тканин за допомогою специфічної реакції антитіл. Суть полягає в тому, що відібраний для дослідження матеріал після фіксації та мікротомування проходить спеціальне забарвлення, що дозволяє на кожному етапі дослідження зрізів диференціювати фенотип, причини та механізми розвитку пухлини.

Імуногістохімічні дослідження дозволяють діагностувати пухлини, встановлювати природу та причини їх походження, визначати первинне пухлинне вогнище, виявляти патологічну трансформацію клітин, виявляти резистентність клітин пухлини до променевої терапії и к хіміотерапії,робити прогноз щодо перебігу захворювання та можливості застосування таргетної терапії.