Лікування хвороби Лайма (кліщового бореліозу)

Хвороба Лайма (кліщовий бореліоз – інфекційне захворювання, викликане бактеріями роду Borrelia, які передаються людині при укусі інфікованого іксодового кліща. Це багатофазне захворювання, здатне вражати суглоби, внутрішні органи та нервову систему людини, що робить його однією з найбільш серйозних інфекцій, які передаються через укус кліща.

Кліщовий бореліоз має три стадії розвитку, кожна з яких характеризується різними симптомами та ступенем ураження організму.

• Рання локалізована стадія (1–30 днів після контакту з інфікованим кліщем). Основна ознака – мігруюча еритема, кільцеподібна висипка в місці укусу, яка розширюється в міру прогресування. Це один із перших ознак інфекції, але не всі пацієнти його помічають.
• Рання дисемінована стадія (тижня-місяць після укусу). По мірі поширення інфекції з’являються додаткові симптоми, такі як лихоманка, болючість суглобів, нездужання, головний та м’язовий біль. Можливі порушення роботи серця та периферичної нервової системи.
• Пізня дисемінована стадія (місяці-роки після укусу). Якщо хвороба не була вчасно діагностована та вилікована, розвивається хронічна інфекція, що супроводжується артритом, запаленням суглобів, ураженнями нервової системи (енцефалопатії) та порушеннями когнітивних функцій.

Основною причиною розвитку хвороби Лайма, як згадувалося раніше, є зараження бактеріями Borrelia burgdorferi, переносниками якої є іксодові кліщі. Шлях зараження – укус інфікованої комахи. Потім бактерія проникає в організм і починає поширюватись через кров. Важливо відзначити, що кліщ повинен залишатися присмоктаним до шкіри не менше 24-48 годин для передачі інфекції, тому дуже важливо якнайшвидше видалити кліща і провести його дослідження для виявлення можливої ​​загрози.

Основними зонами ризику є лісові та трав’янисті території – житла кліщів. Сезон активності комах – весна і літо, саме тоді ймовірність укусу найбільш висока.

Симптоми хвороби Лайма варіюють залежно від стадії розвитку процесу та індивідуальних особливостей пацієнта. До ранніх ознак можна віднести:

• Мігруючу еритему – характерний кільцеподібний висип у місці укусу.
• Субфебрильну температуру чи лихоманку.
• Втому, нездужання.
• Головний біль.
• Болючість м’язів та суглобів.

На пізніших етапах розвитку інфекція може вражати різні системи організму, викликаючи серйозніші симптоми:

• Артрит з вираженим больовим синдромом та набряком суглобів.
• Ураження нервової системи: параліч лицьового нерва, невропатії, менінгіт.
• Порушення серцевого ритму (бореліозний кардит), які можуть призвести до серйозних аритмій та серцевої недостатності.
• Когнітивні порушення, проблеми із пам’яттю, концентрацією.

Якщо залишити хворобу від укусу кліща поза увагою, вона може призводити до серйозних та тривалих наслідків. Найчастіші ускладнення включають хронічний артрит, який може зберігатися протягом багатьох років після первинної інфекції, та стійкі неврологічні порушення, такі як нейробореліоз. Ці стани можуть значно погіршити якість життя пацієнта, викликаючи постійні болі, зниження рухливості та когнітивні розлади. Бореліозний кардит також є серйозним ускладненням, здатним призвести до аритмії і навіть раптової серцевої смерті.

Діагностика хвороби Лайма ґрунтується на комплексному підході, який включає аналіз клінічної картини, лабораторні тести та епідеміологічні дані (контакт із зоною проживання кліщів). Основні методи діагностики включають:

• Серологічні тести на виявлення антитіл до бактерії Borrelia burgdorferi. Спочатку використовується імуноферментний аналіз (ІФА), який за позитивного результату підтверджується методом імуноблотінгу (Вестерн-блот).
• Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР): використовується для виявлення ДНК бактерії, особливо в біоптаті тканин або синовіальної рідини при підозрі на артрит.

Також важливим є ретельний збір анамнезу, особливо якщо пацієнт проживає або нещодавно відвідував ендемічні зони з високим ризиком укусів кліщів.

Лікування хвороби Лайма залежить від стадії захворювання та симптомів. Основою терапії є антибіотики, які призначаються як на ранній, так і на пізніх стадіях інфекції.

Тривалість терапії варіює від 10 до 28 днів, залежно від тяжкості захворювання. Важливо своєчасно розпочати лікування, щоб уникнути розвитку ускладнень. У деяких випадках, особливо при хронічній формі хвороби, може знадобитися повторний курс антибіотиків.

Крім антибіотикотерапії, при необхідності призначається симптоматичне лікування для полегшення болю та запалення (протизапальні препарати, кортикостероїди).

Включає заходи, спрямовані на запобігання укусам кліщів:

• Використання закритого захисного одягу: рекомендується носити світлий одяг із довгими рукавами (щоб вчасно помітити комах) та закритим взуттям, заправляти штани у шкарпетки під час перебування у лісі або високотравних зонах.
• Застосування репелентів: використання засобів на основі діетилтолуаміду (DEET) або перметрину ефективно відлякує кліщів.
• Регулярний огляд шкіри після відвідування лісових зон: комахи повинні бути виявлені та видалені якнайшвидше, що знижує ризик зараження.
• Правильне видалення комахи: якщо кліщ вже присмоктався, його необхідно видалити пінцетом, захопивши якомога ближче до шкіри та акуратно потягнувши вгору. Місце укусу слід обробити антисептиком.

Також важливо відзначити, що в деяких випадках лікар може призначити профілактичний курс антибіотиків, якщо укус кліща стався в ендемічній зоні і кліщ присмоктався на тривалий час.