Меланома

Меланома – це злоякісна пухлина, що виникає з меланоцитів – клітин, що відповідають за вироблення меланіну. Меланома швидко прогресує і може вражати як шкіру, а й внутрішні органи. Регулярне обстеження родимок та захист шкіри від ультрафіолету значно знижують ризик захворювання.

Основні причини та фактори ризику розвитку меланоми включають:

• Вплив ультрафіолету – тривале та часте перебування на сонці, особливо без захисту у вигляді сонцезахисних кремів, головних уборів та одягу, може значно збільшити ризик появи меланоми. Штучні джерела УФ-випромінювання, такі як солярії, також становлять небезпеку.
• Генетична схильність – якщо в сім’ї були випадки меланоми, ймовірність її розвитку у найближчих родичів зростає. Це пов’язано із спадковими мутаціями в генах, відповідальних контроль зростання клітин шкіри.
• Світла шкіра і волосся – люди з блідою шкірою, блакитним або зеленим очима і світлим волоссям мають меншу кількість меланіну, який захищає шкіру від негативного впливу ультрафіолетових променів. Такі люди більше схильні отримати сонячний опік і відповідно більш схильні до ризику розвитку онкологічних захворювань шкіри.
• Велика кількість родимок – наявність великої кількості невусів, особливо атипових (неправильної форми, з нерівномірним забарвленням, великими розмірами), підвищують ризик розвитку меланоми. Невуси можуть перероджуватися в злоякісні утворення під впливом певних факторів та умов.
• Імунодефіцитні стани – ослаблений імунітет, викликаний хронічними захворюваннями, трансплантацією органів або прийомом імуносупресивних препаратів, робить організм менш здатним боротися з патологічними змінами у клітинах шкіри.

• Зміна розміру, форми або кольору родимки – якщо звична родимка починає збільшуватися, стає асиметричною, її краї стають нерівними, а колір змінюється чи стає неоднорідним – може бути ознакою переродження.
• Поява асиметричних новоутворень з нерівними межами – якщо межі плями чи родимки стають розмитими чи нерівномірними.
• Свербіж, кровоточивість, болючість у області новоутворення – нормальні родимки не повинні завдавати дискомфорту. Якщо вони починають свербіти, боліти або кровоточити, важливо терміново звернутися до лікаря.
• Розвиток темних плям на шкірі, які раніше не спостерігалися – особливо якщо пляма швидко росте або змінює колір.
  

1. Поверхнево-поширювальна меланома – тип, що найчастіше зустрічається, який росте повільно і на початкових стадіях обмежується верхніми шарами шкіри.
2. Вузлова меланома – найбільш агресивна форма, що характеризується швидким зростанням та глибоким проростанням у тканині.
3. Лентиго-меланома – розвивається у людей похилого віку, переважно на відкритих ділянках шкіри, таких як обличчя, шия та руки. Часто виникає на фоні тривалого впливу сонця.
4. Акролентигінозна меланома – рідкісна форма, що зустрічається переважно у представників негроїдної раси. Пухлина розвивається на долонях, підошвах та під нігтями.

• Пігментована – найпоширеніша форма, темного або коричневого кольору, що обумовлено наявністю великої кількості меланіну у пухлинних клітинах.
• Безпігментна – зустрічається рідше, світла або рожева пухлина, через що її важко діагностувати на ранніх стадіях, оскільки вона не виглядає як типова меланома.

1. 1 стадія – невелике новоутворення, не виходить за межі епідермісу, метастази відсутні. На цьому етапі хвороба найбільше піддається лікуванню.
2. 2 стадія – пухлина проникає глибше, але поки що не торкається лімфатичної системи. Лікування включає видалення пухлини та прилеглих тканин.
3. Меланома 3 стадії – пухлина поширюється на регіонарні лімфовузли, що потребує комплексного лікування, що включає хірургічне втручання, імунотерапію та таргетні препарати.
4. Меланома 4 стадії – наявність віддалених метастазів в органах та тканинах. Лікування спрямоване на продовження життя та покращення його якості.

• 1 та 2 стадія – хірургічне видалення пухлини, біопсія лімфовузлів, можливе ад’ювантне лікування для запобігання рецидиву.
• Меланома 3 стадії – проводиться хірургічне лікування, а також можливе призначення таргетної або імунотерапії.
• Меланома 4 стадії – комплексний підхід, що включає хіміотерапію, імунотерапію, радіотерапію та паліативне лікування.
  

Класифікація за Кларком

Заснована на глибині інвазії пухлини:

1. Торкається лише епідермісу, прогноз найбільш сприятливий.
2. Пухлина проникає у дермо-епідермальний перехід.
3. Досягає поверхневих шарів дерми.
4. Проникає у глибокі шари дерми.
5. Досягає підшкірної клітковини, що робить прогноз менш сприятливим.

Класифікація по Бреслоу

Оцінює товщину пухлини у міліметрах. Чим товщі пухлина, тим вищий ризик метастазування.

Класифікація TNM

Система використовується для визначення стадії захворювання:

• T – розмір пухлини.
• N – ураження лімфовузлів.
• M – наявність метастазів.

Дані, засновані з урахуванням проведення кваліфікованої терапії онкопатології. Відсутність адекватного лікування онкопатологій не включена до статистичних даних щодо прогнозу виживання.

• При початковій стадії (1-2) – високий п’ятирічний поріг виживання (до 90%).
• При регіонарному поширенні (3 стадія) прогноз погіршується, але сучасні методи лікування дозволяють підвищити шанси на тривалу ремісію.
• При дисемінованій стадії (4 стадія) – прогноз несприятливий, але сучасні ліки допомагають продовжити життя та покращити його якість.

Чи можна вилікувати меланому?

На ранніх стадіях можливе повне одужання. Чи лікується рак шкіри на пізніх стадіях? Питання складне, але сучасна медицина пропонує ефективні методи боротьби із хворобою.

Висновок

Рання діагностика, сучасні методи лікування меланоми та уважне ставлення до здоров’я – ключові фактори успішного результату при діагнозі “меланома шкіри”. Профілактичні огляди у дерматолога допомагають своєчасно виявити зміни та вжити відповідних заходів для запобігання розвитку серйозних ускладнень.