Виділення із піхви: як відрізнити норму від патології?

Піхвові виділення має кожна жінка – вони природні та виконують захисну функцію, допомагаючи підтримувати баланс мікрофлори, очищаючи слизові оболонки та захищаючи від інфекцій. Але якщо характер повсякденних виділень змінюється це може бути сигналом про проблему. Важливо розуміти, у яких це нормально, а яких – ознака патології.

Виділення бувають різними: прозорими, білими, слизовими, із запахом або без нього. Їхній вигляд і кількість залежать від різних факторів, зокрема віку, стану гормонального фону, фази циклу та стану здоров’я. Насторожитися необхідно тільки в тому випадку, якщо ви відзначаєте нетипові або на вашу думку ненормальні виділення, яких не було раніше.

Виділення у жінок класифікуються за такими характеристиками:

• за кількістю – мізерні, рясні, нормальні;
• по консистенції — рідкі, сирні, густі, з піною;
• за кольором – прозорі, білі, жовті, зелені, кров’янисті;
• по запаху – без запаху, з металевим, аміачним, кислуватим або солодкуватим запахом.

Виділення вагінального секрету – це природний механізм самоочищення жіночої статевої системи, і їх не треба боятися, але протягом менструального циклу їхній вигляд може змінюватися. На це впливає настання овуляції, наявність порушень та захворювань, сексуальна активність та прийом протизаплідних засобів.

Нормальні виділення у жінок визначаються низкою характеристик, які легко відстежити в домашніх умовах:

• колір – прозорі або злегка білуваті;
• консистенція – бувають слизовими, тягучими в середині циклу або густішими після овуляції;
• запах – легкий, природний, іноді кислуватий, він пов’язаний із молочною кислотою, яку виділяють лактобактерії;
• кількість – норма виділень у жінок за обсягом становить від 1 до 5 мл на добу, це становить чайну ложку. Кількість може збільшуватись у період овуляції, при сексуальному збудженні або під час вагітності;
• відчуття – нормальні виділення не супроводжуються свербінням, печінням, болем чи почервонінням.

Піхвові виділення зволожують та захищають слизову оболонку, підтримуючи кислотність на рівні pH 3,8–4,5, а також правильний баланс мікрофлори за рахунок лактобактерій. Коли змінюється гормональний фон, спосіб життя та здоров’я статевої системи, виділення з піхви теж змінюються.

Менструальний цикл

• Під час місячних. З’являються кров’янисті виділення, які проходять за кілька днів, залежно від індивідуальних особливостей організму.
• Після менструації. Виділень мало, вони щільні/кремові або майже відсутні – це нормально.
• Перед овуляцією. Об’єм зростає, слиз стає прозорим, слизьким, тягучим, як яєчний білок.
• Після овуляції (лютеїнова фаза). З’являються білі або прозорі виділення у помірній кількості.

Гормональні зміни

• Вагітність. Через високий рівень естрогенів, прогестерону та посиленого кровотоку виділень стає більше – світлі/молочні, без різкого запаху, без свербіння.
• Пубертат та післяпологовий період. Оскільки гормональний фон не завжди стабільний, коливається кількість, а також густота виділень.
• Клімакс. Коли недостатньо естрогенів, слизова оболонка стає тоншою і сухішою, через що виділень менше. Найчастіше може мати місце відчуття сухості та печіння.
• Гормональні контрацептиви. Деякі препарати сприяють зменшенню обсягу секрету.

Стрес та фізична активність

• Стрес. На перший погляд, абсолютно непомітний фактор, який, проте, відчутно впливає на жіноче здоров’я. Коли організм переживає емоційну чи фізичну напругу (під час сесії, проблем на роботі, недосипання), рівень гормонів кортизолу та адреналіну підвищується, що безпосередньо відбивається на жіночих статевих гормонах. Виділень стає менше або, навпаки, більше, ніж зазвичай. Їхня консистенція може змінитися від звичної прозорої до густішої або водянистої.
• Фізичне навантаження. Під час тренувань посилюється кровообіг, активізується робота сальних, потових залоз, у тому числі в інтимній зоні. Підвищується температура та вологість тіла, через що можуть з’явитися незначні прозорі або білі вагінальні виділення після тренування.

Інфекції

• Бактеріальний вагіноз. Сіро-білі, однорідні, з різким запахом, pH зазвичай >4,5, свербіння може бути.
• Вагінальний кандидоз (молочниця). Білі сирні виділення, свербіж та печіння, pH частіше залишається в нормі.
• Трихомоніаз. Жовто-зелені пінисті виділення, є неприємний запах, свербіж або печіння, рН підвищений.
• Інші інфекції, що передаються статевим шляхом (хламідії, гонорея та ін.). Жовті гнійні виділення можуть супроводжуватися болями внизу живота, дискомфортом при сечовипусканні. Партнера теж потрібно обстежити та пролікувати.

До лікаря потрібно звернутися обов’язково, якщо:

• з’явився різкий неприємний запах, піниста консистенція, зелений/сірий колір;
• відчуваєте виражений свербіж, печіння, біль, висип;
• помітили кров’яні виділення поза місячними або після сексу;
• маєте підвищену температуру тіла, болі внизу живота;
• симптоми не минають або часто повертаються.

У нормі, виділення у жінки – прозорі чи білуваті, без різкого запаху та дискомфорту. Коли їх колір, консистенція чи запах змінюються, а до цього додаються свербіж, печіння чи біль – це вже патологічні виділення. Такі зміни найчастіше пов’язані з інфекцією, запаленням чи гормональними порушеннями.

Жовті виділення сигналізують про те, що у організмі відбувається запальний процес. Такі виділення не можна вважати варіантом норми – це вже показник того, що слід звернутися до лікаря. Причиною жовтих або зелених виділень може бути бактеріальна інфекція або інфекції, що передаються статевим шляхом, наприклад, хламідіоз, гонорея або трихомоніаз.

Коричневі виділення найчастіше пов’язані із домішком до секрету невеликої частини крові. Іноді вони можуть з’являтися виділеннями, що мажуть, на початку або в кінці менструації — і це варіант норми.

Але якщо такі виділення виникають у середині циклу, після статевого акту чи у період менопаузи – це привід насторожитися. Причиною можуть бути гормональні збої, поліпи, ендометріоз чи запальні процеси в матці та шийці. Важливо пам’ятати, що коричневий відтінок завжди кров, яка затрималася і встигла окислитися, тому подібні виділення не можна ігнорувати.

Кров’янисті виділення вважаються патологією, якщо виникають поза менструацією. Вони вказують на певні збої, захворювання чи патології в організмі: ерозію шийки матки, міому, поліпи чи запалення ендометрію. У серйозніших випадках це може бути ознакою пухлинного процесу. Особливо небезпечні такі виділення у жінок у клімаксі, коли місячні вже припинилися. Тут важливо не відкладати візит до лікаря – лише обстеження покаже точну причину.

Білі та сирні виділення

Білі виділення, схожі на пластівці сиру, майже завжди вказують на молочницю. Вони супроводжуються свербінням, печінням і роздратуванням слизової оболонки. На відміну від нормальних світлих виділень, які не викликають дискомфорту, кандидоз робить життя жінки вкрай неприємним. Лікування у таких випадках має бути комплексним – призначаються протигрибкові препарати плюс відновлення нормальної мікрофлори.

Нормальні виділення можуть мати легкий кислуватий запах, який пов’язаний із молочною кислотою та активністю лактобактерій – захисників піхви. Але коли запах стає різким, неприємним або просто не таким, як раніше, це майже завжди сигнал про порушення мікрофлори чи інфекції.

• Рибний запах. Найчастіше вказує на бактеріальний вагіноз. Так відбувається, коли корисних бактерій стає менше, а умовно-патогенні активно розмножуються. Виділення із запахом зазвичай сіро-білі, рідкі, із відчутним запахом, що посилюється після статевого акту або під час менструації.
• Гнильний запах. Може вказувати на трихомоніаз – інфекцію, що передається статевим шляхом. Виділення стають жовто-зеленими, пінистими, нерідко з’являються свербіж та печіння.
• Кислий, різкий запах. Зазвичай проявляється під час молочниці. Додатково присутні білі сирні виділення та виражений свербіж.
• Металевий запах. Під час менструальних виділень норма. Але якщо проявляється в середині циклу, може вказувати на ерозію шийки матки, поліпи, запальні процеси чи пухлини.

Якщо з’явився нетиповий запах у виділеннях — це зовсім не означає, що потрібно додавати до гігієни дезодоранти, ароматні гелі або проводити спринцювання, які маскують запах, але не усувають причину. Найправильніше рішення – звернутися до гінеколога, який призначить мазок на флору, бактеріальний посів або ПЛР, щоб виявити збудника.

Найчастіша причина змін у мікрофлорі піхви – це інфекції, захворювання, що передаються статевим шляхом, гормональні порушення, прийом ліків, зниження імунітету, ряд ендокринних захворювань, порушення правил інтимної гігієни.

Інфекції

• Бактеріальні: бактеріальний вагіноз, гонорея, хламідіоз, які призводять до сірих, жовтих або зелених виділень з неприємним запахом.
• Грибкові: кандидоз або молочниця викликають білі сирні виділення із свербінням та печінням.
• Вірусні: герпес, ВПЛ нерідко супроводжуються запаленням, зміною виділень та висипаннями на слизовій оболонці.
• Протозойні: дають рясні, пінисті, жовтувато-зелені виділення із різким запахом.

Захворювання, що передаються статевим шляхом

ЗПСШ безпосередньо впливають на характер виділень. Наприклад, хламідіоз або гонорея можуть протікати приховано, але виділення – одна з перших ознак. Тому будь-які зміни кольору та запаху – це привід пройти обстеження.

Гормональні порушення

Коливання рівня естрогенів та прогестерону впливають на слизову оболонку піхви. При дефіциті гормонів, наприклад, у період клімаксу слизові виділення стають сухішими. При надлишку гормонів можливі кров’яні виділення поза циклом.

Прийом ліків

Прийом антибіотиків порушує баланс мікрофлори, тому ще перед початком курсу терапії важливо узгодити з лікарем додаткові препарати, які слід приймати, щоб зберегти цей баланс. На характер та кількість виділень також впливає прийом гормональних препаратів та курси хіміотерапії.

Зниження імунітету

Часті застуди, хронічні хвороби, стрес, недосипання – це послаблює захисні механізми організму. У результаті умовно-патогенні бактерії починають активно розмножуватися в організмі, що відбивається і характері виділень.

Ендокринні захворювання

Особливо важливо відстежувати цукровий діабет. При підвищеному рівні глюкози грибки роду Candida почуваються комфортно і часто призводять до молочниці.

Порушення правил інтимної гігієни

Порушити мікрофлору піхви можна як препаратами, так і агресивними засобами гігієни. Спринцювання, ароматизовані гелі рекомендується скоротити або замінити іншими способами та засобами підтримки гігієни.

Найголовніше, що потрібно пам’ятати — якщо виділення змінили колір, стали жовтими, зеленими, коричневими, набули неприємного запаху, стали занадто рясним або супроводжуються сверблячкою, печінням та болем — це привід звернутися до гінеколога. За один візит можна отримати достатньо інформації про зміни, що відбулися в організмі та вжити заходів.

Що зробить лікар на прийомі:

1. Проведе огляд та поставить питання про симптоми.
2. Візьме мазок — він покаже, які є мікроорганізми є та чи немає запалення.
3. При необхідності візьме аналіз на інфекції.
4. Може виміряти кислотність піхви – це також допомагає зрозуміти причину порушень.

Далі, на основі отриманих результатів, лікар встановить діагноз та складе коректне лікування. Призначений курс лікування потрібно пройти повністю, навіть якщо симптоми зникли раніше, інакше хвороба може повернутися. Головне — не затягувати та не займатися самолікуванням, адже чим раніше розпочати терапію, тим легше та швидше відновити здоров’я.