Варикоцеле операція у Києві

Вартість послуг в клініці «Добрий прогноз»

*актуальність акційної пропозиції  уточнюйте під час запису

Варікоцеле (варикоз яєчка) — це варикозне розширення вен лозоподібного сплетення сім’яного канатика, яке розташовується в області мошонки. Це досить поширене захворювання серед чоловіків, особливо репродуктивного віку. Воно зустрічається приблизно у 10–15% чоловічого населення і може бути однією з причин чоловічого безпліддя.

Симптоми та ознаки варикоцеле можуть відрізнятися залежно від стадії захворювання та індивідуальних особливостей організму. Основні прояви включають:

1. Дискомфорт та біль. Найчастіше біль локалізується у ділянці мошонки. Він може бути тупим, ниючим або посилюватися після фізичного навантаження, тривалого стояння або наприкінці дня.
2. Тяжкість у мошонці. Чоловіки нерідко скаржаться на відчуття тяжкості чи розпирання, особливо по мірі прогресування захворювання.
3. Видимі зміни. На пізніх стадіях варикоцеле можна побачити розширені, звивисті вени під шкірою мошонки.
4. Набряк або асиметрія мошонки. Мошонка з ураженої сторони може збільшуватись у розмірах.
5. Проблеми із фертильністю. Однією з важливих ознак варикоцеле є зниження якості сперми, що може призвести до безпліддя..

Варикоцеле – це захворювання, яке потребує серйозного підходу. На початкових стадіях варикоцеле може протікати безсимптомно, що ускладнює своєчасне звернення до лікаря. Своєчасна діагностика та лікування допоможуть уникнути багатьох ускладнень та зберегти здоров’я чоловіка.

Якщо ви помітили симптоми варикоцеле, не відкладайте візит до лікаря.

• Одним із найчастіших ускладнень є розвиток безпліддя. Через порушення нормального кровообігу в області яєчок їхня температура підвищується, що негативно позначається на процесах сперматогенезу.
• Ризик атрофії яєчок. Цей процес пов’язаний із порушенням живлення тканин через недостатнє кровопостачання. З часом атрофія може стати незворотною, що ще більше посилює проблему.
• Хронічний біль. На ранніх стадіях він може бути ледь помітним, проте з розвитком захворювання біль стає інтенсивним та постійним. Він може заважати повсякденному життю, знижувати працездатність та погіршувати загальне самопочуття. Особливо часто біль посилюється після фізичної активності, тривалого стояння чи наприкінці дня.
• Психологічний дискомфорт, пов’язаний із варикоцеле. Видимі зміни в області мошонки можуть стати причиною відчуття сорому, зниженої самооцінки і навіть конфліктів в інтимній сфері.
• Гормональні порушення – ще одне можливе ускладнення. Через погіршення роботи яєчок може знижуватися рівень тестостерону, що призводить до зниження лібідо, підвищеної втоми, погіршення м’язового тонусу.

Виникнення варикоцеле пов’язане з низкою факторів, які в сукупності призводять до порушення кровообігу в області мошонки.

1. Однією з ключових причин є анатомічна схильність. У деяких чоловіків венозна система яєчок має особливу будову, за якої кров відтікає повільніше. Це створює сприятливі умови для застою крові та підвищення тиску у венах.
2. Важливу роль відіграють також генетичні чинники. Якщо у вашій родині були випадки варикозного розширення вен або слабкості сполучної тканини, ризик розвитку варикоцеле значно зростає. Спадкова слабкість венозних стінок і клапанів робить вени більш уразливими до розтягнення під тиском крові.
3. Крім того, причиною варикоцеле може стати підвищений внутрішньочеревний тиск. Цей стан часто пов’язаний із хронічними запорами, сильним кашлем або регулярним підніманням тягарів. При підвищенні тиску в черевній порожнині зростає навантаження на вени мошонки, що з часом призводить до їхнього розширення.
4. Ще одним чинником є порушення роботи венозних клапанів. Ці клапани виконують важливу функцію — запобігають зворотному току крові. Якщо їхня робота є недостатньо ефективною, кров починає застоюватися, що призводить до поступового розтягнення вен.
5. Не менш значущим чинником є спосіб життя. Чоловіки, які ведуть малорухливий спосіб життя або проводять багато часу в сидячому положенні, частіше стикаються з проблемами венозного відтоку. Відсутність регулярної фізичної активності погіршує кровообіг і сприяє застійним явищам.
6. Варикоцеле також може бути пов’язане із захворюваннями, які впливають на кровообіг у ділянці малого таза. Наприклад, пухлини або запальні процеси в органах малого таза можуть чинити тиск на вени, перешкоджаючи нормальному відтоку крові.

Таким чином, причини варикозного розширення вен яєчок є багатогранними та часто взаємопов’язаними. Важливо пам’ятати, що своєчасна профілактика та регулярні огляди в уролога допомагають мінімізувати ризик розвитку варикоцеле, навіть за наявності схильності до цього захворювання.

Варикоцеле класифікується на три стадії:

1. Перша стадія – захворювання виявляється лише при УЗД чи доплерографічному дослідженні.
2. Друга стадія – вени промацуються в положенні стоячи, але не видно візуально.
3. Третя стадія – розширені вени помітні візуально і можуть спричинити значний дискомфорт.

Діагностика варикоцеле включає:

• Фізикальне обстеження: лікар пальпує мошонку, щоб виявити розширені вени, у запущених випадках достатньо візуальної діагностики.
• УЗД мошонки з доплерографією: дозволяє оцінити кровотік та стан вен.
• Спермограма: оцінює якість сперми виявлення можливих проблем з фертильністю.

Лікування варикоцеле спрямоване на відновлення нормального кровообігу в яєчках та усунення симптомів. Тактику лікування визначає лікуючий лікар у кожному конкретному випадку.

Воно включає:

• Медикаментозну терапію: призначається на легких стадіях захворювання для покращення тонусу вен.
• Хірургічне втручання: застосовується при виражених симптомах або при безплідді.

Видалення варикоцеле

Існує кілька хірургічних методів лікування:

• Класична операція Іванісевича передбачає перев’язку ураженої вени через розріз у черевній області. Процедура виконується під загальним наркозом. Через невеликий розріз лікар виділяє та перев’язує варикозно розширені судини, що припиняє зворотний потік крові. Цей метод є досить ефективним, проте потребує тривалого періоду реабілітації та супроводжується підвищеним ризиком рецидиву.
• Лапароскопія вважається менш травматичною операцією, яка проводиться за допомогою ендоскопічного обладнання. У черевній порожнині роблять кілька невеликих проколів, через які вводяться інструменти та камера. Лікар виконує перев’язку уражених вен під візуальним контролем. Переваги методу — мінімальна травматизація, швидке відновлення та знижений ризик ускладнень.
• Мікрохірургічна варікоцелектомія (операція Мармара) є найбільш щадним і ефективним методом лікування варикоцеле. Операція виконується під загальним наркозом через невеликий розріз у паховій ділянці. Під мікроскопом хірург ретельно виділяє та перев’язує варикозні судини, зберігаючи при цьому цілісність лімфатичних вузлів та артерій. Цей метод має низький ризик рецидивів, мінімальні післяопераційні ускладнення, короткий період реабілітації та хороші естетичні результати.

Реабілітація після операції

• Обмеження фізичної активності на 2–4 тижні.
• Носіння спеціальної підтримуючої білизни.
• Контрольні огляди у лікаря.
• Виключення термічних процедур (сауна, гарячі ванни) протягом місяця.

Лазерне лікування варикоцеле

Лазерна терапія — це сучасний і малотравматичний метод, при якому патологічні вени видаляються з мінімальним пошкодженням тканин.

Переваги методу:

• Відсутність швів.
• Швидке відновлення.
• Мінімальні ризики ускладнень.

Реабілітація після лазерного лікування

Після лазерного втручання пацієнт може повернутися до звичного способу життя вже через кілька днів. Основні рекомендації:

• Уникати інтенсивних фізичних навантажень протягом 1–2 тижнів.
• Слідкувати за станом швів або проколів (якщо вони є).

Щоб знизити ризик розвитку варикоцеле, рекомендується:

• Уникати надлишкових фізичних навантажень та підняття тяжкості.
• Контролювати вагу в межах норми, віддавати перевагу здоровій збалансованій дієті.
• Регулярно займатись спортом для покращення кровообігу.
• Профілактично відвідувати уролога.

• Висококваліфіковані оперуючі урологи.
• Сучасні методи діагностики та лікування варикоцеле яєчок.
• Індивідуальний підхід кожного пацієнта, визначення персональної тактики лікування.
• Комфортні умови перебування у клініці та уважне ставлення до післяопераційного відновлення.