Ерозія шийки матки

Вартість послуг у клініці «Добрий прогноз»

Лікування ерозії шийки матки призначає лікар після прийому – консервативне лікування, лазерне або радіохвильове видалення ерозії шийки матки.

Це гінекологічне захворювання надзвичайно поширене, зустрічаючись у 35-40% жінок усіх вікових груп. Дізнавшись про цей діагноз, частина пацієнток впадає в паніку, думаючи, що наступна стадія — рак, інші не звертають на новину особливої ​​уваги, розмірковуючи, що «нічого страшного, все само пройде». Ми поговоримо про особливості та причини хвороби, про те, чим страшна ерозія шийки матки і як вона лікується.

•  Лікарі-гінекологи вищої категорії, кандидати наук;
•  індивід. план лікування для кожної пацієнтки;
•  підбір методу лікування залежно від ситуації пацієнтки (медикаментозне, лазерне, радіохвильне);
•  сучасне діагностичне обладнання експертного класу (Toshiba, Phillips, General Electric);
•  працюємо за протоколами доказової медицини.

Отже, що таке ерозія шийки матки? Ця патологія є порушенням епітеліального шару з утворенням виразки на слизовій оболонці сегмента шийки, розташованого в піхві. Щоб було зрозуміло, треба згадати про анатомію. Усередині шийки, що є нижнім відділом матки, проходить канал, який називається цервікальний. У верхньому відділі цей канал закінчується внутрішнім, а внизу зовнішнім зівом. Ерозія діагностується при пошкодженні плоского епітелію, що оточує зовнішній зів.

Медичні статистичні дослідження свідчать про те, що серед жіночих хвороб, за частотою народження це порушення поступається лише раку молочної залози. Гінекологи б’ють на сполох з приводу того, що на планових оглядах кількість подібних діагнозів неухильно збільшується, причому приблизно у 10% пацієнток патологія виявляється вродженою [1].

Виділяють такі види:

• Істинна – поверхня рани з ознаками вираженого запалення. Найчастіше розвивається при цервіциті, внаслідок подразнюючого впливу на слизову оболонку характерними для цієї патології виділеннями з шийки. Ерозія пофарбована в яскравий червоний колір, при кольпоскопії відзначається набряклість, вкраплення крові та фібрину, розширені кровоносні судини. Зовні дефект виглядає, як червона цятка на рожевій здоровій слизовій оболонці. Проявляється хворобливістю та кровоточивістю під час сексуального контакту та безпосередньо після нього. Основні причини виникнення – інфекційні запалення. Через пару тижнів починається загоєння, після чого настає стадія псевдоерозії.
• Псевдоерозія (фонова) – на цій стадії поверхня ерозії заповнюється клітинами циліндричного епітелію, який замінює плоский. Оскільки ці клітини яскравого кольору, то ранова поверхня, як і раніше, залишається яскраво-червоною. Це початковий етап загоєння. Циліндричний епітелій розростається вглиб тканини, утворюючи протоки, які можуть закупорюватися секретом з утворенням кіст [2]. Псевдоерозії також поділяються на кілька типів:
  • фолікулярні – визначаються залізисті протоки та кісти;
  • папілярні – на поверхні розвиваються розростання у вигляді сосочків, часто запалені;
  • залозисто-папілярні (змішані) – поєднують ознаки, характерні для обох описаних вище типів.

За відсутності лікування ця стадія може визначатися протягом кількох років до моменту проведення ефективної терапії. При цьому патологія сама є причиною розвитку запального процесу в шийці, оскільки в залозах присутні інфекційні збудники.

Послаблення запального процесу проявляється у заміщенні циліндричних епітеліальних клітин плоскими, завдяки чому відновлюється нормальна структура. Не слід забувати про те, що існуючі протягом тривалого часу псевдоерозії сприяють розвитку в епітеліальних клітинах змін – дисплазії та атипії, які вважаються передраковими станами.

Зовні осередки псевдоерозії  – яскраво-червоні, з гладкою поверхнею, покритою виділеннями з вкрапленнями слизу та гною. На периферії відзначаються рожеві ділянки відновленого епітелію. Розмір пошкоджень може бути від декількох міліметрів до більшої частини сегмента шийки піхви. Псевдоерозії проявляються кровоточивістю, що швидко розвивається при механічних контактах (статевий акт, гінекологічний огляд та ін.).

• Вроджена – розвивається під час ембріонального розвитку. Зовнішньо патологічні ділянки невеликі, яскраво-червоні, з гладкою поверхнею. При кольпоскопії виявляються ознаки запалення. Часто відбувається самостійне лікування, проте, у разі збереження хворобливого стану після настання статевого дозрівання, можливе інфікування та розвиток запалення. Досі не спостерігалися випадки злоякісного переродження вроджених ерозій.

Гінекологи часто чують питання: «Чому ерозія шийки матки кровоточить?» Справа в тому, що істинні та псевдоерозії досить легко починають кровити при статевому акті, гінекологічному обстеженні. Крім того, підвищений ризик кровоточивості відзначається під час вагітності та при дисплазії.

Однією з найбільших небезпек є схильність тривалих псевдоерозій до озлоякісності. У цьому вроджені форми патології не малигнізуються [3].

Виділяють такі основні причини розвитку патології:

• запалення – ця причина вважається провідним фактором виділення з домішками крові;
• гормональні розлади – зміни нормального рівня статевих гормонів;
• інфекції, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ) – уреаплазмоз, хламідіоз, трихомоніаз та інші;
• папіломавірус (вірус папіломи людини);
• пологи;
• перша вагітність та пологи раніше шістнадцятирічного віку;
• штучне переривання вагітності;
• механічні травми (при статевому акті, гінекологічних обстеженнях);
• недостатня інтимна гігієна.

Розвитку патології також сприяє ослаблення імунітету внаслідок інфекційних захворювань, антибіотикотерапії, регулярних стресів та нервової напруги, неправильного харчування.

Підступність захворювання полягає у безсимптомному перебігу початкових стадій у багатьох пацієнток. Як правило, патологія виявляється при крісельному гінекологічному огляді.

У деяких випадках відзначаються такі симптоми ерозії шийки матки:

• кров’яні виділення після сексуального контакту;
• незалежний від менструацій ниючий біль у нижній частині живота;
• нерегулярний менструальний цикл;
• рясні менструації;
• піхвові виділення різного характеру (біляві, жовтуватого відтінку, з домішками крові);
• відчуття сверблячки та печіння.

Поява у жінки хворобливих відчуттів (піхвові виділення, ниючі болі), як правило, пов’язане з розвитком запального процесу [4].

Для виявлення захворювання необхідно проведення стандартного гінекологічного огляду, оскільки найчастіше, особливо на початкових стадіях, хворобливі зміни не турбують жінку. При цьому обов’язкова візуальна оцінка стану шийки за допомогою дзеркал та кольпоскопії.

Кольпоскопія є безболісним оглядом шийки матки за допомогою кольпоскопа – спеціального приладу, який збільшує зображення у кілька десятків разів. Однак для детального вивчення шийки достатньо 15-кратного збільшення. Розрізняють просту та розширену (проводиться при підозрах на патологічні зміни клітин) кольпоскопію. Розширений варіант має на увазі фарбування слизової шийки за допомогою 3%-го розчину оцтової кислоти або розчину Люголя (проба Шіллера). Незмінені клітини поступово забарвлюються в чорний колір, а патологічні зберігають бліде забарвлення. Під час кольпоскопії проводиться біопсія – забір зразка підозрілої тканини з подальшим відправленням її на гістологічний аналіз. [5].

Лікування ерозії шийки матки підбирається з урахуванням таких показників:

• ступінь виразності патології;
• розмір ураженої ділянки;
• вік пацієнтки;
• наявність супутніх соматичних захворювань.

При лікуванні цієї патології дотримуються таких правил:

• уроджені ерозії необхідно не лікувати, а спостерігати;
• терапія ерозій проводиться одночасно з патологіями, що сприяли їх появі;
• при діагностиці запалення насамперед лікується інфекційний процес;
• у гострій стадії запального процесу застосовуються щадні консервативні методи лікування ерозії (введення у піхву тампонів із синтоміциновою або солкосериловою маззю, маслом обліпихи та іншими засобами) [6].

Терапія захворювання поділяється на два етапи:

• З’ясування причини розвитку порушення та її усунення – як показує практика, ерозія матки зазвичай супроводжується запальними процесами, а найчастіше розвивається саме з цієї причини. Тому без адекватного лікування інфекції, що спровокувала захворювання, будь-який вид операції з видалення ерозії виявиться неефективним. На цьому етапі жінці призначаються антибактеріальні та протизапальні лікарські препарати, інші методи консервативної терапії. Після закінчення курсу лікування знову проводиться гінекологічний огляд, під час якого візуально оцінюється стан шийки, проводиться лабораторний аналіз мазків.
• Якщо консервативні методи не дали позитивного результату, лікарі переходять до наступного етапу лікування — операції з видалення патології [7].

Згідно з наказом МОЗ №676 від 31.12.2004, рекомендовано таку тактику лікування істинної ерозії:

Для запобігання виникненню захворювання лікарі рекомендують такі профілактичні заходи:

• ретельне дотримання правил інтимної гігієни як самої жінкою, так і її сексуальним партнером;
• використання презервативів;
• попередження випадкових незахищених статевих контактів, частої зміни партнерів;
• регулярне, не рідше 1-2 разів на рік, відвідування гінеколога – консультація лікаря-гінеколога необхідна не тільки у разі появи хворобливих симптомів, але і при хорошому самопочутті, з метою раннього виявлення та лікування захворювань [8].

PS: Дана стаття написана лікарями клініки «Добрий прогноз» у науково-популярному стилі, легкому та доступному для розуміння людей без медичної освіти. Викладені медичні факти базуються на даних медичної літератури, протоколах, наказах та настанов лікування, затверджених Міністерством охорони здоров’я України. А також на даних іноземної медичної літератури та інтернет-видань.
PSS: Визначення діагнозу та вибір методики лікування залишається винятковою прерогативою Вашого лікаря! Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я.

Використовувані джерела літератури

1. Donders G.G., Vereecken A., Bosmans E. Definition of a type of abnormal vaginal flora that is distinct from bacterial vaginosis: aerobic vaginitis. BJOG. 2002;109:34–43. [Google Scholar]
2. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5562466/
3. Reichman O., Sobel J. Desquamative inflammatory vaginitis. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 2014;28:1042–1050. [Google Scholar]
4. Sobel J.D., Reichman O., Misra D. Prognosis and treatment of desquamative inflammatory vaginitis. Obstet Gynecol. 2011;117:850–855. [Google Scholar]
5. https://www.healthline.com/health/womens-health/cervical-ectropion
6. Nyirjesy P., Peyton C., Weitz M.V. Causes of chronic vaginitis: analysis of a prospective database of affected women. Obstet Gynecol. 2006;108:1185–1191. [Google Scholar]
7. https://www.healthnavigator.org.nz/health-a-z/c/cervical-ectropion/
8. Mohanty K.C., Rand R.J., Berry B. Cryotherapy in the management of cervical ectopy. Genitourin Med. 1985;61:335–337. [Google Scholar]

Чому пацієнти обирають спеціалізовану клініку «Добрий прогноз»?

ПРОФЕСІОНАЛІЗМ – багатодосвідчені лікарі, лікарі вищої категорії, кандидати медичних наук, автори сучасних клінічних протоколів лікування та інноваційних методик

• Органозберігаючі методики
• Малоінвазивні опреації
• Сучасні операційні та відділення

ДОСВІД – лікуємо та оперуємо вже 10 років, з 2009 року

ТУРБОТА про пацієнтів

• Супровід пацієнтів протягом 1 місяця після операцій – безкоштовно
• Спостереження за пацієнтами після одужання – диспансеризація
• Індивідуальний підхід до іногородніх пацієнтів

ЗРУЧНІСТЬ

• Клініка у Києві – до нас легко дістатися
• Консультуємо та оперуємо щодня – Пн-Сб 8:00-22:00
• 24/7 – Цілодобовий стаціонар у Києві – ми завжди готові надати своїм пацієнтам підтримку та екстрену госпіталізацію

ДОВІРА наших пацієнтів – прочитайте та подивіться відгуки про нас! Це наша найкраща нагорода!