Дисплазія шийки матки та ВПЛ: який між ними зв'язок?

Діагноз «ВПЛ» часто викликає підвищено тривогу, особливо коли одночасно з цим виявлені зміни клітин шийки матки. Виникає логічне запитання: чи означає наявність вірусу папіломи людини, що дисплазія вже є або обов’язково з’явиться в майбутньому?

Насправді зв’язок між цими двома станами тісний, але наявність вірусу не дорівнює дисплазії і тим більше не означає рак. У більшості випадків організм самостійно пригнічує вірусну інфекцію, не допускаючи стійких змін клітин. Далі про те, як саме ВПЛ впливає на шийку матки, які його типи мають найбільше значення та коли інфекція потребує особливої уваги.

Вірус папіломи людини — це група з понад 200 споріднених типів вірусів, які можуть інфікувати шкіру та слизові оболонки. ВПЛ є дуже поширеним: більшість сексуально активних людей контактують із ним протягом життя.

Переважно, інфекція проходить безсимптомно та імунна система поступово пригнічує вірус, після чого він переходить у неактивний стан. Проблема виникає тоді, коли інфікування високоонкогенними штаммами ВПЛ зберігається протягом тривалого часу. Персистуюча інфекція ВПЛ високого онкогенного ризику може призводити до поступових змін клітин шийки матки за відсутності контролю та лікування. Саме ці зміни називають передраковими — дисплазією або цервікальною інтраепітеліальною неоплазією (CIN).

Після потрапляння на слизову оболонку шийки матки вірус може проникати в клітини епітелію і якщо імунна система не усуває інфекцію, вірус може тривалий час зберігатися в тканинах. Типи ВПЛ високого онкогенного ризику виробляють білки, які можуть порушувати нормальні механізми контролю поділу клітин. Поступово в окремих клітинах накопичуються зміни, через які вони починають ділитися не так, як здорові клітини, що і призводить до появи атипії.

На цьому етапі й можуть виникати диспластичні зміни. Їхній ступінь визначають за результатами цитологічного та гістологічного дослідження. Важливо, що розвиток дисплазії — це поступовий процес, який може тривати роками. Саме тому регулярний ПАП-тест, тестування на ВПЛ та, за показаннями, кольпоскопія мають важливе значення: вони дозволяють виявити патологічні зміни задовго до того, як вони можуть становити серйозну загрозу здоров’ю жінки.

Не всі типи ВПЛ мають однаковий потенціал ризику. Частину з них відносять до типів низького онкогенного ризику — вони переважно пов’язані з доброякісними утвореннями, наприклад, кондиломами.

Деякі типи мають високий онкогенний ризик і можуть бути пов’язані з розвитком передракових змін та раку шийки матки. Найбільше клінічне значення мають ВПЛ 16 та 18 типів – вони є найпоширенішими.

ВПЛ високого онкогенного ризику

До групи ВПЛ високого онкогенного ризику належать кілька типів вірусу, серед яких 16, 18, 31, 33, 35, 45, 52 та 58. Їхнє виявлення не означає, що у жінки вже є атипові зміни клітин шийки матки. Тому позитивний тест на ВПЛ — це привід не для паніки, а для правильної оцінки стану шийки матки. Лікар враховує тип вірусу, результати цитології, попередні обстеження та інші фактори ризику.

ВПЛ 16 і дисплазія шийки матки

ВПЛ 16 вважається одним із найбільш онкогенних типів вірусу та має тісний зв’язок із розвитком передракових змін і в подальшому, раку шийки матки. Проте навіть позитивний тест на ВПЛ 16 не означає наявності онкологічного захворювання. У такій ситуації особливо важливо не пропускати рекомендовані обстеження — насамперед цитологію та кольпоскопію за показаннями.

Тактика лікування залежить не лише від самого типу ВПЛ, а від того, чи є вже зміни клітин шийки матки та наскільки вони виражені.

ВПЛ 18 і дисплазія шийки матки

ВПЛ 18 також належить до типів високого онкогенного ризику. Він, як і ВПЛ 16, може тривалий час перебувати в організмі без симптомів, але при персистуючій інфекції підвищує ризик розвитку передракових змін.

Особливістю ВПЛ 18 є його зв’язок не лише з плоскоклітинними ураженнями, а й з аденокарциномою шийки матки. Тому виявлення цього типу вірусу потребує уважного гінекологічного обстеження навіть тоді, коли цитологія не показує виражених змін.

Ні, у переважної більшості людей імунна система протягом приблизно 1–2 років контролює інфекцію і вона перестає визначатися. Лише невелика частина стає персистуючою, а саме тривале збереження ВПЛ високого онкогенного ризику є головним фактором розвитку дисплазії.

Ризик персистенції та прогресування змін може залежати від типу ВПЛ, стану імунної системи, куріння та інших факторів. Тому позитивний результат аналізу не варто сприймати як прогноз майбутнього захворювання.

Найкраща стратегія – регулярний скринінг та своєчасне лікування. Саме контроль дозволяє вчасно помітити клітинні зміни та за потреби почати лікування ще на етапі, коли вони добре піддаються корекції.

У більшості випадків дисплазія шийки матки тісно пов’язана з персистуючою інфекцією ВПЛ високого онкогенного ризику. Водночас відсутність інфекції у результатах діагностики все одно не дає підстав повністю виключити дисплазію. Причиною може бути дуже низька кількість вірусу, особливості забору матеріалу або інші технічні фактори. Крім того, не всі патологічні зміни шийки матки мають однакову природу.

Тому лікар оцінює не один аналіз окремо, а сукупність результатів аналізу на ВПЛ, ПАП-тесту, кольпоскопії та, за показаннями, гістологічного дослідження.

CIN — це скорочення від cervical intraepithelial neoplasia (цервікальна інтраепітеліальна неоплазія) – так позначають ступінь патологічних змін клітин шийки матки за результатами гістологічного дослідження.

CIN 1 відповідає легким змінам клітин. Такий стан часто пов’язаний із тимчасовою ВПЛ-інфекцією і в багатьох випадках регресує самостійно. Тому лікар може рекомендувати не негайне лікування, а динамічне спостереження.

CIN 2 — це помірно виражені зміни. Тактика залежить від віку жінки, результатів кольпоскопії, репродуктивних планів та інших факторів. У деяких випадках можливе спостереження, в інших — рекомендоване лікування.

CIN 3 характеризується вираженими змінами клітин епітелію. Це вже передраковий стан, який потребує активної тактики та лікування, оскільки без належного контролю ризик подальшого прогресування є значно вищим.

Важливо: CIN 1, CIN 2 і CIN 3 – це не стадії раку, йдеться про зміни епітеліальних клітин, які виникають до розвитку інвазивного злоякісного процесу.

Ні, позитивний тест на ВПЛ означає лише те, що в дослідженому матеріалі виявлено вірус певного типу. Він не показує, чи є у жінки дисплазія або злоякісна пухлина. У багатьох випадках організм самостійно контролює ВПЛ-інфекцію, і вона не призводить до патологічних змін клітин.

Подальша тактика ведення пацієнток з ВПЛ залежить від результатів цитологічного та інших досліджень, а не від самого факту виявлення вірусу.

Діагноз ставиться гінекологом після повного обстеження, зокрема за допомогою ПАП-тесту (цитології), кольпоскопії та, за необхідності, біопсії з подальшим гістологічним дослідженням. Саме ці методи дозволяють оцінити стан клітин та тканин шийки матки і поставити точний діагноз. 

ВПЛ-тест

Тест на ВПЛ дозволяє визначити наявність вірусу високого онкогенного ризику в клітинах шийки матки. У деяких тест-системах можна також визначити конкретні типи ВПЛ, зокрема 16 та 18.

ПАП-тест

ПАП-тест або цитологічне дослідження шийки матки – золотий стандарт діагностики, який дозволяє оцінити клітини епітелію та виявити атипові зміни на ранньому етапі. ПАП-тест не встановлює остаточний діагноз дисплазії, але допомагає визначити, чи потрібні додаткові обстеження.

Кольпоскопія

Кольпоскопія – це огляд шийки матки під збільшенням за допомогою спеціального оптичного приладу – кольпоскопа. Лікар оцінює поверхню шийки матки та характер змін, які можуть бути непомітними під час звичайного гінекологічного огляду. За результатами кольпоскопії лікар визначає, чи потрібна біопсія та з якої саме ділянки доцільно взяти матеріал.

Біопсія шийки матки

Біопсія — це забір невеликого фрагмента тканини шийки матки для гістологічного дослідження. Саме гістологія дозволяє підтвердити або виключити дисплазію та визначити її ступінь. Біопсія проводиться за показаннями, коли результати попередніх досліджень вказують на необхідність більш детальної оцінки тканин.

Сам факт виявлення вірусу ще не означає наявності дисплазії або раку, проте така знахідка потребує лікарського контролю та своєчасного втручання. Зазвичай, лікар оцінить тип ВПЛ, результати ПАП-тесту, попередні обстеження та інші фактори, після чого визначить подальшу тактику ведення.

Спеціального лікування ВПЛ не існує. Основне завдання – контролювати інфекцію та своєчасно виявляти клітинні зміни. Якщо ВПЛ не визначається під час наступного тестування, це не означає, що попередній результат був помилковим. У багатьох випадках імунна система самостійно пригнічує вірус до рівня, коли він більше не виявляється лабораторними методами. Саме тому регулярний скринінг залишається найнадійнішим способом профілактики раку шийки матки.

Якщо цитологія не виявляє патологічних змін, лікар визначає подальшу тактику залежно від типу ВПЛ, віку жінки та результатів попередніх обстежень. У багатьох випадках достатньо регулярного скринінгу та спостереження, оскільки імунна система може самостійно пригнічувати вірус, а специфічного лікування ВПЛ-інфекції не існує.

Тактика залежить насамперед від ступеня дисплазії. Легкі зміни, зокрема CIN 1, часто не потребують негайного втручання та можуть регресувати самостійно. У такому випадку лікар рекомендує динамічне спостереження.

При CIN 2 і CIN 3 тактика лікування визначається індивідуально. За наявності показань можуть застосовуватися хірургічні методи лікування, такі як конізація шийки матки, мета якої видалити змінені тканини та не допустити подальшого прогресування захворювання.

Так, тяжка дисплазія без належного спостереження та лікування може прогресувати до раку шийки матки. Проте це не відбувається швидко і не є неминучим сценарієм. Регулярний скринінг та своєчасна терапія передракових змін дозволяють виявити проблему на етапі, коли її можна ефективно контролювати та запобігти розвитку онкології.

Найважливішими методами профілактики є регулярний скринінг шийки матки та вакцинація проти ВПЛ. Також варто відмовитися від куріння, оскільки воно підвищує ризик персистенції ВПЛ та прогресування клітинних змін. Важливо не пропускати рекомендовані лікарем контрольні обстеження навіть за відсутності скарг.

ВПЛ високого онкогенного ризику є основною причиною розвитку дисплазії шийки матки, але наявність вірусу не означає, що дисплазія або рак обов’язково виникнуть.

У більшості випадків організм самостійно контролює інфекцію. Якщо ж вірус зберігається тривалий час і спричиняє зміни клітин, їх можна виявити за допомогою скринінгу та своєчасно пролікувати.