Дисплазія шийки матки та вагітність

Почувши діагноз «дисплазія шийки матки», багато жінок починають хвилюватися: чи можна планувати вагітність, чи не зашкодить це дитині, чи не доведеться відкласти материнство або навіть відмовитися від нього. Особливо багато запитань виникає, коли дисплазію виявляють уже під час вагітності.

Насамперед важливо знати: дисплазія шийки матки — це не рак і не вирок. Це передраковий стан, який характеризується змінами клітин епітелію шийки матки та потребує спостереження або лікування залежно від ступеня змін. За умови своєчасної діагностики та правильного ведення ризик малігнізації (злоякісного переродження) мінімальний. Більшість жінок із дисплазією успішно вагітніють, виношують і народжують здорових дітей. 

У цій статті розглянемо, що таке дисплазія шийки матки, чи впливає вона на можливість завагітніти, які обстеження можна проводити під час вагітності та в яких випадках лікування невідкладне, а в яких його відкладають до народження дитини.

Дисплазія шийки матки — це патологічний стан, який характеризується змінами клітин епітелію шийки матки. Це доброякісний стан, який має певні ризики за відсутності спостереження або лікування.

Основною причиною розвитку дисплазії є  вірус папіломи людини (ВПЛ), особливо його високоонкогенні типи. Водночас важливо розуміти, що наявність ВПЛ не означає обов’язковий розвиток дисплазії, а дисплазія не завжди переходить у рак. У багатьох випадках імунна система самостійно пригнічує вірус, а незначні зміни клітин можуть регресувати без лікування.

Ступінь дисплазії визначають за результатами цитологічного та гістологічного досліджень. Саме від цих результатів залежить подальша тактика спостереження або лікування.

Важливо пам’ятати, що дисплазія розвивається поступово. Саме тому щорічні профілактичні огляди та ПАП-тест дозволяють виявити зміни ще до появи будь-яких симптомів.

Сама по собі дисплазія шийки матки не перешкоджає зачаттю. Вона не впливає на овуляцію, запліднення чи здатність ембріона імплантуватися в порожнину матки. Тому більшість жінок із цим діагнозом можуть природно завагітніти.

Однак ще на етапі прегравідарної підготовки рекомендується пройти профілактичний гінекологічний огляд, виконати ПАП-тест (рідинну цитологію), а за показаннями — тестування на ВПЛ та кольпоскопію. Це дозволяє оцінити стан шийки матки та за потреби провести лікування до настання вагітності.

Якщо дисплазію виявили саме під час планування, подальша тактика залежить від ступеня змін. При легкій дисплазії лікар може рекомендувати динамічне спостереження, тоді як при виражених змінах інколи доцільніше завершити обстеження або лікування ще до початку планування. Таке рішення приймається індивідуально після повного обстеження жінки.

Важливо не відкладати консультацію гінеколога і своєчасно виявити будь-які патологічні зміни.

Виявлення дисплазії під час вагітності не означає, що захворювання швидко прогресує або становить небезпеку для дитини. Під впливом гормональних змін та фізіологічної перебудови імунної системи шийка матки зазнає природних змін, які іноді можуть ускладнювати оцінку її стану. Саме тому результати обстежень під час вагітності завжди інтерпретуються з урахуванням цього періоду.

Основним завданням лікаря є підтвердити діагноз, виключити ознаки інвазивного раку та безпечно спостерігати за станом шийки матки до моменту пологів.

Під час вагітності безпечно проводяться ПАП-тест (рідинна цитологія) та кольпоскопія. Ці методи не впливають на перебіг вагітності, не шкодять плоду та дозволяють оцінити характер змін епітелію. За необхідності кольпоскопію можуть повторювати протягом вагітності для контролю динаміки.

Водночас біопсія шийки матки під час вагітності виконується лише за суворими показаннями. Її призначають тоді, коли за результатами цитології або кольпоскопії виникає підозра на інвазивний злоякісний процес і без гістологічного підтвердження неможливо визначити подальшу тактику. Якщо таких підозр немає, більшість інвазивних процедур відкладають до післяпологового періоду.

У переважній більшості випадків дисплазія, виявлена під час вагітності, не потребує термінового лікування. Основною тактикою є регулярне спостереження, а остаточне рішення щодо лікування приймається вже після народження дитини, коли шийка матки повністю відновиться. Це дозволяє одночасно забезпечити безпеку матері і плода та контролювати патологічний процес.

Одне з найпоширеніших запитань майбутніх мам — чи може дисплазія шийки матки нашкодити дитині. У більшості випадків відповідь — ні.

Дисплазія є локальними змінами клітин епітелію шийки матки і не впливає на розвиток плода, формування його органів чи перебіг вагітності. Так само як і вірус папіломи людини (ВПЛ), який найчастіше є причиною дисплазії, зазвичай не становить загрози для внутрішньоутробного розвитку дитини.

Основні ризики під час вагітності пов’язані не стільки з самою дисплазією, скільки з лікуванням, яке могло проводитися раніше. Якщо до настання вагітності жінці виконували конізацію шийки матки або інші хірургічні втручання зі значним видаленням тканин, це може вплинути на міцність шийки матки.

У таких випадках існує підвищений ризик розвитку істміко-цервікальної недостатності (ІЦН) — стану, при якому шийка матки безсимптомно і передчасно скорочується та відкривається. Саме тому під час вагітності таким пацієнткам приділяють особливу увагу: починаючи з 16 тижня вагітності лікар регулярно оцінює довжину шийки матки за допомогою трансвагінального ультразвукового дослідження та, за необхідності, рекомендує профілактичні заходи.

Після підтвердження дисплазії під час вагітності багато жінок хвилюються, що лікування потрібно розпочинати негайно. Насправді в більшості випадків це не так.

Якщо за результатами обстеження відсутні ознаки інвазивного раку, активне хірургічне лікування зазвичай відкладають до післяпологового періоду. Це пов’язано з тим, що будь-яке втручання на шийці матки під час вагітності може бути пов’язане з додатковими ризиками, тоді як сама дисплазія зазвичай прогресує повільно.

Тому основною тактикою є динамічне спостереження. Майбутня мама регулярно проходить контрольні огляди, кольпоскопію та, за показаннями, цитологічне дослідження. Частоту таких візитів лікар визначає індивідуально, але найчастіше контроль проводять кожні 2–3 місяці або відповідно до терміну вагітності та ступеня дисплазії.

Після народження дитини виконується повторна оцінка стану шийки матки. Саме тоді лікар вирішує, чи потрібне лікування, чи достатньо подальшого спостереження.

Лише у виняткових випадках, коли результати обстеження свідчать про високу ймовірність інвазивного злоякісного процесу, може виникнути потреба в додатковій діагностиці або лікуванні ще під час вагітності. Такі ситуації трапляються рідко, а рішення завжди приймається індивідуально мультидисциплінарною командою лікарів.

Наявність дисплазії шийки матки сама по собі не є показанням до кесаревого розтину. Якщо вагітність перебігає без ускладнень і немає інших акушерських показань, жінка може народжувати природним шляхом.

Цікаво, що після природних пологів у частини жінок спостерігається регрес дисплазії. Це пов’язано з природним оновленням тканин шийки матки у пологах. Саме тому остаточне рішення щодо подальшого лікування приймається лікарем через кілька місяців після народження дитини, коли завершуються процеси відновлення.

Післяпологовий контроль є важливою частиною подальшого спостереження. Лікар може рекомендувати повторний ПАП-тест, тестування на ВПЛ, кольпоскопію або інші обстеження, щоб оцінити, чи збереглися патологічні зміни та чи потребують вони лікування.